2.2.8. Комплексна оцінка ризиків
Метод комплексного аналізу ймовірних втрат при здійсненні оцінки ризику дозволяє встановити не тільки всі джерела ризику, але й виявити, які джерела домінують. При цьому доцільно класифікувати можливі втрати за оцінкою впливу на діяльність підприємства на визначальні (прямі) і побічні (непрямі). До визначальних втрат належать втрати, які при своєму виникненні безпосередньо впливають на діяльність підприємства, а до побічних – ті, вплив яких на підприємство здійснюється опосередковано.
Ризик, як уже наголошувалося, може вимірюватися в абсолютних і відносних величинах. В абсолютному вираженні ризик може бути виміряний величиною прогнозованих втрат (збитків), а у відносному виражені може бути визначений як величина збитків, віднесена до певної бази. База може бути обрана безпосередньо самим підприємством. Це можуть бути витрати на виробництво, вартість основних виробничих фондів, активи підприємства, прибуток, чисельність персоналу і т.п. Основна вимога в цьому методі – всі ризики мають бути оцінені одним способом.
На практиці, визначаючи величину ризику в абсолютному вираженні, використовують спрощений підхід. Його сутність у тому, що оцінюється ступінь впливу ризику на основні показники роботи підприємства. Після цього робиться висновок про доцільність прийняття даного ризику і здійснення даного виду діяльності.
Розрахунок абсолютного значення ризику (абсолютного рівня втрат) можна зробити за формулою:
,
де
– абсолютне значення ризику за і-м
параметром,
–планове
значення і-го параметра при успішному
результаті,
–розрахункове
значення ступеня ризику.
Перевагою даного методу є те, що як і-й показник параметра х можна використовувати широкий спектр показників, за якими підприємство прогнозує збитки у разі реалізації певних ризиків.
Аналогічно може бути зроблений розрахунок абсолютного рівня неризикової частини:
,
де
—
величина частини, що не піддається
ризику і-го параметра,
або
На практиці часто виникають ситуації, коли недостатньо знати лише величину ризику в абсолютному вираженні, а його значення необхідно порівняти з певними показниками, що характеризують діяльність підприємства, але вираженими в різних одиницях і тому в абсолютному вираженні непорівнянними. У цьому випадку застосовують відносну оцінку ризику.
Розрахунок ризику у відносному вираженні може бути здійснений за формулою:
де
– відносне значення ризику за і-м
параметром.
Незадоволеність підприємства у високому значенні ризику в абсолютному і відносному вираженні, розрахованим за вищенаведеними формулами, є однією з головних причин усвідомленого прийняття ним ризику, а в ряді випадків його відмови від заняття даним видом діяльності або спонукальним мотивом для внесення змін у стратегію свого розвитку.
Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 2
На яких принципах здійснюється аналіз ризиків?
В якій послідовності проводиться аналіз ризиків?
Які втрати можуть виникати в процесі реалізації ризиків?
Які методи застосовують для аналізу ризиків?
У чому полягає сутність якісного аналізу ризиків?
У чому полягає сутність кількісного аналізу ризиків?
Які фактори впливають на рівень ризику?
У чому полягають особливості статистичних методів оцінювання ризиків?
Як здійснюється ідентифікація потенційних зон ризику при аналізі доцільності витрат?
Охарактеризуйте особливості областей ризику при здійсненні витрат за різними напрямками діяльності.
Як пов’язані між собою ризик і прибуток підприємства?
За яких умов доцільно використовувати метод експертних оцінок?
Умови застосування методу Дельфі при проведенні експертних оцінювань.
Які завдання і як вирішуються при використанні аналітичного методу оцінки ризиків?
Як оцінюється вибір оптимальної стратегії поведінки в умовах ризику з використанням дерева цілей?
Розкрийте сутність комплексної оцінки ризиків.
Поясніть відмінності між якісним і кількісним аналізом ризиків.
Чим зумовлено застосування певного методу оцінювання ризику для підприємців?