
- •С.Г.Савчук
- •Передмова
- •Передмова до другого видання
- •Список літератури
- •1.2. Математичні та фізичні моделі Землі.
- •1.3. Системи координат, що застосовуються у вищій геодезіі.
- •1.4. Основи теорії поверхонь.
- •Розділ 2 геометрія земного еліпсоїда
- •Таблиця 2.1
- •2.3.1. Зв'язок між геодезичною, приведеною і геоцентричною широтами.
- •2.3.2. Зв’язки між різними видами координат.
- •З використанням введених позначень, формулу (1.8) із розділу 1, запишемо у виді
- •Рис 2.8
- •На основі (2.60) отримаємо
- •Розділ 3 розв’язування геодезичних задач
- •3.1. Види геодезичних задач.
- •3.2. Короткі історичні відомості.
- •3.4.1. Розв’язування сфероїдних трикутників.
- •Сферичний надлишок
- •Таблиця 3.1
- •Способи розв’язування малих сфероїдних трикутників а) за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •Згідно теореми Лежандра, значення кутів плоского (лежандрового) трикутника буде
- •В) за способом аддитаментів
- •Позначивши
- •Г) за виміряними сторонами
- •3.4.2. Розв’язування головних геодезичних задач а) на поверхні сфери
- •Б) на поверхні еліпсоїда
- •В) в просторі
- •3.5. Диференційні формули.
- •3.5.1. Диференційні формули для геодезичної лінії.
- •3.5.2. Диференційні формули для довільної точки простору.
- •3.5.3. Диференційні формули для системи геодезичних координат.
- •3.5. Диференційні формули.
- •3.5.1. Диференційні формули для геодезичної лінії.
- •3.5.2. Диференційні формули для довільної точки простору.
- •3.5.3. Диференційні формули для системи геодезичних координат.
- •3.7.1.Алгоритм та числовий приклад розв'язування прямої і оберненої геодезичних задач на поверхні сфери.
- •Обернена геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •3.7.5. Алгоритм та числовий приклад розв'язування прямої та оберненої геодезичних задач на поверхні еліпсоїда на основі чисельного методу (формул Рунге-Кутта) а) алгоритм
- •Пряма геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •Б) числовий приклад
- •Пряма геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •3.7.6. Алгоритм та числовий приклад розв'язування прямої та оберненої геодезичних задач в просторі.
- •Обернена геодезична задача
- •Розділ 4 плоскі прямокутні координати гаусса-крюгера
- •4.1. Плоскі координати в геодезії.
- •4.4. Перетворення полярних координат.
- •4.5. Формули проекції Гаусса-Крюгера
- •4.5.2. Формули для обчислення зближення меридіанів
- •4.5.3. Формули для обчислення масштабу проекції
- •Таблиця 4.2
- •Таблиця 4.3
- •Таблиця 4.4
- •Таблиця 4.5
- •Тоді, згідно формули (4.37), для відносного спотворення відстаней, напишемо
- •Таблиця 4.6
- •Таблиця 4.11
- •4.8. Перетворення координат Гаусса-Крюгера із зони в зону.
- •Розділ 5 основи теоретичної геодезії
- •5.1. Сучасні поняття про фігуру Землі та її зовнішнє гравітаційне поле
- •5.2.1. Астрономо-геодезичні відхилення прямовисних ліній
- •5.2.2. Гравіметричні відхилення прямовисних ліній
- •5.2.3. Інтерполювання відхилень прямовисних ліній
- •5.3. Визначення відступів геоїда (квазігеоїда)
- •5.3.1. Астрономічне нівелювання
- •5.3.2. Астрономо-гравіметричне нівелювання
- •5.4. Система висот в геодезії
- •5.4.1. Поняття висоти
- •5.4.1. Ортометричні висоти
- •5.4.3. Нормальні висоти
- •5.4.4. Динамічні висоти
- •5.5.1. Поняття про редукційну задачу
- •5.5.2. Редукування лінійних вимірів
- •5.5.3. Редукування виміряних горизонтальних напрямів
- •5.6.1. Методи виводу розмірів земного еліпсоїда за градусними вимірюваннями
- •5.6.2.Встановлення вихідних геодезичних дат
- •5.6.3. Сучасні підходи до визначення параметрів фігури Землі
4.4. Перетворення полярних координат.
Одне
із застосувань геодезичної лінії полягає
в тому, що з її участю можна на поверхні
еліпсоїда створити систему координат,
в якій положення пунктів визначається
довжиною геодезичної лінії
та кутом, що відраховується від заданого
вихідного напряму. Якщо цей напрям
збігається з меридіаном, то друга
координата - кут, буде азимутом геодезичної
лінії -
.
Така система координат на еліпсоїді,
аналогічна полярній системі координат
на площині (довжина прямолінійного
відрізка
та дирекційний кут
),
називається п о л я р н о ю г е о д е з
и ч н о ю.
Поскільки
математичне опрацювання результатів
геодезичних вимірювань значно простіше
виконується на площині, ніж на еліпсоїді,
то необхідно здійснити перетворення
систем полярних координат, тобто знайти
формули переходу від полярних координат
і
на еліпсоїді до відповідних їм координатам
і
на площині.
Нехай
меридіан, що проходить через т.
(рис.4.3 а));
дотична до еліпсоїда і паралельна
площині осьового меридіана. Кут
між напрямом меридіана
і дотичною
називається геодезичним
зближенням меридіанів
в т.
.
Кут в т.
між напрямом меридіана
і геодезичною лінією
є геодезичний
азимут А12
цієї лінії; кут в т.
між напрямом дотичної
і напрямом геодезичної лінії
є геодезичний
дирекційний кут
12.
Для поверхні еліпсоїда має місце очевидна
рівність
.
Рис. 4.3
На рис. 4.3 б) : точки q1 і q2 зображення точок Q1 і Q2 поверхні еліпсоїда; ор вісь абсцис, зображення осьового меридіана ОР; q1n зображення меридіана Q1P; крива q1q2 зображення геодезичної лінії Q1Q2, d хорда, що стягує цю криву між точками q1 і q2. Кут між координатною лінією y = const і зображенням меридіана q1n називається зближенням меридіанів на площині; відраховується він від лінії y = const, тобто лінії, паралельної осі абсцис, в напрямі проти ходу годинникової стрілки. Напрямний кут 12, відрахований від координатної лінії у = const за годинниковою стрілкою до заданого напряму до хорди q1q2 називається дирекційним кутом на площині. Кут 12 між дотичною до кривої q1q2 в т. q1 і хордою d називається поправкою за кривину зображення геодезичної лінії на площині або р е д у к ц і є ю н а п р я м у; відраховується він від дотичної до кривої за ходом годинникової стрілки до хорди. На площині має місце рівність
.
(4.11)
Згідно формули (4.2) для визначення довжини кривої S (зображення геодезичної лінії на площині) необхідно знайти інтеграл
(4.12)
Якщо позначити різницю довжин кривої S та її хорди d через
,
(4.13)
то довжина хорди d буде визначатися із рівняння
,
(4.14)
де S обчислюється за формулою (4.12).
Поправки
і
залежать від довжини кривоїS
та її кривини і є поправками за кривину
зображення геодезичної лінії, причому
перша з них вводиться в напрям лінії S,
а друга - в її довжину. В загальному
випадку ці залежності складні, але для
редукційних задач геодезії, що виникають
при переході з еліпсоїда на площину,
можна вивести наближені формули, які
цілком задовільняють практичні вимоги.