- •1. Біохімічні методи досліджень
- •А. Зв’язування і перетворення субстратів
- •D. Взаємодія ферментів між собою
- •С. Пептидази, аргінази, глюкокінази
- •60. (С) Важливу роль в процесі мінералізації емалі відіграє лужна фосфатаза слини, яка викликає:
- •Е. Пепсин
- •62. У дитини з вираженими явищами гіпоксії вміст Нb-он крові становить 35 % загальної кількості гемоглобіну. З дефіцитом якого ферменту найімовірніше пов’язаний такий стан?
- •А. Вуглеводи
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •A. Поглинанням енергії b. Виділенням енергії
- •13. Мітохондрії – субклітинні органели, що містяться в цитоплазмі всіх клітин за винятком зрілих еритроцитів, бактерій, синьо-зелених водоростей. Який основний метод застосовують для їх виділення?
- •Реакції реплікації днк та транскрипції рнк
- •Мітохондріях
- •Цикл лимонної кислоти
- •12 Молекул атф
- •61. Специфичним акцептором фосфату в процесі окисного фосфорилування є:
- •Література
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •Розділ 5. Структура, властивості, метаболізм ліпідів в нормі і при патології
- •6.1. Будова і властивості амінокислот і білків
- •С. Мальтаза
- •С. Триптофан
- •32. Білки та пептиди в лужному середовищі при наявності солей Купруму дають біуретову реакцію. За допомогою цієї реакції в білках виявляють...
- •35. Під час термічної обробки їжі спостерігають незворотні зміни просторової структури білка. Цей процес отримав назву:
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •6.2. Загальні процеси обміну амінокислот
- •В. Ліпази с. Амілази
- •Е. Фосфатази
- •В. Дофаміну
- •6.3. Специфічні шляхи обміну амінокислот. Метаболізм простих і складних білків
- •Е. Тироксину
- •Ситуаційні задачі
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •6.4. Біосинтез порфіринів. Порфірії.
- •7.1. Структура і властивості нуклеїнових кислот
- •Е. Цитозин
- •С. Водневого зв’язку
- •С. Йонними
- •В. Ядерної днк
- •В. Ядерної днк
- •Е. Ендоплазматичній сітці
- •Література
- •E. Мутація генів
- •Ситуаційні задачі
- •Відповіді на ситуаційні задачі
- •Література
- •Інозитол – 6 – фосфат
- •Інозитол
- •Ліпаза а2
- •В. Актг
- •А. Фолікулостимулювального
- •А. Актг
- •E. Вазопресин
- •В. Стимулює розслаблення непосмугованих м’язів; стимулює лактацію
- •А. Вазопресину
- •Посилення синтезу глікогену
- •Зниження швидкості глікогенолізу
- •Послаблення утворення ацетоацетату
- •Посилення синтезу жирних кислот
- •Адреналіну
- •Вазопресину
- •Гіпотиреоз
- •Тироксин
- •Е. Норадреналін
- •А. Альдостерону
- •А. Виникнення недостатності наднирників
- •D. Стимулює фосфороліз глікогену
- •А. Збільшується синтез ліпокортину
- •А. Кортизолу
- •А. Глюкокортикостероїди
- •Е. Хвороба Паркінсона
- •А. Кортизолу
- •А. Стероїдний діабет
- •Активує експресію генів синтезу кальційзв'язувальних білків
- •Активує процесинг пропаратгормону в паратгормон.
- •Активує синтез кальцитоніну в щитоподібній залозі.
- •Активує остеоцити, що призводить до мінералізації тканин.
- •А. Кальцитріолу
- •122. Для стимуляції родової діяльності породіллі лікар призначив простагландин е2. Ця сполука синтезується з:
- •А. Простагландинів
- •С. Сечовини
- •В.Секретину
- •9.1 Водорозчинні вітаміни
- •Кальциферол
- •7.2 Жиророзчинні вітаміни
- •10.1 Біохімія слини
- •10.2. Біохімія зуба
- •Тиреокальцитоніну
- •Розділ 11. Функціональна біохімія травного тракту
- •Альбуміни
- •Ентерокіназа
- •42 Амінокислотних залишків
- •Олігосахаридазою
- •Аргініном і лейцином
- •Діамінокислотами з метіоніном
- •Переамінування амінокислот
- •Дегідрогеназа
- •Скатолу
- •Індоксилу
- •Реакцію Уффельмана
- •Пептидаз
- •Синтетаз
- •Нуклеїнових кислот
- •Дезамінування
- •13.1. Гемоглобін і його похідні
- •20. У хворого внаслідок отруєння ціанідами наявна блокада тканинних ензимів (цитохромів). Який вид гіпоксії спостерігається?
- •13.2 Білки та небілкові азотисті сполуки крові
- •13.3. Функції крові
- •9. У хворого діагностовано мегалобластну анемію. Недостатня кількість якої речовини може призводити до розвитку цієї хвороби?
- •43. (М,с) у хворого на гломерулонефрит спостерігається азотемія. На яку речовину припадає найбільше азоту?
- •D. Креатинін
- •13.4. Згортальна, антизгортальна та фібринолітична система крові
- •13.5. Біохімія імунних процесів
- •Розділ 17 біохімія м’язової системи
- •С. Швидше втомлюються порівняно з червоними волокнами
- •D. Глікогеноліз у м’язах
- •B. Окислювального фосфорилювання c. Перекисного окиснення ліпідів d. Пероксидного окиснення
- •Розділ 19 біохімія нервової системи
- •6. Клітини головного мозку при виснажливій фізичній роботі та тривалому голодуванні використовують як джерело енергії:
- •Розділ 20 Біохімічні перетворення
Відповіді на ситуаційні задачі
152. 1 –глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа, 2 – 6-фосфоглюконолактоназа, 3 – 6-фосфоглюконатдегідрогеназа
153. Дія лідази (гіалуронідази) грунтується на тому, що цей ензим розщеплює гіалуронову кислоту - один із компонентів сполучної тканини.
154. У дитини спадкове захворювання – галактоземія, причиною якої є недостатність галактозо-1-фосфатуридилтрансферази. При вилученні з раціону галактози у дитини цілком зникають всі прояви хвороби (за винятком катаракти).
155. Зазначені симптоми пов’язані з несприйнятністю лактози. Нестача галактокінази призводить до описаних змін.
156. Підвищення активності ЛДГ1 , ЛДГ2 і креатинкінази у крові свідчить про розвиток патологічного процесу в серці.
157. Відсутність діастази в сечі хворого свідчить, що у нього гостра ниркова недостатність.
158. У хворої – діабетична кома. Необхідно зробити аналіз крові та сечі на вміст глюкози та кетонових тіл.
159. Це може бути пов’язано з виділенням підвищеної кількості інсуліну в крові здорової людини під впливом цукрового навантаження, що може призвести до гіпоглікемії.
160. Для того, щоб відрізнити ниркову глюкозурію від діабетичної потрібно визначити вміст глюкози в крові. При ренальній глюкозурії він перебуває в межах норми або знижений, при діабетичній – спостерігають гіперглікемію.
161. Синтез глюкози можливий з невуглеводних продуктів шляхом глюконеогенезу. Такими метаболітами є молочна та піровиноградна кислоти, глікогенні амінокислоти, гліцерин.
162. Надмірне споживання вуглеводів призводить до синтезу ліпідів, ожиріння, атеросклерозу, захворювань серцево-судинної системи.
163. Визначимо вихідну концентрацію глюкози в крові:
3,3 ммоль/л глюкози становить 40 %
х ------------------ 100 %
х = 8,3 ммоль/л
Підвищення концентрації глюкози в крові (гіперглікемія) спостерігається при таких станах:
цукровому діабеті;
токсичному й травматичному подразненні центральної нервової системи;
сильниму емоційному та психологічному збудженні;
аліментарній гіперглікемії (при вуглеводному навантаженні).
Знижується вміст глюкози в крові (гіпоглікемія) при:
передозуванні інсуліну (при лікуванні цукрового діабету);
захворюваннях нирок, коли порушується процес реабсорбції у канальцях,
великих втратах крові.
164. Середня концентрація глюкози в крові людини дорівнює 4,4 ммоль/л
4,4 ммоль/л глюкози становить 100 %
х ----------------- 0,4 %
х = 0,176 ммоль/л
У нормі вміст фруктози незначний, оскільки фруктоза в печінці перетворюється на глюкозу. Фруктоза фосфорилюється і перетворюється у фруктозо-6-фосфат, який за участю глюкозофосфатізомерази перетворюється на глюкозо-6-фосфат. Серед захворювань, пов’язаних з порушенням обміну фруктози, є спадкове несприйняття фруктози та есенціальна фруктоземія.
165. Гіпоглікемія. Вона спостерігається при:
передозуванні інсуліну;
захворюваннях нирок, коли порушується процес реабсорбції у канальцях,
великих втратах крові.
166. Це свідчить про гіперглікемію й кетонемію, і може спостерігатися при цукровому діабеті, гострому панкреатиті, панкреатичному цирозі.
167. Розщеплення глікогену відбувається за схемою:
(С6Н10О5)n + n-1 Н2О n С6Н12О6
162 г 180 г
Знаходимо кількість глюкози, що утворилася з 1,62 г глікогену:
З 162 г глікогену утворюється 180 г глюкози
З 1,62 г ------------------- х
х = 1,8 г глюкози
Обчислюємо концентрацію глюкози при надходженні в кров 1,8 г глюкози:
1800 мг глюкози міститься в 5 л крові
х мг ----------------- 1 л
х = 360 мг/л глюкози, або 360/180 = 2 ммоль/л
Визначаємо кінцеву концентрацію глюкози в крові:
2 ммоль/л + 5,56 ммоль/л = 7,56 ммоль/л
Ця гіперглікемія швидко усувається завдяки посиленій секреції інсуліну.
168. Ниркова глюкозурія. Слід визначити вміст глюкози у крові та сечі в динаміці.
169. Середня концентрація глюкози в крові людини дорівнює 75 мг % або 4,17 ммоль/л. Вміст лактату становитиме 75/5 = 15 мг % або 15·10/90 = 1,7 ммоль/л.
Визначаємо концентрацію пірувату: якщо лактат/піруват = 10, то концентрація пірувату становить: 15/10 = 1,5 мг % або 15·10/88 = 0,17 ммоль/л.
У крові здорової людини міститься:
а) молочної кислоти 0,5 – 1,5 ммоль/л.
б) піровиноградної кислоти 0,12 – 0,17 ммоль/л.
Вміст молочної кислоти в крові підвищується під час інтенсивної м’язової роботи, при недостатній серцевій діяльності, захворюваннях печінки, гіпоглікемічному шоку, токсикозах вагітності.
170. Ці показники вищі від норми (1500 мкмоль/л – для молочної та 140 мкмоль/л – піровиноградної кислот). Вміст молочної та піровиноградної кислот в крові підвищується при посиленій м’язовій роботі, а також при деяких патологічних станах, що супроводжуються судомами (титанії, правці, епілепсії, гіпоглікемічному шоці, токсикозах вагітності.
171. С6 Н12 О6 + 6 О2 = 6 СО2 + 6 Н2О
1 моль О2 за нормальних умов займає об’єм 22,4 л (1моль – 180 г С6Н12О6)
180 г глюкози використовує 6 · 22,4 л О2
1,8 г --------------------- х л О2
х = 1,344 л кисню.
Отже, для окиснення 1,8 г глюкози до СО2 і Н2О потрібно 1,344 л кисню.
Реакції карбоксилування (включення СО2 в обмін) використовуються для біосинтезу жирних кислот і глюконеогенезу.
172. Рівень глюкози в крові хворого 8 ммоль/л (норма: 3,3 – 5,5 ммоль/л) свідчить про можливий розвиток цукрового діабету. Глюкозурія не завжди супроводжується гіперглікемією. Ниркові глюкозурії можуть спостерігатися при нефритах, нефрозах, гострій нирковій недостатності.
173. Ренальна глюкозурія з’являється на фоні нормального або навіть зниженого вмісту глюкози в крові. Спостерігається при хронічних захворюваннях нирок, інтоксикації свинцем, ртуттю, а також як спадкова аномалія. Харчова глюкозурія пов’язана з підвищенням рівня глюкози в крові (9 – 10 ммоль/л).
174. Вміст сіалових кислот у крові підвищений (в нормі: 0,55- 0,79 г/л), що може спостерігатися при інфекційних захворюваннях, ревматизмі, злоякісних пухлинах, запальних процесах.
175. Глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа – це ензим пентозофосфатного циклу катаболізму глюкози, який каталізує перетворення глюкозо-6-фосфату з утворенням НАДФН2. В еритроцитах НАДФН2 перетворює окиснений глутатіон у відновлений. Останній запобігає пероксидному окисненню ліпідів мембран, захищає від окиснення SН-групи білків, підтримує відновлений стан заліза в гемоглобіні. Послаблення продукції НАДФН через нестачу глюкозо-6-фосфатдегідрогенази зумовлює зниження вмісту відновленого глутатіону в еритроцитах, і, як наслідок, високий рівень метгемоглобіну, гемоліз еритроцитів.
176. У хворого виявлена гіпоглікемія, яка призводить до порушення енергозабезпечення головного мозку. Можливі запаморочення, загальна слабість, короткотривала втрата свідомості, судоми.
177. Перелічені ознаки свідчать про наявність гіперглікемічної коми.
178. Підвищений рівень молочної кислоти у спортсмена після фізичних навантажень не можна вважати патологією, тому що у здорової, тренованої людини надлишок лактату швидко використовується у відновному періоді при достатньому надходженні кисню.
179. Для того, щоб посилити бродіння і отримати вищий вміст спирту потрібно пророщувати зерно. Процес розпаду крохмалю треба зупинити на стадії максимального накопичення мальтози та глюкози і не допустити, щоб їх використали рослини. Для цього висушити зерно, що проросло.
180. Глікоген не накопичується в головному мозку тому, що це могло би призвести до збільшення його маси, підвищення внутрішньочерепного тиску, виникнення атрофії мозку і загибелі організму. Крім цього, метаболізм нервової тканини передбачає безперебійне і повноцінне використання субстратів різної природи (аеробний тип обміну).
181. Для запобігання утворенню тромбів застосовують гепарин.
182. При цих захворюваннях порушується транспорт кисню, що призводить до гіпоксії, яка зумовлює вимушений анаеробний метаболізм. Енергетичний обмін забезпечується гліколізом, що спричинює накопичення молочної кислоти.
183. Так, за різними даними у крові людини, що не вживає алкоголь, циркулює 0,03 % етилового спирту. Спиртове бродіння відбувається в порожнині кишки під дією ферментів дріжджоподібних організмів. Ендогенний спирт індукує ензими його окиснення, в організмі створюються умови його включення в обмін.
184. При фізичному навантаженні в процесі гліколітичного енергетичного обміну нагромаджується молочна кислота. Під час відпочинку анаеробні умови замінюються аеробними, пригнічується утворення молочної кислоти, оскільки НАДН2 передає протони і електрони на О2 під час термінального окиснення.
185. Надмірне вживання вуглеводів призводить до синтезу ліпідів,розвитку ожиріння, атеросклерозу і захворювань серцево-судинної системи, до карієсу, який спричинюють мікроорганізми. Ці бактерії синтезують ензими, сахарозу, лактозу, мальтозу, галактозу, фруктозу, глюкозу, манніт та сорбіт. Гліколіз, що перебігає позаклітинно, сприяє накопиченню надлишку молочної кислоти, а леван і глюкан (липкі полісахариди) формують зубну бляшку. Продукти обміну вуглеводів – органічні кислоти – зумовлюють демінералізацію твердих тканин.
Література
Губський Ю.І. Біологічна хімія, – К.;Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.–C.156 - 188
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини.– Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.–C. 287 - 345
Біологічна хімія / Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін.-Харків: Основа, 2000.– C. 229 - 277
Клінічна біохімія / Д.П.Бойків, Т.І.Бондарчук, О.Л.Іванків та інш.; За ред О.Я.Склярова. –К.: Медицина, 2006. –С.56–9,62,84,175–185,227
Практикум з біологічної хімії / За ред. проф. О.Я.Склярова.– К.:Здоров’я, 2002.- С.89 - 107
Березов Т.Т, Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С.169-188, 319-363.
Биологическая химия с упражнениями и задачами: учебник/ под ред. чл.-корр. РАМН С.Е.Северина – М.: ГЕОТАР-Медиа, 2011. – С. 236 – 301.