Завдання та дії загону забезпечення руху під час просування основних сил до місця нс.

Просування основних сил в осередок ураження забезпечується швидкими і рішучими діями загонів забезпечення руху. Сили і засоби загонів забезпечення руху розподіляються за ділянками маршрутів так, щоб забезпечувалось перш за все просування головних сил у місцях руйнувань.

Загін забезпечення руху проводить розвідку, відновлює зруйновані ділянки шляхів, за потреби прокладає колоні шляхи в обхід завалів, руйнувань, пожеж, зон з високим рівнем радіації, відновлює (обладнує) переправи через водні перешкоди, знезаражує окремі ділянки шляхів, локалізує і гасить пожежі, прокладає проїзди в завалах, обрушує конструкції будівель, що загрожують обвалами.

Загін забезпечення руху виконує завдання одночасно на декількох ділянках протягом маршруту, а у разі відсутності такої можливості просувається послідовно від однієї ділянки (перешкоди) до іншої.

Начальник загону забезпечення руху, виходячи з обстановки, уточнює завдання підрозділам і в ході роботи з влаштування проїздів організує: вибір напрямку прокладання проїзду, виявлення, огородження споруд, що загрожують обвалом, видалення великих за розміром уламків та попереднє прокладання шляхів за допомогою машин розгороджування, одночасну роботу шляхопрокладачів і бульдозерів по довжині проїзду з послідовним поліпшенням умов проїзду завалами, залучення до роботи екскаваторів, автомобільних кранів і самоскидів з метою створення умов для проїзду колісної техніки, забезпечення безпечного проведення підривних робіт, пов’язаних з подрібненням великих елементів у завалах, обрушених стінах і будівлях, позначення проїздів покажчиками.

З підходом до зазначеного району (пункту) і завершенням влаштування проїздів на маршруті просування, загін забезпечення руху може залучатися для прокладання проїздів до найбільш важливих об’єктів.

Дії осоновних сил під час просування до місця нс.

Загону для маршу до осередку ураження, як правило, призначається основний та запасний маршрут руху.

Маршрути руху складаються так, щоб вони, за можливістю, не проходили через великі населені пункти.

Кількість маршрутів руху в райони стихійного лиха, аварій та катастроф визначаються обстановкою, що склалася, станом шляхів та терміном прибуття до місця робіт.

Для своєчасного і організованого початку та здійснення маршу призначаються вихідний рубіж (пункт) та рубежі (пункти) регулювання із зазначенням часу їх проходження головами колон.

Віддалення вихідного рубежу (пункту) повинно забезпечити можливість витягування колон підрозділів з районів їх розташування. Рубежі (пункти) регулювання, як правило, призначаються через 3-4 години руху.

Привали, денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану техніки та озброєння, їх технічного обслуговування, прийняття їжі та відпочинку особового складу. Привали тривалістю до 1 години призначаються через 3-4 години руху і один привал тривалістю до 2 годин - в другій половині добового переходу. В кінці кожного добового переходу призначається денний (нічний) відпочинок, а під час маршу на велику відстань, за потреби, може призначатися добовий відпочинок через кожних три-п’ять добових переходів.

Для денного (нічного) привалу й добового відпочинку і привалу вибирається місцевість сприятлива для маскування підрозділів, а також з достатньою кількістю джерел води.

Аварійно-рятувальні підрозділи ОРСЦЗ здійснюють марш підрозділами. Дистанції між загонами можуть бути до 5 кілометрів, між підрозділами – 2-3 кілометри, між відділеннями та машинами – 25-50 метрів.

Похідний порядок загону під час маршу в район стихійного лиха, аварій і катастроф будується на скорочених дистанціях між підрозділами з урахуванням зручності руху, досягнення великої швидкості, найменшого напруження сил особового складу і збереження техніки. Для гусеничної техніки може призначатися окремий маршрут руху. Похідна охорона не висилається.

Під час просування обхідними шляхами, в умовах обмеженої видимості, в ожеледь, шляхами, що мають круті підйоми, спуски і повороти, а також на підвищеній швидкості дистанції між машинами збільшуються.

Похідний порядок для маршу до осередків ураження, в район стихійного лиха, аварій та катастроф повинен забезпечити рух без перешкод і своєчасне прибуття підрозділів на ділянки (об’єкти) робіт та зосередження основ них сил на найважливіших об’єктах у найкоротші терміни.

Похідний порядок загону під час маршу включає похідну охорону, загони забезпечення руху, колони головних сил і колони підрозділів технічного забезпечення й тилу.

До початку і під час маршу організується і проводиться розвідка маршрутів руху для визначення стану шляхів, мостів і переправ, уточнення напрямів прокладання колонних шляхів, виявлення зон (районів, ділянок) зараження, руйнувань, завалів, пожеж та затоплень і пошук шляхів для їх обходу.

Для розвідки маршрутів руху і районів відпочинку (розташування) завчасно висилаються рекогносцирувальні групи, до складу яких включаються офіцери управління загону, служб, а також представники підрозділів цивільного захисту (цивільної оборони).

Під час маршу підрозділів цивільного захисту (цивільної оборони) залежно від обстановки обходять або долають на максимальних швидкостях зони радіоактивного, хімічного та бактеріологічного (біологічного) зараження, а якщо обхід неможливий через перевищення доз опромінення особового складу, то за розпорядженням начальника загону колони можуть бути зупинені на час, необхідний для зменшення рівня радіації. На цей період підрозділи розосереджуються, укриваються і ретельно маскуються. Після подолання зон зараження проводиться часткова або повна спеціальна обробка.

У разі використання запальної зброї колони швидко виводяться з районів пожеж вперед або в бік, протилежний напрямкові вітру, і зупиняються для гасіння вогню на машинах і техніці, рятування особового складу та надання йому першої медичної допомоги, після чого рух продовжується.

З метою захисту підрозділів загону від зброї масового ураження під час маршу необхідно: точно дотримуватися встановлених дистанцій, запобігати скупченню підрозділів перед вихідним рубежем (пунктом), на привалах, під час подолання тіснин, перевалів, водяних перешкод та в районах відпочинку, уміло використовувати захисні властивості місцевості, а також засоби індивідуального захисту, належним чином обладнувати райони відпочинку, розосереджувати та проводити максимальні заходи.

Для інженерного забезпечення маршу необхідно проводити інженерну розвідку місцевості на маршрутах руху, підготовку та утримання шляхів і переправ, обладнання районів привалів та відпочинку, забезпечення подолання підрозділами районів (ділянок) руйнувань, завалів, пожеж, затоплень та природних перешкод, виконання інженерних заходів для маскування.

Інженерна розвідка на марші проводиться інженерними підрозділами, а також загонами забезпечення руху.

Для забезпечення хімічного захисту маршу визначається радіаційна, хімічна, біологічна (бактеріологічна) обстановка на маршрутах та в районах зосередження, здійснюється дозиметричний та хімічний контроль підрозділів на маршрутах руху перед входженням їх у райони відпочинку або у призначений район, проводиться дегазація та дезактивація окремих маршрутів руху, мостів, переправ і тунелів.

Радіаційна, хімічна, біологічна (бактеріологічна) розвідка на марші проводяться підрозділами розвідки похідної охорони, комендантської служби та у колонах головних сил. Дані про радіаційну, хімічну, біологічну (бактеріологічну) та санітарно-епідемічну обстановку на маршруті управління загону одержує також від вищестоящого керівництва.

Для технічного забезпечення маршу налагоджується обслуговування техніки та озброєння, проводяться заходи щодо збільшення запасу їх ходу, поповнення запасів матеріальних засобів відповідно до встановлених норм, створення додаткових запасів пального.

Запаси технічного майна завантажуються на автотранспорт та в ешелони так, щоб роботи, пов’язані з обслуговуванням і відновленням техніки та озброєння, в ході маршу і з прибуттям у призначені райони, забезпечувались у найкоротші терміни.

Для надання допомоги екіпажам (водіям) у ремонті машин, що вийшли з ладу, їх евакуації та дозаправці пальним, а також для подання медичної допомоги особовому складу в загоні організується технічне замикання колон, до складу якого входять ремонтні та евакуаційні засоби, медичний склад, машини з технічним майном і пальним.

Під час маршу автомобільними шляхами порядок нумерації колон та використання диспетчерських пунктів, організація зв’язку та взаємної інформації про стан маршруту, а також про обстановку попереду в напрямі руху уточнюється з управліннями Міністерства оборони України.

Для організації маршу начальник загону у своїх вказівках після з’ясування завдання, крім поточних питань, додатково визначає сили, засоби та порядок організації комендантської служби, а також кількість, склад і завдання рекогносцирувальних груп (представників), якщо вони висилаються.

Приймаючи рішення про марш, начальник загону визначає побудову похідного порядку та розподіл сил і засобів по колонах, склад, завдання та віддалення похідної охорони, якщо вона висилається, маршрут та середню швидкість руху, вихідний рубіж (пункт) та рубежі (пункти) регулювання, кількість та тривалість зупинок для відпочинку на перший добовий перехід, час початку і закінчення маршу.

Під час маршу на велику відстань начальник загону визначає кількість та розміри добових переходів, кількість маршрутів на кожному переході, райони денного (нічного), добового відпочинку підрозділів і їх тривалість.

Під час визначення завдань на марш начальник загону у наказі вказує:

- загонові забезпечення руху (похідній заставі): склад, завдання, маршрут руху, місце у похідному порядку, час проходження вихідного пункту;

- підрозділам: засоби посилення, маршрут, місця у похідному порядку, час прибуття (виходу) у призначений район або зазначений рубіж, місця і час привалів, порядок подолання заражених ділянок маршруту, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) регулювання та час їх проходження;

- підрозділам технічного забезпечення і тилу: маршрут, місця у похідному порядку, район зосередження (відпочинку) та час прибуття до нього, місце і час привалів, час проходження вихідного пункту (рубежу) та пунктів (рубежів) регулювання, порядок і час витягування колон.

Під час маршу на велику відстань завдання підрозділам визначається на перший добовий перехід, а на кожний наступний вони доводяться в районі відпочинку.

Під час комбінованого просування завдання підрозділам на марш та перевезення вказуються в одному наказі.

Управління загону в усіх випадках оформляє прийняте начальником рішення, наказ (розпорядження) на марш, розпорядження щодо забезпечення маршу та доводить їх до підлеглих, здійснює контроль за підготовкою підрозділів до маршу, організує комендантську службу та управління, висилає розвідку і стежить за своєчасним просуванням похідної охорони, загонів забезпечення руху та головних сил до вихідного рубежу (пункту).

Підрозділи на марші повинні суворо дотримуватися встановленого порядку, особливо швидкості руху, дистанції, заходів безпеки.

Обгін однієї колони іншою допускається тільки з дозволу начальника загону.

Тіснини та мости підрозділи проходять не зупиняючись і з можливо більшою швидкістю. Під час ходу через мости та залізничні переїзди вживаються заходи щодо безпеки руху. Якщо сталася затримка колони у вузькому місці, чергова колона зупиняється.

На привалах похідний порядок колони не порушується, дистанції між підрозділами, встановлені для маршу, зберігаються, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 метрів одна від одної або на дистанції, встановленій начальником.

У районах відпочинку підрозділи цивільного захисту (цивільної оборони) сходять із шляхів і розташовуються в призначених місцях в порядку, що забезпечує найменшу втрату часу на витягування колон.

Якщо висилається похідна охорона, то на привалах вона зупиняється на зазначених рубежах і продовжує виконувати свої функції, а під час зупинки підрозділів на відпочинок похідна охорона виконує завдання сторожової охорони чи замінюється сторожовою охороною.

Поповнення запасів, дозаправка машин пальним під час маршу відбувається, як правило, у районах відпочинку. У ході маршу на велику відстань пальне, а за потреби й інші засоби можуть завчасно підвозитися у район відпочинку (дозаправки).

Поранені та хворі на марші, після надання їм медичної допомоги на місці, евакуюються у найближчі медичні пункти (заклади, загони першої медичної допомоги), а якщо евакуація неможлива – продовжують рух з медичними підрозділами своїх частин.

Управління підрозділами на марші начальник загону здійснює з командного пункту, склад і місце розташування якого визначається залежно від кількості маршрутів, одержаного завдання та умов. Командний пункт загону під час висування двома маршрутами прямує в голові однієї з колон.

Тиловий пункт управління загону рухається в голові колони підрозділів технічного забезпечення і тилу.

Начальник підрозділу здійснює управління підрозділами певними сигналами, як правило, перебуваючи в голові колони.

Зв’язок на марші забезпечується по радіо короткими сигналами і рухомими та сигнальними засобами. Для стеження за сигналами, що передаються по колоні, на кожній машині призначаються спостерігачі.