Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на залік 2011 р..doc
Скачиваний:
147
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.5 Mб
Скачать

Принципи управління.

Принципами управління є безперервність, твердість, гнучкість та стійкість управління в НС.

Безперервність управління досягаєтьсясвоєчасним прийняттям рішень та оперативним доведенням задач до підлеглих; наявністю зв’язку з підлеглими і взаємодіючими органами управління, силами та вищестоящим керівництвом; своєчасним розгортанням пересувних пунктів управління; своєчасною передачею функцій управління від одного пункту управління до іншого; оперативним відновленням порушеного управління.

Твердість управління полягаєу рішучому і наполегливому впровадженню заходів передбачених планами реагування на НС та прийнятих рішень щодо виконання завдань оперативного реагування на НС у встановлені терміни.

Гнучкість управління забезпечується оперативним реагуванням на зміну обстановки; своєчасним уточненням прийнятих рішень, поставлених завдань підлеглим та порядку взаємодії.

Стійкість управління досягається розгортанням в районі НС пунктів управління та дублюючих засобів зв’язку.

Органи управління в нс.

До координуючих органів управління в НС відносяться: постійно діюча комісія з питань техногенно-екологічної ситуації та надзвичайних ситуацій і спеціальна комісія з ліквідації НС, яка створюється у разі виникнення НС.

Для безпосередньої організації робіт з ліквідації НС або її наслідків та керівництва залученими органами управління, силами і службами одним із вищезазначених органів управління призначається уповноважений керівник з ліквідації НС (далі – уповноважений керівник).

Для організації і координації АРНР уповноваженим керівником створюється штаб з ліквідації НС. Ієрархія органів управління в НС показана на рис..

Завдання штабу з лнс.

Штаб утворюється відповідно до ПКМУ №1201 від 19.08.02 року, уповноваженим керівником з ліквідації НС. Штаб НС очолює начальник штаб. Склад: робочі групи або окремі фахівці.

Завдання: безпосередня організація та координація АР та ІНР.

Зміст рятувальних та інших невідкладних робіт.

Рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться з ме­тою пошуку уражених, надання їм медичної допомоги та еваку­ації їх у лікувальні установи заміської зони, а також для забезпечення життєдіяльності міст та об'єктів народного го­сподарства шляхом локалізації та ліквідації наслідків аварій у мережах комунального господарства, енергетики, транспорту та зв'язку.

Рятувальні роботи включають:

- розвідку маршруту просування і ділянок (об'єктів) робіт;

- локалізацію та гасіння пожеж на маршрутах просування та ділянках (об'єктах) робіт;

- пошук уражених та витягування їх з пошкоджених та палаючих будівель, загазованих, задимлених та затоплених приміщень, завалів;

- відкриття зруйнованих, пошкоджених та завалених захисних споруд та рятування людей, які знаходяться у них;

- подання повітря у завалені захисні споруди, у яких пошко­джена Фільтровентиляційна система, а також у звичайні укриття (підвальні та Інші заглиблені приміщення);

- надання першої медичної допомоги;

- вивід (вивіз) населення з небезпечних міст у безпечні райони;

- спец. обробку озброєння, техніки, засобів захисту та обмун­дирування (одягу), обеззаражування території та споруд, продовольства, води та фуражу, а при необхідності санітар­ну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарсь­ких тварин.

Інші невідкладні роботи мають метою скласти умови для про­ведення рятувальних робіт і забезпечення життєдіяльності міст шляхом ліквідації і локалізації наслідків аварій на мережах комунального господарства, енергетики, транспорту і зв'язку.

Інші невідкладні роботи включають:

- прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів у руйну­ваннях і на уражених ділянках місцевості, локалізацію аварій на газових, електричних, водопровідних, каналізаційних, теплових та технологічних мережах;

- укріплення та зруйнування конструкцій, що загрожують обвалом;

- відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт;

- пошук, знешкодження та знищення невибухнувших боєприпасів у звичному спорядженні та інших вибухонебезпечних предметів;

- відновлення пошкоджених захисних споруд.

Успішне проведення рятувальних та інших невідкладних ро­біт досягається:

- своєчасною організацією і безперервним веденням розвідки, добування нею достовірних даних в установлені строки;

- швидким вводом сил Цивільної оборони в осередки ураження для виконання задач;

- високою виучкою і психологічною стійкістю особового складу;

- знанням і суворим додержанням особовим складом правил пове­дінки і мір безпеки при проведенні робіт;

- завчасним вивченням командирами формувань особливостей імо­вірних ділянок (об'єктів) робіт, характеру їх забудови, наявності комунально-енергетичних і технологічних мереж, місць зберігання сильнодіючих отруйних речовин, місць розташування і характеристики захисних споруд;

- безперервним і твердим управлінням, чіткою організацією взаємодії сил і засобів, які залучаються до робіт і всебіч­ним їх забезпеченням.

Вчасна організація і швидке проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах стихійного лиха, значних ава­рій та катастроф, осередках ураження є найважливіше завдання командирів усіх ступенів.

Для успішного виконання задач командири підрозділів завчасно зобов’язані:

- вивчити особливості і характеристику можливих ділянок (об'є­ктів) робіт;

- знати райони розташування формувань, стан доріг і передбачаємих маршрутів руху до ділянок (об'єктів) робіт;

- забезпечити командирів підлеглих підрозділів схемами або викопіровками з плану передбачаємих ділянок (об'єктів) робіт з нанесенням на них захисних споруд і іншими об'єк­тами, які мають значення для проведення робіт.

Рятувальні та Інші невідкладні роботи характеризуються великим обсягом і обмеженим часом на їх проведення, складними умовами обстановки та граничною напругою сил особового складу. Вони проводяться безперервно вдень і вночі, за будь-яку погоду, цілком до їх завершення. Це забезпечується висо­кою бойовою готовністю підрозділів, їх високою виучкою, знан­ням командирами підрозділів особливостей можливих ділянок (об'єктів) робіт та характеру об'єкту, підтримкою високого морального духу особового складу, сталим та безперервним управлінням підпорядкованими підрозділами та приданими формуван­нями та всебічне їх забезпечення.