Приклад 8

Підприємство має три варіанти формування портфеля фінансових інвестицій (П₁, П₂, П₃), основні характеристики яких наведено в таблиці 9.5. Необхідно проаналізувати портфелі з погляду співвідношення «дохідність — ризик» та вибрати оптимальний. Аналіз ефективності портфелів проведемо за допомогою коефіцієнтів Трейнора та Шарпа.

Якщо перед підприємством постає завдання вибору оптимального портфеля з позиції співвідношення «дохідність — ризик», а портфель проаналізовано за коефіцієнтом Трейнора, то перевагу слід віддати другому портфелю. Якщо ж аналіз здійс­нено за коефіцієнтом Шарпа, то з погляду ефективності управління другий і третій портфелі виявилися однаковими і на одини-

Таблиця 9.5

Аналіз коефіцієнтів ефективності управлінняпортфелями цінних паперів

Портфелі (П)	do,  %	dp,  %	р,  %		kT		kS
					розрахунок	значення	розрахунок	значення
П1	20	27	18	0,85		8,24		0,39
П2	20	30	21	1,20		8,33		0,48
П3	20	32	25	1,50		8,00		0,48

цю ризику підприємство матиме 0,48 одиниць винагороди. Зауважимо, що ризик третього портфеля проти другого є вищим на 4 %, тоді як дохідність нижча тільки на 2 %, тому підприємству, яке прагне знизити ризик, варто спинити свій вибір на другому портфелі. Ці характеристики портфеля показують, в якій мірі та з якою імовірністю фактична дохідність може відрізнятися від очікуваної.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте основні напрями інвестиційної діяльності підприємства.

2. Який вид інвестиційної діяльності є пріоритетним для підприємства і чому? 

3. Назвіть переваги та недоліки методу чистої теперішньої вартості.

4. У чому полягає зміст методу визначення внутрішньої норми прибутку інвестиційного проекту?

5. Що характеризує період окупності інвестиційного проекту?

6. Яка базова модель використовується для визначення дохідності облігацій? 

7. Назвіть складові очікуваної норми дохідності цінного паперу.

8. На які основні види ризиків наражається інвестор у процесі придбання та зберігання цінних паперів?

9. Що показує дюрація цінного паперу?

10. Який коефіцієнт використовується для аналізу ефективності управління диверсифікованим портфелем цінних паперів?

Розділ 10 Діагностика ризику банкрутства та впливу інфляції на прийняття рішень фінансового характеру

10.1. Аналітична діагностика можливого банкрутства

Під банкрутством підприємства розуміють неможливість виконання ним своїх фінансових зобов’язань. Зобов’я­зання підприємства можна класифікувати так:

• зобов’язання перед фіскальною системою щодо податків, пені та штрафів, зобов’язання перед бюджетом і позабюджетними цільовими фондами, тобто ті зобов’язання, які необхідно оплачувати в установленому законом порядку;

• зобов’язання перед фінансово-кредитною системою (банки, інші фінансові організації), що випливають із укладеної кредитної угоди — повернення кредитів, позик, сплата відсотків за користування ними;

• зобов’язання перед кредиторами за поставлену сировину, матеріали, товари або послуги згідно з укладеною угодою;

• внутрішні зобов’язання перед акціонерами і власними пра­цівниками щодо оплати праці, виплати дивідендів, виплат за трудовими угодами, виконання умов колективного договору тощо.

Незадовільна структура балансу — це такий стан майна і зобов’язань боржника, коли за рахунок свого майна він неспроможний забезпечити своєчасне виконання зобов’язань перед кредиторами у зв’язку з недостатнім рівнем ліквідності такого майна. Щоб так не сталося, загальна вартість майна повинна як мінімум дорівнювати загальній сумі зобов’язань боржника або перевищувати її.

Одним із перших сигналів банкрутства є неплатоспроможність підприємства. Неплатоспроможність підприємства, з фінансового погляду, означає, що підприємство:

• поглинає ресурси або засоби кредиторів (постачальників, банків, власних працівників, акціонерів), їх товари, гроші та послуги;

• формує недоплати з податків та інших обов’язкових платежів.

Банкрутство є наслідком розвитку кризового фінансового стану, коли підприємство проходить шлях від епізодичної до стійкої (хронічної) неплатоспроможності.

Передумовою банкрутства є тривалий нестабільний стан фінансів підприємства, неефективне їх використання.