Ставки єдиного соціального внеску

Ставки єдиного соціального внеску – це досить заплутана штука.

Для роботодавців ці ставки встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено аж 67 та відповідна ставка внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва. Слід звернути увагу, що для цивільно-правових договорів передбачена єдина ставка соціального внеску – 34,7%.

Для працівників які працюють на підприємствах, у фізичних осіб – підприємцях або у фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору встановлюється ставка єдиного соціального внеску 3,6%.

Фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами сплачуватимуть єдиний соціальний внесок за ставкою 2,6%.

Державні службовці сплачуватимуть внесок за ставкою 6,1%.

Додатковий капітал — це інший капітал, укладений учасниками товариства або одержаний у процесі госпдіяльності підприємства в наслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу.             Додатковий капітал можна використовувати на покриття балансових збитків (за умови, що для цього використані всі інші джерела); на  збільшення статутного капіталу; на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, який анулюють, та його номіналом.            Для його обліку використовують рахунок 42 “Додатковий капітал”, призначений узагальнювати інформацію про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та подібні види додаткового капіталу.              За кредитом рахунку 42 відображають збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.              Цей рахунок має такі субрахунки: — 421 “Емісійний дохід” – відображається прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу; — 422 “Інший вкладений капітал” –  тут обліковують інший, вкладений засновниками підприємств (окрім акціонерних товариств), капітал, що перевищує статутний, інші внески тощо без рішення про зміни розміру статуткапіталу; — 423 “Дооцінка активів” – на ньому фіксують суму дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів; — 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” – показують вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших осіб; — 425 “Інший додатковий капітал” – обліковують інші види додаткового капіталу, які не можна включити до наведених субрахунків.             Резервний капітал — це сума резервів, створених підприємством відповідно до законодавства або статутних документів.            Для його обліку використовують рахунок 43 “Резервний капітал”, призначений узагальнювати інформацію про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного з нерозподіленого прибутку.            За кредитом рахунку 43 відображають  створення резерву, за дебетом – його використання.            Резервний капітал спрямовують на покриття непередбачених витрат у випадку недостатнього прибутку чи збитків, на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Залишок невикористаних коштів резервного капіталу переходить на наступний календарний рік.