- •Тактична підготовка Завдання управління підрозділами.
- •Принципи управління.
- •Органи управління в нс.
- •Завдання штабу з лнс.
- •Зміст рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •Дії арп під час ліквідаціі наслідків аварії на рно.
- •Дії арп під час ліквідаціі наслідків аварії на хно.
- •Дії арп під час ліквідації наслідків аварії на транспорті.
- •Дії аварійно-рятувальних підрозділів орсцз у районах стихійного лиха.
- •Заходи при ліквідації наслідків стихійного лиха.
- •Дії аварійно-рятувальних підрозділів орсцз у осередку хімічного ураження
- •Шляхи забезпечення відновлення боєздатності підрозділів.
- •Склад сил цивільного захисту.
- •Засоби цивільного захисту.
- •Призначення, загальна організаційна структура арз орс цз (срцшр).
- •Призначення, загальна організаційна структура арз сп гу мнс.
- •Призначення підрозділів загону (центру).
- •Класифікація нс. Її мета. Ознаки нс. Розділення нс по признакам.
- •Види нс. Нс техногенного характеру.
- •Види нс. Нс природного характеру.
- •Види нс. Нс соціально-політичного характеру.
- •Види нс. Нс воєнного характеру.
- •Поділення нс по «галузевому ознаку», та «маштабу можливих наслідків».
- •Міжнародні організації попередження і ліквідації наслідків нс
- •Угрупування сил цз. Його мета та завдання.
- •Склад угрупування сил цз.
- •Розвідка, мета, види розвідки.
- •Вимоги до розвідки. Організація ведення розвідки.
- •Організація роботи пересувного пункту управління та забезпечення життєдіяльності пересувного пункту управління.
- •Дії розвідувальних підрозділів під час пересування до місця нс та у районах стихійного лиха.
- •Завдання та дії загону забезпечення руху під час просування основних сил до місця нс.
- •Дії осоновних сил під час просування до місця нс.
- •Мета пересування підрозділів цз. Способи пересування.
- •Марш в особливих умовах.
- •Склад основних заходів, щодо забезпечення постраждалого населення.
- •Життєзабезпечення постраждалого населення. Мета, завдання.
- •Види забезпечення дій підрозділів під час проведення рятувальних робіт.
- •Функціональна підготовка
- •Основні заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •Склад сил та засобів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
- •Державні органи управління у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
- •Дати визначення «Надзвичайний стан». Мета введення надзвичайного стану.
- •Зміст заходів режиму нс.
- •Правова основа цивільного захисту.
- •Мета та принципи цз.
- •Основні завдання цз.
- •Основні заходи у сфері цз.
- •Структура єдиної системи цивільного захисту
- •Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту.
- •Основні заходи режиму повсякденного функціонування.
- •Основні заходи режиму підвищеної готовності
- •Основні заходи режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, воєнного стану.
- •Звільнення із служби осіб рядового та начальницького складу, які проходять службу за контрактом.
- •Переміщення по службі.
- •Дати визначення термінам: стрій, шеренга, фланг, фронт, інтервал, дистанція, глибина строю, ширина строю, колона.
- •Обов'язки командира перед шикуванням і в строю.
- •Види заохочень, які застосовуються до осіб рядового і начальницького складу
- •Порядок застосування заохочень
- •Види грубих порушень службової дисципліни.
- •Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на осіб рядового і начальницького складу.
- •Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу. Посадові оклади осіб рядового та начальницького складу.
- •Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу. Оклад за спеціальним званням.
- •Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу. Види надбавок, доплат. Виплата надбавки за вислугу років.
- •Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу. Виплата надбавки за виконання особливо важливих завдань.
- •Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу. Виплата надбавки за оус пов’язанні з підвищеним ризиком для життя.
- •Склад грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу. Порядок виплати доплати за службу у нічний час.
- •Порядок преміювання осіб рядового та начальницького складу.
- •Виплата грошового забезпечення за час відпустки.
- •Виплата грошового забезпечення при звільненні.
- •Порядок виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
- •Завдання Навчального центру орс цз.
- •Обов’язки рятувальників
- •Права рятувальників
- •Види аварійно-рятувальної служби.
- •Органи оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту.
- •Регіональні та місцеві органи управління та сили цивільного захисту.
- •Сили цивільного захисту.
- •Основні завдання та функції аварійно-рятувальних служб.
Дії арп під час ліквідаціі наслідків аварії на рно.
Ліквідація наслідків аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах здійснюється силами раніше створеного угрупування у взаємодії із з’єднаннями та частинами хімічних, інженерних військ Міністерства оборони України та спеціалізованими формуваннями. Аварійно-рятувальні підрозділи оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час ліквідації наслідків аварії можуть залучатися: до локалізації та гасіння пожеж, проведення рятувальних робіт, дезактивації території, будівель, споруд, техніки, обмундирування, спецодягу та засобів захисту, санітарної обробки особового складу загонів і формувань цивільного захисту, до здійснення дозиметричного контролю і проведення заходів для пилопридушення, збирання і захоронення радіоактивних відходів, зведення водозабірних споруд, до ремонту і будівництва шляхів, до огородження зони відчуження, до спорудження захисних споруд для укриття особового складу безпосередньо у зоні зараження і медичного забезпечення підрозділів та населення, до підтримання належного епідемічного стану, до лабораторного контролю за ступенем зараження об’єктів зовнішнього середовища в районі аварії.
Після прибуття в район аварії та одержання завдання начальник загону під час оцінки обстановки аналізує масштаби і характер радіоактивного забруднення, його вплив на дії особового складу підрозділу, роль і місце загону в проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт.
Під час визначення завдань начальник загону зазначає ділянки (об’єкти), на яких потрібно зосередити основні зусилля, черговість, обсяг і терміни виконання робіт, склад змін, порядок їх роботи та відпочинку, використання засобів захисту, встановлену дозу опромінення особового складу і заходи щодо захисту на випадок можливих наступних радіоактивних викидів, дії підрозділів для завершення робіт на даному об’єкті.
Під час організації дій підрозділів у зонах радіоактивного зараження, начальник загону організовує дозиметричний контроль, визначає режим радіаційного захисту, послідовність робіт, порядок використання засобів захисту, санітарної обробки особового складу, спеціальної обробки техніки, дезактивації обмундирування, спорядження, харчування і відпочинку особового складу.
Характер дії загону в районі аварії визначається обстановкою, що склалася. Загін веде роботу в районі аварії, як правило, на кількох об’єктах одночасно. При цьому дії на всіх об’єктах повинні проводитися узгоджено, за єдиним планом.
Рятувальні підрозділи проводять розвідку району і визначають місця знаходження уражених, розбирають завали, розшукують та рятують людей, надають їм першу допомогу, беруть участь у ремонті та відновленні окремих об’єктів, ділянок шляхів, оточенні районів відчуження.
Пожежні підрозділипроводять пожежну розвідку, ведуть боротьбу з пожежами, що перешкоджають рухові сил до ділянок (об’єктів) робіт і ускладнюють їх дії, а також локалізують і гасять пожежі в будинках, де перебувають люди, поблизу входів і виходів із захисних споруд, рятують людей із палаючих будівель, зон пожеж, задимлення. За потреби пожежні підрозділи можуть залучатися до пилопридушення і проведення дезактивації будівель, споруд і техніки.
Підрозділи хімічного захиступроводять радіаційну розвідку, спеціальну обробку озброєння, бойової та іншої техніки, засобів захисту, обмундирування, дезактивацію споруд, приміщень, будинків і обладнання, шляхів з твердим покриттям, санітарну обробку особового складу підрозділів і населення, здійснюють дозиметричний контроль. Беруть участь у пилопридушенні на ділянках місцевості, шляхах та в місцях поховання джерел радіоактивного забруднення.
Механізовані підрозділипроводять розвідку, розбирають і розчищають завали, беруть участь у рятуванні людей, надають їм першу допомогу, укріпляють конструкції, що загрожують обвалом, здійснюють локалізацію аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, беруть участь у ремонті й оновленні окремих ділянок шляхів, загородженні зони відчуження.
Інженерні підрозділипередаються у розпорядження рятувальних підрозділів у повному складі при виконанні трудомістких інженерних робіт. Основні зусилля їх зосереджуються на розбиранні завалів, прокладанні проїздів і проходів у них, обрушенні конструкцій будівель, які загрожують обвалом, розбиранні завалів, викопування канав, котлованів, виявленні місць аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, створенні загороджувальних протипожежних смуг, ремонті шляхів та зведенні водоохоронних споруд.
Медичні підрозділизбирають уражених, розподіляють їх за ступенем ураження, здійснюють санітарну обробку, надають їм першу медичну й лікарську допомогу, готують уражених до евакуації, за потреби проводять йодну профілактику та інші спеціальні заходи.
Організація роботи медичних підрозділів проводиться в тісному зв’язку з місцевими територіальними органами охорони здоров’я.
Кінологічні підрозділипроводять розвідку району, визначають місця знаходження уражених та надають їм першу допомогу.
Підрозділи водопостачання обладнують пункти водопостачання в районах розміщення і дій частин. При цьому, в першу чергу використовуються системи водопостачання, що збереглись, а в разі їх нестачі – влаштовуються пункти водопостачання біля свердловин чи відкритих джерел води з використанням фільтрувальних станцій. Пункти водопостачання захищаються від потрапляння до них радіоактивних речовин.
У ході робіт з ліквідації наслідків аварії начальники підрозділів також організують і виконують радіаційний контроль і радіологічний захист, відпочинок виведених з цих районів підрозділів та заходи для захисту особового складу від можливих радіоактивних викидів.
Для захисту особового складу, який перебуває в місцевості з високими рівнями радіації, використовуються захисні споруди, підвали, глибокі приміщення, а також здійснюється виведення підрозділів з небезпечних районів. Ремонт і оновлення захисних споруд проводиться залежно від обставин, у ході рятувальних та інших невідкладних робіт.
Начальник загону з групою офіцерів і представниками територіальних органів цивільного захисту прибуває в найбільш важливий район осередку ураження, або на ділянку чи об’єкт керівництва виконанням завдань. В інші райони, на ділянки, об’єкти робіт висилаються заступники командира, начальники служб та офіцери управління загону.
Командний пункт загону, за можливості, розгортається на незараженій території, в місці, що забезпечує стійке керування і зв’язок з підлеглими підрозділами і формуваннями, що працюють у районі аварії (та тими, що перебувають за його межами), а також начальником цивільного захисту (цивільної оборони), якому підпорядковується загін.
Начальник підрозділу повинен: весь час перебувати на ділянці (об’єкті) робіт, керувати діями підлеглих та перевіряти якість і своєчасність виконання ними завдань, ставити додаткові завдання і збільшувати темпи робіт, підтримувати безперервну взаємодію між підрозділами, що працюють в районі аварії або суміжних ділянках, забезпечувати своєчасно підрозділи необхідними матеріалами та засобами, а особовий склад – харчуванням, постійно стежити за правильним використанням техніки та механізмів під час виконання особовим складом правил безпеки, систематично доповідати старшому начальнику про хід виконання завдань.
Командно-спостережний пункт підрозділу розгортається на ділянці робіт або в безпосередній близькості від неї з урахуванням рівня радіаційного зараження та “рози вітрів”.
Заміна підрозділів і формувань проводиться після закінчення роботи або у разі одержання особовим складом установлених доз опромінення. Час і порядок заміни підрозділів визначає начальник загону.
З метою забезпечення безперервного виконання робіт, заміна особового складу проводиться безпосередньо на ділянках робіт. Техніка підрозділів та формувань, що замінюються, залишається на місці робіт, у разі потреби, і передається прибулим на заміну підрозділам і формуванням. Під час заміни старшим на ділянці (об’єкті) робіт є начальник підрозділу, яку замінюють.
Після заміни підрозділи і формування виводяться на пункти збору, де начальники перевіряють наявність особового складу, озброєння, засобів індивідуального захисту, техніки, інструментів та іншого майна.
Виведені із місця ураження підрозділи проводять підготовку до наступних дій. З цією метою проводиться спеціальна обробка підрозділів, технічне обслуговування машин, приладів і засобів зв’язку, заміна та ремонт засобів індивідуального захисту, поповнення використаних матеріальних засобів, організуються профілактичні заходи та відпочинок особового складу.