Дії арп під час ліквідації наслідків аварії на транспорті.

При організації рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків аварії на транспорті (залізничному, водному, повітряному) начальник загону повинен знати особливості аварій на кожному виді транспорту. В першу чергу вживають заходів до рятування людей, забезпечення їх медичною допомогою та евакуації із зон пожеж, ураження хімічно небезпечними речовинами та інших небезпечних місць.

На залізничному транспорті розмір аварії визначається: за наявністю великої кількості рухомого складу з пасажирами та різними вантажами; розповсюдженням вогню в середині вантажно-пасажирських вагонів і на сусідні поїзди, найближчі будівлі та споруди; розтіканням пального, токсичних і небезпечних хімічних речовин із цистерн і утворенням уражених зон на підлеглій території, наявністю небезпеки для людей, які знаходяться в палаючих та сусідніх вагонах, виникненням метушні; безперервним рухом поїздів; складністю визначення виду палаючих небезпечних хімічних речовин, матеріалів; обмеженістю під’їздів та підступів до палаючих вагонів і складністю в прокладці рукавних ліній, віддаленістю водосховищ; наявністю високовольтних контактних мереж, що знаходяться під напругою.

Для визначення обстановки, що виникла після аварії на залізниці, висилаються розвідувальні підрозділи, які спільно з диспетчерами центрального пункту рухомого складу (ЦПРС) повинні з’ясувати: місце знаходження пошкодженого рухомого складу, наявність під’їзних шляхів; заходи, вжиті для розчеплення рухомого складу і евакуації сусідніх вагонів, поїздів; наявність струму в електроконтактних проводах над місцем пожежі, а також бригади для зняття залишкової напруги і маневреного локомотиву; час відправлення пожежних і ремонт них поїздів до місця аварії.

Розвідувальні підрозділи також виявляють ділянки хімічного, радіаційного і бактеріологічного (біологічного) ураження, звертаючи увагу на займання і витік небезпечних речовин, пошкодження тари або рухомого складу з небезпечним вантажем, отруєння, опіки, захворювання людей і тварин.

Начальник загону після одержання даних розвідки оцінює обстановку, приймає рішення і віддає розпорядження, в якому визначає межі небезпечної зони, заходи щодо її огородження і оточення, організації медичної допомоги, а також порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт та заходів безпеки.

Управління загону у разі хімічного зараження розробляє план ліквідації його наслідків, у якому залежно від масштабів і характеру зараження, міститься коротка характеристика осередку ураження і визначені сили та засоби для ліквідації наслідків аварії, порядок їх використання, завдання підрозділів і формувань, черговість робіт, способи нейтралізації в осередку ураження, заходи для організації контролю за нейтралізацією (дегазацією) місцевості, об’єктів зовнішнього середовища, техніки і транспорту, медичного забезпечення, безпеки, управління, а також порядок подання донесення.

Під час ліквідації наслідків аварії на водному транспорті начальник загону бере до уваги складне планування морських і річкових суден, наявність великої кількості горючого матеріалу, вантажів, палива для двигунів, а також порожніми в переборках, труднощі пересування на судні та складність проведення евакуаційних робіт, а в разі пожежі – швидке поширення вогню по конструкціях та вантажах, особливо на товаро-пасажирських суднах в трюмах і в верхніх надбудовах.

Після отримання завдання на проведення аварійних робіт у портах, доках, затонах начальник загону повинен узгодити дії з капітаном судна, адміністрацією порту, пароплавством, підтримувати постійний зв’язок з диспетчером порту, рятувальними суднами.

Під час проведення загоном рятувальних та інших невідкладних робіт на транспорті використовуються технічні засоби, будівельні матеріали та конструкції експлуатаційного і спеціального запасів, засоби зв’язку органів транспорту.

Керівництву загону під час проведення рятувальних робіт на транспорті забороняється втручатися в дії посадових осіб з питань руху транспортних засобів.