- •С.Г.Савчук
- •Передмова
- •Передмова до другого видання
- •Список літератури
- •1.2. Математичні та фізичні моделі Землі.
- •1.3. Системи координат, що застосовуються у вищій геодезіі.
- •1.4. Основи теорії поверхонь.
- •Розділ 2 геометрія земного еліпсоїда
- •Таблиця 2.1
- •2.3.1. Зв'язок між геодезичною, приведеною і геоцентричною широтами.
- •2.3.2. Зв’язки між різними видами координат.
- •З використанням введених позначень, формулу (1.8) із розділу 1, запишемо у виді
- •Рис 2.8
- •На основі (2.60) отримаємо
- •Розділ 3 розв’язування геодезичних задач
- •3.1. Види геодезичних задач.
- •3.2. Короткі історичні відомості.
- •3.4.1. Розв’язування сфероїдних трикутників.
- •Сферичний надлишок
- •Таблиця 3.1
- •Способи розв’язування малих сфероїдних трикутників а) за формулами сферичної тригонометрії
- •Б) за теоремою Лежандра
- •Згідно теореми Лежандра, значення кутів плоского (лежандрового) трикутника буде
- •В) за способом аддитаментів
- •Позначивши
- •Г) за виміряними сторонами
- •3.4.2. Розв’язування головних геодезичних задач а) на поверхні сфери
- •Б) на поверхні еліпсоїда
- •В) в просторі
- •3.5. Диференційні формули.
- •3.5.1. Диференційні формули для геодезичної лінії.
- •3.5.2. Диференційні формули для довільної точки простору.
- •3.5.3. Диференційні формули для системи геодезичних координат.
- •3.5. Диференційні формули.
- •3.5.1. Диференційні формули для геодезичної лінії.
- •3.5.2. Диференційні формули для довільної точки простору.
- •3.5.3. Диференційні формули для системи геодезичних координат.
- •3.7.1.Алгоритм та числовий приклад розв'язування прямої і оберненої геодезичних задач на поверхні сфери.
- •Обернена геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •3.7.5. Алгоритм та числовий приклад розв'язування прямої та оберненої геодезичних задач на поверхні еліпсоїда на основі чисельного методу (формул Рунге-Кутта) а) алгоритм
- •Пряма геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •Б) числовий приклад
- •Пряма геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •3.7.6. Алгоритм та числовий приклад розв'язування прямої та оберненої геодезичних задач в просторі.
- •Обернена геодезична задача
- •Розділ 4 плоскі прямокутні координати гаусса-крюгера
- •4.1. Плоскі координати в геодезії.
- •4.4. Перетворення полярних координат.
- •4.5. Формули проекції Гаусса-Крюгера
- •4.5.2. Формули для обчислення зближення меридіанів
- •4.5.3. Формули для обчислення масштабу проекції
- •Таблиця 4.2
- •Таблиця 4.3
- •Таблиця 4.4
- •Таблиця 4.5
- •Тоді, згідно формули (4.37), для відносного спотворення відстаней, напишемо
- •Таблиця 4.6
- •Таблиця 4.11
- •4.8. Перетворення координат Гаусса-Крюгера із зони в зону.
- •Розділ 5 основи теоретичної геодезії
- •5.1. Сучасні поняття про фігуру Землі та її зовнішнє гравітаційне поле
- •5.2.1. Астрономо-геодезичні відхилення прямовисних ліній
- •5.2.2. Гравіметричні відхилення прямовисних ліній
- •5.2.3. Інтерполювання відхилень прямовисних ліній
- •5.3. Визначення відступів геоїда (квазігеоїда)
- •5.3.1. Астрономічне нівелювання
- •5.3.2. Астрономо-гравіметричне нівелювання
- •5.4. Система висот в геодезії
- •5.4.1. Поняття висоти
- •5.4.1. Ортометричні висоти
- •5.4.3. Нормальні висоти
- •5.4.4. Динамічні висоти
- •5.5.1. Поняття про редукційну задачу
- •5.5.2. Редукування лінійних вимірів
- •5.5.3. Редукування виміряних горизонтальних напрямів
- •5.6.1. Методи виводу розмірів земного еліпсоїда за градусними вимірюваннями
- •5.6.2.Встановлення вихідних геодезичних дат
- •5.6.3. Сучасні підходи до визначення параметрів фігури Землі
На основі (2.60) отримаємо
. (2.63)
Для визначення широти за довжиною дуги меридіаназа основу можна взяти формулу (2.54)
(2.64)
Обчислення широти виконують методом послідовних наближень, приймаючи в першому наближенні .
Коли за основу взяти формулу (2.49), то отримаємо наступні вирази
(2.65)
Недоліком формул (2.64) та (2.65) при обчисленні широти є необхідність застосовування процесу наближень. Без наближень дана задача розв’язується методом перетворення (обертання) тригонометричних рядів. Якщо заданий тригонометричний ряд
то наступний ряд
буде оберненим по відношенню до заданого. Коефіцієнти в цих рівняннях пов’язані співвідношеннями
Якщо тепер за задану взяти формулу (2.55), то обернена до неї буде визначатися із виразу
(2.66)
де коефіцієнти знаходяться із співвідношень
Обчислення довжини дуги паралелі.
Рівняння довжини дуги паралелі інтегрується зразу в кінцевому виді, оскільки паралель є колом (див. рис. 2.9) з радіусом
(2.67)
Очевидно, що при одній і тій же різниці довгот дуга паралелі на різних широтах буде мати неоднакову довжину, поскільки радіус паралелі залежить від широти.
Обернена задача, тобто знаходження різниці довгот, розв'язується строго на основі формули (2.67).
Обчислення площі сфероїдної трапеції.
Для обчислення площі формулу (2.50), з врахуванням (2.67), представимо в наступному вигляді
(2.68)
після чого використаємо прийом, аналогічний як при знаходженні інтегралу (2.51), а саме, підінтегральну функцію (2.68) розкладемо в біномінальний ряд:
.
Застосовуючи загальну формулу інтегрування
отримаємо
(2.69)
У формулі (2.69) та- геодезичні координати вершин сфероїдної (знімальної) трапеції.
Якщо задана номенклатура знімальної трапеції, площу якої необхідно обчислити, то перш за все необхідно визначити геодезичні координати іїї вершин. Для цього спочатку з допомогою бланкової номенклатури карти знаходять координати вершин трапеції масштабу 1:1000 000, а потім за стандартною процедурою (методом поділу масштабів) геодезичні координати вершин, заданої певним масштабом, трапеції.
Числовий приклад.
Для листа карти масштабу 1: 1 000 000В2=52, В1=48, різниця довгот східної і західної рамок карти . Тоді, згідно формули (2.69), для еліпсоїда Красовського площа трапеціїдорівнюєкм2.
Коли мова йде про дійсну площу ділянок фізичної поверхні Землі, то її підраховують не за приведеними формулами, а шляхом безпосереднього вимірювання площ на топографічних картах чи планах.
Для обчислення площі всієї поверхні земного еліпсоїда у формулі (2.69) треба прийняти ,. Тоді
. (2.70)
На основі цієї формули можна знайти радіус еквівалентної кулі , площа якої дорівнює площі еліпсоїда
звідки
(2.71)
Радіус кулі, рівновеликої за площею поверхні загального земного еліпсоїда WGS-84, дорівнює, згідно формули (2.71) 6370894м. Це значить, що при розв'язуванні деяких задач, в основному, наближеного характеру, коли форму Землі можна прийняти за кулю, її радіус потрібно брати 6371км.
Крім площі трапеції, на практиці приходиться обчислювати і лінійні розміри її рамок в масштабі карти. Рамки трапеції - це відрізки дуг меридіанів і паралелей. Формули для довжин рамок трапецій, у відповідності з формулами (2.63) та (2.67), будуть
, (2.72)
де - знаменник масштабу карти. Позначення сторін трапеції показані на рис. 2.11.
Рис. 2.11
Стрілку прогину рамки знімальної трапеції розраховують за формулою
(2.73)
Зазначимо, що всі кутові величини, які входять у вищенаведені формули безпосередньо, треба брати в радіанній мірі.