
- •З.С. Люльчак, н.І. Хтей
- •Економіка та управління підприємством
- •Конспект лекцій
- •Для студентів Інституту енергетики і систем керування
- •Тема 1 підприємство як суб’єкт господарювання
- •Поняття підприємства та його ознаки
- •1.2. Основні законодавчі акти та інші документи, що регулюють діяльність підприємств в Україні. Заходи державного регулювання діяльності підприємств
- •Середовище функціонування підприємства, функції та мета його існування
- •Підприємство
- •Класифікація підприємств за різними ознаками
- •1.5. Господарські товариства та об’єднання підприємств
- •1.6. Виробнича та загальна структура промислового підприємства. Чинники, що впливають на виробничу структуру промислового підприємства.
- •Тема 2 основні фонди підприємства
- •2.1. Економічна суть виробничих фондів, класифікація і структура основних фондів промислового підприємства
- •2.1. Методи обліку і оцінювання основних виробничих фондів
- •2.3. Фізичний та моральний знос
- •2.4. Амортизація основних виробничих фондів
- •2.5. Методи нарахування амортизаційних відрахувань
- •2.6. Виробнича потужність промислового підприємства
- •Тема 3 оборотні кошти підприємства
- •3.1. Економічна суть, матеріальний склад і структура оборотних фондів та оборотних коштів промислового підприємства
- •3.2. Джерела формування оборотних коштів підприємства
- •Кругообіг оборотних коштів
- •Нормування та облік оборотних коштів
- •3.5. Визначення та сутність показників використання оборотних коштів підприємства. Напрямки ефективного використання оборотних коштів
- •Тема 4 персонал підприємства
- •Структура та склад персоналу промислового підприємства
- •4.2. Набір персоналу підприємства та юридичні взаємовідносини між підприємством і його працівниками
- •4.3. Баланс робочого часу працівників
- •Поняття нормування праці, його зміст і завдання
- •4.5. Продуктивність праці
- •4.6. Поняття, види та принципи оплати праці
- •4.7. Форми й системи заробітної платні
- •4.8. Системи надбавок, доплат та премій працівникам
- •4.9. Фонд оплати праці на підприємстві
- •Тема 5 фінансові та нематеріальні ресурси промислового підприємства
- •5.1. Поняття фінансових ресурсів промислового підприємства, джерела їх формування
- •5.2. Внутрішнє й зовнішнє фінансування промислового підприємства
- •Поняття і склад нематеріальних ресурсів підприємства. Правовий захист нематеріальних ресурсів
- •1.4. Оцінка й амортизація нематеріальних ресурсів
- •Тема 6 собівартість продукції промислового підприємства
- •6.1. Поняття та види собівартості продукції підприємства
- •6.2. Класифікація поточних витрат підприємства
- •6.3. Складання кошторису витрат
- •6.4. Методи калькулювання виробничої собівартості продукції підприємства
- •6.5. Особливості розрахунку собівартості продукції за окремими статтями
- •6.6. Чинники зниження собівартості продукції промислового підприємства та управління витратами
- •Тема 7 управління виробничо-господарською діяльністю підприємства
- •7.1. Сутність і значення планування. Принципи та види планів підприємства
- •Сутність стратегічного планування на підприємстві
- •Формування стратегії розвитку підприємства. Базові стратегії підприємства
- •7.4. Тактичне планування на підприємстві
- •Бізнес-план підприємства, його значення і зміст
- •Організаційні структури управління підприємством
- •7.7. Контролювання виробничо-господарської діяльності: попередній, поточний та завершальний види контролю
- •. Регулювання виробничо-господарської діяльності як механізм усунення відхилень і недоліків
- •7.9. Оренда та лізинг у діяльності підприємства
- •Тема 8 управління інвестиційною діяльністю підприємства
- •8.1. Сутність та значення управління інвестиційною діяльністю підприємства
- •8.2. Поняття інвестицій, їх види та структура
- •Оцінювання економічної ефективності інвестицій
- •Інноваційні процеси, їх види та особливості
- •Тема 9 маркетингова діяльність промислового підприємства
- •9.1. Поняття і сутність маркетингу
- •9.2. Модель маркетингової діяльності підприємства
- •Сегментування ринку, вибір цільових ринкових сегментів, позиціювання товару
- •Комплекс маркетингу підприємства
- •Маркетингова збутова політика (політика розподілу)
- •Життєвий цикл виробу, його етапи та стадії
- •9.6. Маркетингові стратегії на різних етапах життєвого циклу виробу
- •9.7. Оцінювання якості та рівня конкурентоспроможності виробу
- •Тема 10 фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •10.1. Суть та основні завдання фінансової діяльності та фінансових відносин підприємства
- •10.2. Дохід підприємства
- •10.3. Економічна суть прибутку підприємства
- •10.4. Звітність підприємства
- •10.5 Показники рентабельності підприємства та методи їх розрахунку, оцінювання фінансово-економічного стану підприємства
- •Тема 11 зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •11.1 Місце зовнішньоекономічної діяльності підприємства у системі міжнародних економічних відносин
- •11.2 Зовнішня торгівля
- •11.3 Зовнішні фінансово-валютні операції
- •11.4 Спільне підприємництво та іноземне інвестування
- •11.5 Зовнішнє передавання технологій
- •Тема 12 управління ризиками на підприємстві
- •12.1 Поняття та види ризиків
- •12.2 Ризик-менеджмент на підприємстві
- •12.3 Страхування як форма трансферу ризиків
- •Навчальне видання
- •Економіка і управління підприємством конспект лекцій для студентів Інституту енергетики та систем керування
7.9. Оренда та лізинг у діяльності підприємства
Оренда (від лат. arendo – здаю в найм, наймаю). Договірне строкове платне володіння і користування необоротним активом (землею, підприємством, основними засобами, іншим майном), переданим орендодавцем орендареві для самостійної господарської діяльності. Власником майна, зданого в оренду, залишається орендодавець, а продукція і доходи, отримані орендарем за час використання цього майна, є власністю останнього. Стосунки орендодавця з орендарем регулюються договором. У ньому вказують перелік і вказують вартість майна, переданого в оренду, розмір орендної платні, обов'язки сторін. Так, до обов'язків орендодавця може належати участь у відновленні (оновленні) та ремонті зданого в оренду майна, надання різного роду допомоги орендареві в ефективному використанні цього майна (впровадження результатів науково-технічних досліджень, інформаційне обслуговування, задоволення соціально-побутових потреб орендарів тощо). Обов'язки орендаря полягають, насамперед, у використанні орендованого майна за призначенням відповідно до умов договору, своєчасному внесенні орендної платні, а після закінчення терміну оренди – поверненні майна орендодавцеві у передбаченому договором стані. Зміна умов договору оренди, його дострокове розривання допускається за взаємною згодою орендаря й орендодавця. Якщо ж зміни умов або розривання договору вимагає одна зі сторін, то ухвалу приймає господарський суд за наявності обґрунтованих причин (порушення умов договору, використання орендованого майна не за призначенням тощо). Після закінчення терміну договору орендар має право на його поновлення, продовження. Якщо жодна зі сторін не вимагає припинення договору чи зміни його умов, то він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені договором. У часі оренда буває:
довготерміновою (лізинг);
середньотерміновою (хай-ринг);
короткотерміновою (рейтинг).
Залежно від права власності на орендований актив та теперішньої вартості орендних платежів оренда буває:
фінансовою, тобто орендою, що передбачає передачу орендареві всіх вигод та ризиків, пов'язаних із правом користуватися та володіти активом. Оренду вважають фінансовою за наявності хоч би однієї з наведених нижче ознак: орендар набуває право власності на орендований актив після закінчення терміну оренди; орендар має змогу та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання; термін оренди становить більшу частину терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди; теперішня вартість мінімальних орендних платежів від початку оренди перевищує справедливу вартість об'єкта оренди або рівна їй.
операційною, тобто орендою протилежної до фінансової.
Щоразу більшого значення у діяльності вітчизняних підприємств набуває лізинг – довгострокова, цільова та платна оренда майном, що передається лізингоодержувачу особою – лізингодавцем, тобто власником цього майна. Лізингодавець надає орендатору для використання певні активи, що перебувають у його власності. Лізингоодержувач не отримує права власності на передані активи, проте використовує їх і здійснює виплати лізингодавцю відповідно до укладеного договору протягом визначеного періоду часу. Об'єктом лізингу може виступати рухоме або нерухоме майно, що може бути віднесене згідно із законом до основних засобів лізингодавця. Як правило, об'єктом лізингу є будівлі, машини, виробниче та офісне устаткування, транспортні засоби.
Є два основних види лізингу: оперативний та фінансовий. Часто їх називають відповідно експлуатаційною та фінансовою орендою, оскільки вони відображають рентні відносини між суб'єктами лізингу.
За оперативного лізингу предмет лізингу передається лізингоодержувачу на строк, менший від строку повної його амортизації, та завжди повертається лізингодавцю після його закінчення. Як правило, лізингодавець відповідає за обслуговування й утримання в нормі зданого в оренду устаткування. Період лізингу досить короткий, коротший від економічно обґрунтованого строку служби устаткування, тобто лізингодавець може повторно здати його в оренду або продати за зниженою ціною.
При фінансовому лізингу предмет лізингу передається лізингоодержувачу на визначений строк і може бути придбаний ним після закінчення строку лізингу (в разі сплати повної вартості лізингу). Договором фінансового лізингу може бути передбачено право на викуп предмета лізингу до закінчення визначеного договором строку користування ним.
Відповідно до світової практики фінансовий лізинг є угодою, що діє протягом основної частини або всього корисного строку служби активів, переданих у лізинг. При цьому лізингодавець ніколи фізично не володіє предметом лізингу. Лізингоодержувач відповідає за задіяння, обслуговування та експлуатацію предмета лізингу.
Фінансовий лізинг має свій основний період дії, який покриває весь або більшу частину строку дії предмета лізингу. Як правило, цей період на 1—2 роки менший за очікуваний строк служби наданого в лізинг устаткування. Надалі це устаткування вже практично неможливо здати в оренду або продати. Тому лізингодавець намагається забезпечити виплату всієї його вартості за час основного періоду. Наприкінці основного періоду орендатору може бути запропонована оренда на невизначений вторинний період за дуже низькою ціною, або можливість продати устаткування на ринку від імені лізингодавця за певну винагороду.
Лізингові платежі враховують платню за користування предметом лізингу, відшкодування процентів, що сплачуються лізингодавцем у разі купівлі устаткування за кредитні кошти, відшкодування страхових платежів за відповідним договором страхування предмета лізингу, а також інші платежі, передбачені договором лізингу.