Розділ 3. Управління ризиками
3.1. Поняття ризик-менеджменту
Управління ризиками – багатоетапний процес, що має на меті зменшення або компенсування збитків для підприємницької структури при настанні несприятливих подій.
Процес управління ризиками включає: передбачення ризиків; визначення їхніх ймовірних розмірів і наслідків; розробку і реалізацію заходів щодо запобігання чи мінімізації пов’язаних з ризиками втрат.
Наявність ризику в ринкових умовах є неминучим явищем, причому чим вищий ризик, тим більший можливий прибуток. Вважають, що менеджер, який уникає ризикованих рішень, стає невигідним і навіть небезпечним для підприємства, оскільки прирікає його на застій і втрату конкурентоспроможності. В сучасних умовах, коли відбувається розширення зони ризикованих ситуацій ризик-менеджмент підвищує шанси підприємницької структури домогтися успіху в довгостроковій перспективі і зменшує небезпеку погіршення її фінансового становища, проводячи адекватну політику ризику, яка охоплює сукупність заходів,спрямованих на зниження небезпеки помилки уже в момент ухвалення рішення і скорочення можливих негативних наслідків такого рішення на інших стадіях функціонування підприємства.
Методологія управління ризиком ґрунтується на врахуванні стратегії і тактики управління ризиком.
Стратегія управління ризиком – це мистецтво управління діяльністю підприємства у невизначеній господарській ситуації для досягнення поставленої мети за допомогою певного набору правил і обмежень при прийнятті рішень.
Тактика управління – це конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах ризикової ситуації.
Управління ризиками ґрунтується на наступних принципах:
принцип системності, передбачає комплексний підхід до вивчення і оцінки ризиків, а також необхідність врахування фактору ризику при розробці інших функціональних стратегій управління підприємством;
принцип обґрунтованості заходів та дій, які використовуються в управлінні ризиком, передбачає необхідність досконалого обґрунтування заходів та дій, які проводяться щодо управління ризиком;
принцип економічності, передбачає необхідність визначення доцільності чи недоцільності ризику, порівняння витрат на управління ризиком з можливими втратами підприємства у разі виникнення ризикових подій;
принцип послідовності, передбачає необхідність дотримання певної послідовності в процесі управління ризиками для досягнення позитивного результату;
принцип гнучкості стратегії управління ризиком, передбачає забезпечення можливого оперативного корегування дій по управлінню ризиком у зв’язку з постійною зміною факторів, що обумовлюють ризик.
Дотримання основних принципів управління ризиками дозволяє підприємцю ефективніше використовувати ресурси і розподіляти відповідальність, покращувати результати роботи підприємства і забезпечувати його безпеку від дії ризиків.
Для підприємства дуже важливо є розробити стратегію управління ризиком для чого необхідно дати конкретні відповіді на питання:
які саме ризики повинно враховувати в своїй діяльності підприємство?
які способи і інструменти дозволяють управляти цими ризиками?
який ризик є допустимим для підприємства?
Однак формування лише стратегії управління ризиком недостатньо, потрібно мати ще механізми її реалізації.
Процес керування ризиком можна подати у вигляді етапів, показаних на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Схема ризик-менеджменту
Процес управління ризиком здійснюється через наступні етапи:
Етап визначення мети – на даному етапі формулюється мета, керуючись якою визначається ступінь прийнятності ризику. Для підприємницької структури головною метою, як правило, є забезпечення стійкого існування підприємства в невизначених обставинах.
Етап розпізнання ризику виражається в усвідомленні можливих ризикових ситуацій підприємцем чи індивідом.
Етап оцінки ризику полягає у визначенні ступеня його серйозності й небезпеки. Розрізняють два види оцінок ризику — якісну і кількісну.
На етапі вибору методу управління ризиком приймається рішення про те, який з методів управління ризиком вибрати. Методи управління поділяються на дві групи:
контроль за ризиком;
фінансування ризику.
На етапі застосування обраного методу здійснюється нейтралізація ризиків. Іноді виявляється, що найкращим рішенням може бути поєднання відразу кількох методів.
Етап оцінки результатів — це підбиття підсумків за певний період діяльності в умовах ризику.