
- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •22.Принципи боротьби з інф.Хворобами
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •31Сучасна класифікація інф. Хв.
- •33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.
- •35.Територія ризику, час ризику, групи ризику, чинники ризику
- •37.Оперативний епідеміологічний аналіз (визначення, мета, завдання)
- •38.Методи стерилізації, організація її проведення
- •39.Методи контролю якості стерилізації
- •40.Визначення дезінфекції, її види та методи.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація,види вакцин,показання та протипоказання до активної імунізації.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу.
- •53. Імунопрофілактика поліомієліту:
- •54. Імунопрофілактика дифтерії
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56.Імунопрофілактика кору
- •57. Імунопрофілактика епідемічного паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59.Пасивна імунізація, покази до проведення, препарати, особливості їх застосування
- •60. Термінова профілактика інф хвороб.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •75.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •78. . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості кашлюку, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •91. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
45.Активна імунізація,види вакцин,показання та протипоказання до активної імунізації.
Активна імунізація-метод специфічної профілактики,з допомогою якого створюється
несприйнятливість організму до інф.захворювань з використанням вакцин.
Види вакцин:1.Вакцини з мікробів вбитих:нагріванням,обробкою ацетоном,спиртом,формаліном.2.Вакцини,які складаються з живих атенуйованих мікробів.3.Анатоксини.4.Хімічні вакцини.
Покази:1.Планові(масові і селективні).2.За епід. показами:-Екстренна профілактика правцю і сказу.-При загрозі завозу,заносу,поширення інфекції.-У вогнищах інф. Захворювань.- При виїзді на території небезпечні в епід. відношенні.
Протипокази:
-тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анаф.шоку.
-алергія на будь-який компонент.
-пргресуючі захворювання НС(гідроцефалія,гідро цефалічний синдром у ст.. декомпенсації,епілепсія і епілептичний синдром з частотою 2 р. На місяць і частіше)
-анемія(не менше 80г-л)
Усі живі:вроджені комбіновані імунодефіцити,первинна гіпогаммаглобулінемія,гемобластози та злоякісні новоутвори,вагітність,СНІД.
46.Правові аспекти вакцино профілактики.
Профіл. щеплення здійснюються в кабінетах щеплень при ЛПЗ, медичних кабінетах дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, медпунктах підприємств, які мають ліцензію на медичну практику відповідно до підпункту 26 статті 9 закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (із змінами), а також, у разі показів, у стаціонарних умовах. Щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами відповідно до показів і протипоказів щодо їх проведення згідно з календарем профілактичних щеплень в Україні та Інструкцією про застосування вакцин, затвердженою головним державним санітарним лікарем України або його заступником.Профілактичні щеплення проводяться медичними працівниками, які володіють правилами організації і техніки проведення щеплень, а також заходами надання невідкладної допомоги в разі розвитку післявакцинальних реакцій і ускладнень.Порядок проведення профіл. щеплень визначається наказом керівника лікувально-профілактичного закладу. Обсяги профіл. щеплень узгоджуються з СЕС у травні та листопаді кожного року.У день призначення профілактичного щеплення, безпосередньо перед його проведенням, проводиться медичний огляд з обов'язковою термометрією для виключення гострого захворювання та інформування осіб, які підлягають щепленню, батьків, щодо можливих проявів побічної дії у післявакцинальному періоді. У медичній документації здійснюються відповідний запис про інформування щодо можливих проявів побічної дії яка підписується громадянином, та запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення. Семінари для середніх медичних працівників з теорії імунізації і техніки проведення профілактичних щеплень та проби Манту з обов'язковим проведенням заліків повинні організовуватися територіальними управліннями охорони здоров'я разом з територіальними санітарно-епідеміологічними станціями не рідше ніж 1 раз на рік. Запис про проведене щеплення робиться у формах медичної облікової документації, що затверджуються МОЗ України. Дорослі пацієнти отримують відповідну довідку. При цьому вказуються такі дані: вид препарату, доза, серія, контрольний номер. У разі використання імпортного препарату вноситься оригінальне найменування препарату українською мовою. Унесені в карту імунізації дані засвідчуються підписом і печаткою лікаря або особи, яка займається приватною медичною практикою. У медичних документах необхідно відмітити характер і терміни загальних і місцевих реакцій та провести їх реєстрацію згідно з Інструкцією щодо організації епідемічного нагляду за побічною дією імунобіологічних препаратів, затвердженою цим наказом. Медичні протипоказання до щеплень кожній конкретній дитині встановлюються комісією з питань щеплень.Для вирішення складних та суперечних питань щодо протипоказань до щеплень створюється комісія з питань щеплень при обласній дитячій лікарні.Факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз'яснення про наслідки такої відмови, оформляється у формах медичної облікової документації, що затверджуються МОЗ України, і підписується як громадянином, так і медичним працівником, про що повідомляється до територіальної СЕС. Імунізацію в межах календаря щеплень можна проводити тільки вакцинами, що зареєстровані в Україні.
47.Види вакцин, їх зберігання.
Вакцини поділяються на корпускулярні живі(сибірки, БЦЖ, кору, паротиту, чуми, туляремії, жовтої лихоманки, поліомієліту, грипу, краснухи, сказу (Себіна).,корпускулярні убиті або інактивовані(проти кашлюку, кліщового енцефаліту, черевного тифу, сказу (Солка), Ку-лихоманки, лептоспірозів).,хімічні(черевнотифозна, паратифозна, менінгококова)., анатоксини(дифтерійний, правцевий, ботулінічний,стафілококовий, холерний)., синтетичні рекомбінантні (проти HbsAg, грипу, кору, поліомієліту,), генетичні вакцини (туберкульозу, ВІЛ-інфекції, малярії, лейшманіозу).Пасивна імунізація проводить ся за допомогою сироваток і імуноглобулінів.
Збереженнявакцини здійснюється в холодильнику при температурі від 2 до 8 °C, з достатнім корисним об‘ємом, призначеним тільки для зберігання вакцин. Холодильник обладнується термометром або датчиком температури.Забороняється збереження вакцини в дверній панелі холодильника.Контроль за температурним режимом збереження вакцин здійснюється 2 рази на добу. Покази термометра або датчика температури заносяться до журналу реєстрації температури в холодильнику При відключенні холодильника вакцини зберігаються в термоконтейнерах із холодоелементами. Вакцина, що зберігалась в умовах порушення "холодового ланцюга", не може бути використана і підлягає знищенню. Для транспортування вакцин протягом 1-3 годин термоелемент охолоджується в холодильнику. Не допускається прямого контакту вакцини з холодоелементом, який був заморожений до температури 0о С. Між ємністю з вакциною та замороженим холодоелементом повинен бути бар’єр з повітря або термоізоляційного матеріалу.