Шкала оцінки добротності природного поновлення після рубок головного користування

Показник	Характеристика якості підросту
	Добрий			Задовільний		Незадовільний
	1-й клас якості	2-й клас якості	3-й клас якості		Нижче 3-го класу якості
Кількість життєздатного підросту головних порід, тис. шт. на 1 га*
насіннєве поновлення	6,1 і більше	4,1-6,0	3,0-4,0		до 3,0
порослеве поновлення	4,1 і більше	2,6-4,0	2,0-2,5		до 2,0
розміщення підросту по площі	рівномірне	нерівномірне	нерівномірне		нерівномірне
% покриття площі підростом	85 і більше	61-84	50-61		до 50

* Примітка: 1) для лісів Карпат показник кількості підросту збільшується:

для хвойних порід – у два рази; для листяних – у півтора рази; 2) для степової зони – зменшується на третину.

19.4. У 1988 р. науковцями Карпатського філіалу УкрНДІЛГА опрацьовано “Рекомендації із вдосконалення лісовідновлення в дубових і букових лісах Карпат при сучасних способах рубок і технології лісозаготівель”, у яких вдосконалено методику обліку природного поновлення у гірських лісах. У 2001 р. в УкрНДІгірліс розроблено “Рекомендації з удосконалення системи лісовідновних заходів із врахуванням цільового призначення лісів Українських Карпат”.

Облік природного поновлення проводиться на облікових площадках розміром 4 м² (2х2 м). Площадки розміщують рядами, які прокладають паралельно один одному поперек зруба. Закладають від 3 до 5 рядів, а віддаль між обліковими площадками в рядах залежно від розмірів лісосіки становить 10-20 м.

За висотою підріст всіх порід поділяється на такі групи: дрібний – до 0,5 м; середній – 0,6-1,5 м і великий – 1,5-2,5 м. Молодняк, що підлягає збереженню, висотою 2,6-5 м і діаметром до 6 см враховується разом із великим підростом.

За густотою природного поновлення виділено чотири категорії: дуже густе, густе, середньої густоти і рідке. За характером розміщення по площі підріст поділяється на чотири категорії в залежності від його зустрічності: рівномірний – зустрічність більше 81%, відносно рівномірний – зустрічність 61-80%, нерівномірний – зустрічність 40-60%, груповий (не менше 10 особин дрібної висотної групи і 5 особин середніх та великих екземплярів життєздатного і зімкнутого підросту).

За станом підріст поділяється на такі категорії: з нормальною життєздатністю, пониженою життєздатністю та всохлий. Життєздатний підріст і молодняк хвойних порід (ялини, ялиці) характеризується наступними ознаками: густе охвоєння, нормальне зелене і темно-зелене забарвлення хвої, гостровершинна або конусоподібна симетрична крона, приріст по висоті за останні 2-5 років не вкорочений, приріст верхівкового пагона не менший від приросту бічних гілок верхньої половини крони, прямі непошкоджені стовбурці. Дрібний і середній підріст хвойних порід віком до 5-6 років, як правило, відзначається нормальною життєздатністю, а великий підріст і молодняк, який тривалий час перебував під наметом лісу, в основному, пониженої життєздатності.

Життєздатний підріст і молодняк листяних господарсько-цінних порід (дуба, бука, клена гостролистого, явора, ясена та ін.) має наступні ознаки: нормальний розвиток листя крони, пропорційно розвинуті за висотою і діаметром стовбурці, приріст верхівкового пагона не менший приросту бічних гілок, відсутність пошкоджень. Дрібний і середній за висотою підріст дуба віком до 3 років, а бука до 6-7 років, в основному, має нормальну життєздатність. Великий підріст і молодняк листяних порід, який тривалий час (дуб понад 4 роки, бук понад 7 років) знаходився під наметом лісу, характеризується пониженою життєздатністю.

При природному зарощуванні зрубів необхідно орієнтуватися на підріст хвойних та листяних господарсько-цінних порід з нормальною життєздатністю.

Ступінь забезпеченості зрубів сходами і підростом у дубових та букових лісах визначається за спеціальними оціночними шкалами, в яких наведено кількісні притримки для необхідного збереження підросту при лісозаготівлях із врахуванням його висоти і характеру розміщення на площі (табл. 19.3, 19.4).

Таблиця 19.3