Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на залік 2011 р..doc
Скачиваний:
148
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.5 Mб
Скачать

Види нс. Нс воєнного характеру.

НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення, що визначаються окремими нормативними документами і тому в цьому Класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 "НС воєнного характеру".

Поділення нс по «галузевому ознаку», та «маштабу можливих наслідків».

По другому основному признаку "за галузевою ознакою" надзвичайні ситуації поділяються на НС, які можуть бути: в будівництві; в промис-ловості; в житловій, комунальній і побутовій сфері обслуговування насе-лення; на транспорті, в сільському господарстві; в лісному господарстві.

Надзвичайні ситуації на транспорті додатково діляться в залежності від виду транспорту на надзвичайні ситуації на повітряному, водному, наземному і на підземному транспорті.

По третьому основному признаку "за масштабом можливих наслідків" надзвичайні ситуації поділяються з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків на:

загальнодержавного рівня - надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

регіонального рівня - надзвичайна ситуація розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також коли у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

місцевого рівня - надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні спо-руди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкту, але не менш одного відсотку обсягів видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;

об'єктового рівня - надзвичайні ситуації, які не, підпадають під зазначені визначення.

Міжнародні організації попередження і ліквідації наслідків нс

Стихійні лиха непідвласні державним кордонам. Досвід боротьби з стихійними лихами, які часто розповсюджуються на сусідні держави, показав необхідність в міжнародному співробітництві і всебічній підтримці при ліквідації їх наслідків. Для ліквідації збитків, як наслідок стихійного лиха, аварії приходиться об’єднувати сили багатьох країн. В цих цілях, створено багато міжнародних організацій та інститутів в галузі безпеки життєдіяльності :

- Організація Об’єднаних Націй (ООН):

- департамент з гуманітарних питань– центральний орган ООН по плануванню, оповіщенню, запобіганню надзвичайних ситуацій та координація надання допомоги;

- ЮНЕСКО- організація ООН з питань освіти, науки і культури. Орієнтований на розвиток фундаментальних досліджень в області стихійних лих, а також їх соціально-економічних елементів;

- Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ)- займається проблемами медицини катастроф;

- Управління Координації Допомоги (УКД)- забезпечення швидкого реагування в разі виникнення надзвичайної ситуації (склад надзвичайної) допомоги в аеропорту ( м. Піза. Італія );

- Центр ООН з проблем населених пунктів- вирішує проблеми проектування будівель,

містобудування в контексті стихійних лих;

- Міжнародне Агентство з Атомної Енергетики (МАГАТЕ)- створено систему аварійного реагування, розробляє та видає керівні документи з аварійного планування, та надання допомоги в разі ядерної, радіаційної аварії;

- Міжнародна Організація Цивільної Оборони (МОЦО)створена 1 березня 1972 р. (відмічається як Всесвітній день цивільного захисту населення );

- НАТО - в його рамках дієКомітет цивільного захисту- планування заходів попередження надзвичайних ситуацій, а також обмін досвідом з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та багато інших організацій, інститутів, асоціацій, діяльність яких спрямована на запобігання та ліквідацію наслідків НС.

Це свідчить про важливість і необхідність ще міцнішого об’єднання зусиль всього людства по виробленню єдиної, різнобічної (для кожного конкретного випадку) концепції по протистоянню стихійним лихам, аваріям, катастрофам.

Кожна НС має свою фізичну сутність, свої, тільки їй притаманні причини виникнення, характер і стадії розвитку, свої особливості дії на людину, оточуюче середовище. Разом з тим вони мають і загальні риси: великий просторий розмах, значний вплив на оточуюче середовище, сильну психологічну дію на людину та інші.

Знання причин виникнення і характеру розвитку НС дозволяє завчасно прийняти необхідні заходи, щоб запобігти, а декотрих ослабити їх руйнівну силу, більш конкретно і оперативно проводити заходи по ліквідації наслідків.

Удосконалюючи питання про наявність надзвичайного ризику на території України, наша держава повинна займатися утриманням і підготовкою потужної системи захисту населення і економіки від надзвичайних ситуацій. Нинішня ЦО є державною системою органів управління, яку створено не тільки для ліквідації наслідків стихійних лих, але й для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, їх прогнозування, аналізу. Ці завдання мають вирішуватись шляхом постійного і ефективного нагляду за потенційно-небезпечними об’єктами, джерелами небезпеки і запровадження превентивних заходів, які б завчасно припиняли розвиток загрозливих явищ і їх накопичення.