4.3. Баланс робочого часу працівників

Оцінювання робочого часу працівника промислового підприємства передбачає розгляд календарного та максимально можливого фондів часу.

Під календарним фондом робочого часу розуміють суму усіх явок та неявок працівників на роботу за конкретний період часу. Він включає у себе відпустки, святкові дні, дні відпочинку, у які працівник не зобов’язаний працювати:

, (4.4)

де – середньооблікова чисельність працівників,– календарна кількість днів визначеного періоду.

Максимально можливим фондом робочого часу працівника промислового підприємства є час, який згідно з трудовим законодавством, має бути відпрацьований за даний період:

, (4.5)

де – кількість людино-годин неявок у святкові та вихідні дні, у зв’язку з відпустками.

Важливим чинником врахування робочого часу є оцінювання його використання за допомогою наступних коефіцієнтів:

– коефіцієнта використання числа днів роботи одного працівника –

, (4.6)

де– середня фактична кількість днів роботи одного працівника;– нормативна кількість днів роботи одного працівника;

– коефіцієнта використання тривалості робочого дня –

, (4.7)

де – фактична тривалість робочого дня;– середня нормативна тривалість робочого дня;

– інтегрального коефіцієнт використання робочого часу –

(4.8)

4. Поняття нормування праці, його зміст і завдання

Нормування праці. Визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовляється в одиницю часу.

Організація виробництва будь-якого товару здійснюється у часі та матеріальному просторі та забезпечується методами оперативно-виробничого планування і нормування праці.

На базі планового обсягу виробництва продукції кожному підрозділу підприємства встановлюється в тій чи іншій формі виробниче завдання. Розрахунки календарно-планових термінів виробництва, тривалість виробничого циклу, обсяг партій виробництва тощо виконують за фактом наявності, а за їх відсутності – на основі методів та прийомів нормування праці, норм живої праці, а саме:

• норми часу. Тривалості робочого часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції або виконання визначеного обсягу робіт одним працівником:

, (4.9)

де основний час;– допоміжний час;– час на обслуговування робочого місця;– час на відпочинок;– час перерв з організаційно-технічних причин;– підготовчо-завершальний час;

• норми виробітку. Кількості продукції, що повинна бути виготовлена одним працівником (бригадою) за одиницю часу:

, (4.10)

де – дійсний фонд робочого часу;– встановлена норма часу на од. продукції;

• норми обслуговування. Встановленої норми кількості одиниць устаткування (робітників, місць, квадратних метрів площі), яка обслуговується одним робітником або бригадою протягом зміни –

, (4.11)

де – норма часу на обслуговування устаткування;

• норми чисельності. Чисельності персоналу необхідної для виконання визначеної роботи.