Питання для самоперевірки

1. Значення аналізу собівартості продукції.

2. Які завдання розв’язуються під час такого аналізу?

3. Які джерела інформації використовуються для аналізу собівартості?

4. За якими показниками характеризується собівартість продукції?

5. Які види собівартості використовуються в економіці?

6. Назвіть особливості собівартості одиниці окремих видів продукції?

7. У чому полягають особливості аналізу витрат на 1 грн товарної продукції?

8. Обґрунтуйте необхідність і методику зниження собівартості порівнянної і непорівнянної продукції.

9. Навіщо і як виявляти вплив обсягу й структури продукції на зниження собівартості?

10. У чому полягають особливості аналізу за елементами витрат?

11. У чому полягають особливості аналізу за статтями калькуляції?

12. Назвіть особливості аналізу за прямими й накладними витратами в собівартості продукції.

13. Як підрахувати вплив факторів «норма» і «ціна» на відхилення матеріальних витрат у собівартості?

14. У чому виявляються особливості аналізу умовно-по- стійних і умовно-змінних витрат?

15. Що відносять до комплексних витрат, як їх аналізують?

16. Як аналізується собівартість окремих виробів?

17. Назвіть особливості аналізу собівартості продукції в структурних підрозділах.

18. У чому полягають особливості стратегічного аналізу?

19. Які особливості й відмінності має методика оперативного аналізу собівартості?

20. Обґрунтуйте необхідність міжгосподарського (порівняльного) аналізу собівартості.

21. Назвіть особливості функціонально-вартісного аналізу (ФВА).

22. Як проводиться зведений підрахунок резервів зниження собівартості продукції?

Розділ 15 ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інтеграційні процеси, притаманні сучасній світовій економіці, об’єктивно зумовлені низкою факторів, які спонукають суб’єктів господарської діяльності розширяти географію своїх економічних інтересів, тобто шукати виходу за межі своєї країни.

До таких факторів можна віднести:

а) нерівномірність економічного та науково-технічного розвитку країн;

б) відмінності в забезпеченні сировинними ресурсами та в природно-кліматичних умовах;

в) відмінності в густоті заселення країн і в рівні загальної та фахової освіти населення.

Дія названих загальних факторів значно посилилась в Україні внаслідок таких обставин:

1. Здобуття політичної та економічної незалежності Україною, що спричинилося, з одного боку, до втрати прямого доступу до сировинних ресурсів інших незалежних держав СНД, а з другого — до ускладнення реалізації власної продукції внаслідок активного створення митних кордонів та протекціоністського податкового законодавства.

2. Ринкові перетворення в Україні, що створили можливість для будь-якої фізичної чи юридичної особи стати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності.

3. Прагнення України інтегруватися до економічних структур Європи, тобто найбільш розвиненої та благополучної частини світу.

Зважившись розпочати зовнішньоекономічну діяльність (далі ЗЕД), будь-яке підприємство має точно з’ясувати для себе її можливі позитивні та негативні сторони.

Позитивні сторони ЗЕД.

1. Значне розширення ринків збуту власної готової продукції та ринків сировинних ресурсів.

2. Можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій.

3. Накопичення інвалютних грошових коштів і в такий спосіб страхування фінансових ресурсів підприємства від знецінення внаслідок інфляції національної валюти.

4. Значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Негативні сторони ЗЕД.

1. Конкуренція з іноземними підприємствами—виробниками аналогічної продукції.

2. Міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн.

3. Значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів унаслідок природних та транспортних катастроф у зв’язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень.

4. Невиконання іноземним партнером своїх зобов’язань у зв’яз­ку з політичними змінами в його країні.

У цьому розділі розглянуто основні напрямки аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств, виходячи з чинної в Україні практики її менеджменту та бухгалтерського обліку.