- •Нейростоматологічні захворювання
- •Лицевий біль, зумовлений ураженням системи трійчастого нерва
- •Невралгія трійчастого нерва
- •Одонтогенна невралгія трійчастого нерва
- •Пілягерііетичне ураження гілок трійчастого нерва
- •Невралгія окремих гілок трійчастого нерва
- •Невропатія трійчастого нерва та його окремих гілок
- •Вегетативні прозопалгії
- •Ганглюніт війкового вузла (синдром оппенгайма)
- •Ганглюніт крилошднебінного вузла (синдром сладера)
- •Невралгія вушно-скроневого вузла (синдром фрей)
- •Ганглюніт шднижньощелепного та під'язикового вузлів
- •Гангліошт шийних симпатичних вузлів
- •Міофасціальний больовий дисфункцюнальний синдром
- •Синдроми ураження лицевого нерва невропатія лицевого нерва
- •Синдром ураження вузла колінця (синдром ганта)
- •Невралгія відієвого нерва (синдром файля)
- •Синдроми ураження язикоглоткового та блукаючого нервів
- •Невралгія язикоглоткового нерва
- •Невралгія барабанного нерва (синдром рейхерта)
- •Невралгія вушного нерва
- •Невралгія верхнього гортанного нерва
- •Невропатія під'язикового нерва
- •Глосодинія
- •Інші неврогенні захворювання обличчя ангіоневротичний набряк (набряк квшке)
- •Синдром россолімо-мелькерссона—розенталя
- •Синдром шегрена
- •Прогресуюча геміатрофія обличчя (синдром паррі-ромберга)
Одонтогенна невралгія трійчастого нерва
Дуже часто причиною болю в ділянці обличчя є захворювання зубощелепної системи, тому перед встановленням діагнозу «невралгія трійчастого нерва» потрібно виключити насамперед симптоматичний одонтогенний больовий синдром. Причинами розвитку симптоматичної невралгії другої або третьої гілок трійчастого нерва можуть бути:
Пульпіт (гострий, хронічний; конкрементозний, гангреноз ний, токсичний).
Періодонтит (особливо гранулематозний і травматичний).
Травматичні хірургічні маніпуляції.
Альвеоліт, гінгівіт, пародонтит (у тому числі токсична дія зубного нальоту).
Нераціональне протезування (погано виготовлені протези, травмування слизової оболонки порожнини рота гострими краями пломб і зубів, завищення або заниження висоти прикусу).
Ретенція та дистопія зубів (особливо третіх молярів, а також наявність надкомплектних зубів).
Остеомієліт шелеп.
Огріхи стоматологічного лікування (виведення пломбуваль- ної маси за верхівку кореня зуба, дефекти пломбування каналу, перфорація кореня, залишки відламків стоматологічних інструментів, залишки кореня зуба, пломбування нижньощелепного каналу під час онтодонтичного лікування нижніх кликів, верхівка яких може збігатися з ментальним отвором, розвиток гострої невралгії внаслідок проведення анестезії).
9. Больова дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (порушення прикусу, запальні процеси в суглобі, нераціональне протезування).
Гальванізм унаслідок наявності у ротовій порожнині матеріалів з різних металів.
Анатомічні особливості (дуже глибока пульпова камера, стоншення альвеолярної пластинки щелепи, внаслідок чого корінь зуба давить на альвеолярне сплетення, природжене або набуте звуження кісткових каналів).
Множинний карієс.
У більшості хворих на одонтогенну невралгію трійчастого нерва спостерігається поєднання кількох видів патології зубощелепної системи.
Як видно з перерахованих причин розвитку одонтогенної невралгії, не завжди вдається встановити діагноз тільки під час стоматологічного огляду, тому потрібно обов'язково за наявності скарг хворих на лицевий біль використовувати рентгенологічне дослідження лицевого скелета (ортопантомографію) з наступною прицільною рентгенографією для уточнення діагнозу.
Провідними клінічними проявами одонтогенної невралгії є:
біль постійного характеру, в більшості випадків хворі вказують місце, з якого біль поширюється;
частіше біль має хвилеподібний характер (поступово збільшується, а потім так само поступово зникає без «обривання»), але через деякий час від початку захворювання внаслідок постійного подразнення волокон трійчастого нерва біль набуває типового невралгічного характеру;
відсутність тригерних ділянок;
зміна характеру болю залежно від загострення патологічних процесів у зубощелепній системі;
локалізація болю в ділянці іннервації основних гілок трійчастого нерва. Дуже рідко біль іррадіює по зонах Зельдера;
частий нічний біль;
відсутність ефекту від антиконвульсантів за наявності позитивного терапевтичного ефекту від вживання анальгетиків;
переважає двобічна локалізація болю;
практично відсутнє ураження першої гілки очного нерва.
Таким чином, під час встановлення діагнозу потрібно виключити одонтогенний генез больового синдрому обличчя.