лекції

З М І С Т

1. ВСТУП

3

1.1. Коротка історія, завдання та проблеми аналітичної хімії

3

1.2. Значення аналітичної хімії в контролі технології виробництва, якості

продукції та в захисті навколишнього середовища

4

1.3. Хімічний склад. Види аналізу. Якісний та кількісний аналіз

5

1.4. Аналітичний сигнал

5

1.5. Чутливість як характеристика аналітичного сигналу та межа виявлення

6

1.6. Періодична система елементів Д.І.Менделеєва та її значення в аналітичній

хімії

8

2. ЯКІСНИЙ ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ

9

2.1. Класифікація якісних аналітичних реакцій

9

2.2. Класифікація методів аналізу

11

2.3. Дробний та систематичний (сірководневий та безсірководневі) методи

якісного аналізу катіонів

12

2.4. Аналітична класифікація катіонів за сірководневим методом аналізу та її

зв'язок з періодичною системою елементів Д.І.Менделеєва

13

2.5. Класифікація аніонів

17

2.6. Аналіз речовини невідомого складу

18

3. ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРОТІКАННЯ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ

19

3.1. Розчин як середовище для проведення аналітичних реакцій

19

3.2. Стехіометрія і закон збереження маси

19

3.3. Повнота протікання аналітичних реакцій

21

3.4. Теорія Дебая-Хюкеля в розрахунку коефіцієнтів активності йонів

22

3.5. Залежність константи рівноваги від температури

23

3.6. Константа рівноваги та зміна стандартної енергії Гіббса

24

3.7. Швидкість хімічних реакцій в розчинах

24

4. РЕАКЦІЇ КИСЛОТНО-ОСНОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

25

4.1. Теорія кислот і основ (Ареніуса-Оствальда, Бренстеда-Лоурі, Льюїса,

Усановича)

25

4.2. Автопротоліз води

27

4.3. Водневий показник

27

4.4. Класифікація електролітів за ступенем йонізації

28

4.5. Константа дисоціації (йонізації) слабких електролітів

28

4.6. Вплив одноіменних йонів на зміщення йонних рівноваг

30

5. ЙОННІ РІВНОВАГИ У БУФЕРНИХ РОЗЧИНАХ ТА ПРИ ГІДРОЛІЗІ СОЛЕЙ

32

5.1. Буферні розчини та їх застосування в хімічному аналізі

32

5.2. Рівноваги в розчинах солей, що піддаються гідролізу

34

6. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ

38

6.1. Загальна характеристика кількісного аналізу

38

6.2. Стандартизація розчинів титрантів

39

6.3. Основні способи титрування

40

6.4. Метрологічні характеристики результатів аналізу

41

6.5. Правильність, відтворюваність та точність аналізу

42

6.6. Обробка результатів кількісного аналізу

42

6.7. Виявлення промахів

45

7 . Р ОЗРАХУНКИ В ТИТРИМЕТРИЧНОМУ АНАЛІЗІ

46

7.1. Принцип еквівалентності

46

7.2. Розрахунок результатів прямого титрування

48

7.3. Розрахунок результату в методах зворотнього титрування

49

7.4. Розрахунок титрування замісника (непрямого титрування)

50

8. МЕТОДИ КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО ТИТРУВАННЯ

51

8.1. Загальна характеристика методу кислотно-основного титрування. Стандартні

розчини

51

8.2. Кислотно-основні індикатори

51

8.3. Методи вибору індикаторів

54

8.4. Вибір індикатора за розрахунком рН в точці еквівалентності

54

8.5. Вибір індикатора за кривою титрування

54

8.6. Крива титрування слабкої основи сильною кислотою та слабкої кислоти

сильною основою

57

8.7. Вибір індикатора за індикаторною похибкою титрування

59

9. МЕТОДИ ОКИСНО-ВІДНОВНОГО ТИТРУВАННЯ

60

9.1. Загальна характеристика окисно-відновних реакцій

60

9.2. Окисно-відновні потенціали

62

9.3. Рівняння Нернста

64

9.4. Вплив кислотно-основного середовища, комплексоутворення та утворення

малорозчинних сполук на величину редокс-потенціалу

65

9.5. Окисно-відновні властивості води

67

9.6. Константи рівноваги окисно-відновних реакцій

67

9.7. Вплив різних чинників на швидкість окисно-відновних реакцій

68

9.8. Редокс-індикатори

70

9.9. Вибір індикаторів для окисно-відновного титрування

71

9.10. Криві окисно-відновного титрування

71

10. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ ОКИСНО-ВІДНОВНОГО

ТИТРУВАННЯ

75

10.1. Перманганатометрія

75

10.1.1. Приготування стандартного розчину KМnO4

76

10.1.2. Приклади визначень методом перманганатометрії

77

10.2. Йодометрія

78

10.2.1. Приготування стандартних розчинів J2 i Na2S2O3 та їх стандартизація

78

10.2.2. Практичне застосування йодометричного методу

80

10.3. Броматометрія

83

10.4. Цериметрія

85

10.5. Хроматометрія

85

11. ОСАДЖЕННЯ ТА РОЗЧИНЕННЯ МАЛОРОЗЧИННИХ СПОЛУК

87

11.1. Добуток розчинності та розчинність малорозчинних сполук

87

11.2. Добуток розчинності та зміна стандартної енергії Гіббса при осадженні

89

123

11.3. Умови утворення осадів

89

11.4. Дробне осадження

90

11.5. Розчинність та добуток розчинності при неповній дисоціації малорозчинної

сполуки

91

11.6. Розчинення малорозчинних сполук

92

11.7. Вплив природи розчинника на розчинність речовин

94

12. ГРАВІМЕТРИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ

96

12.1. Вимоги до форми осадження

97

12.2. Способи осадження

98

12.3. Співосадження

99

12.4. Забруднення осадів та заходи боротьби з ним

100

12.5. Вимоги до гравіметричної форми

101

12.6. Розрахунки в гравіметричному аналізі

102

13. КОМПЛЕКСОНОМЕТРИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ

103

13.1. Комплексота комплексонометричні методи титрування

105

13.2. Рівноваги в розчинах координаційних сполук

106

13.3. Криві комплексонометричного титрування

108

13.4. Способи фіксування точки еквівалентності

110

13.5. Способи комплексонометричного титрування

112

ОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

113

14.1. Якісний елементний аналіз органічних сполук

113

14.2. Виявлення вуглецю

113

14.3. Виявлення водню

114

14.4. Виявлення кисню

115

14.5. Виявлення азоту

115

14.6. Виявлення сірки

116

14.7. Виявлення галогенів

116

14.8. Кількісний елементний та функціональний аналіз органічних сполук

117

Л і т е р а т у р а

120

З М І С Т

121

Редактор

Клим Г.С.

Комп’ютерна верстка

Ковальський Я.П.