
- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури

Розділ 7. Виробництво харчових тваринних жирів
Рис. 7.4. Горизонтальний вакуумний котел КВМ-4,6:
1 — розвантажувальний люк; 2 — лопаті мішалки; 3 — двостінний котел; 4 — електродвигун; 5 — клинопасова передача; 6 — редуктор; 7 — вирівнювальна муфта; 8, 11 — підшипник вала мішалки; 9 — вал мішалки; 10 — завантажуваль- на горловина
вий бульйон, який утруднює процес сушіння шквари. Зневоднен- ня проводять за залишкового тиску в котлі 3,3 кПа, температури 85 °С і тиску пари в оболонці 0,3 – 0,4 МПа протягом 45 хв.
На другій фазі сировина розварюється в умовах надлишкового тиску, який утворюється за рахунок вологи, що випаровується. В цей період тиск пари в оболонці 0,3 – 0,4 МПа, в середині котла 0,17 МПа, температура 115 °С, тривалість процесу 90 – 150 хв.
Третя фаза — зневоднення жиру і шквари до вмісту вологи відповідно 0,3 – 0,5 і 8 – 10 % під вакуумом (0,06 – 0,08 МПа). Температура при цьому 65 – 85 °С, тиск пари в оболонці 0,25 – 0,30 МПа, тривалість витоплювання 90 хв.
Після закінчення третьої фази вмикають зворотний хід мішал- ки і вивантажують шквару у відціджувач з паровою оболонкою, в якому за температури 75 – 80 °С упродовж 2 – 4 год жир відціджу- ється до масової частки води до 8 % і жиру 35 – 50 %. Для кінцево- го знежирення шквару пресують.
7.7.ВИТОПЛЮВАННЯ ЖИРУ ІЗ М’ЯКОЇ СИРОВИНИ В УСТАНОВКАХ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ
В установках безперервної дії жир отримують із парного і охо- лодженого жиру-сирцю. Переробка сировини у закритому апараті сприяє збереженню біологічно цінних речовин і збільшенню три- валості його зберігання, а також одержанню харчової і кормової шквари з відносно високим вмістом незамінних амінокислот і мі-
141

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…
німальною кількістю жиру. Завдяки руйнуванню тканин за допо- могою спеціальних пристроїв і одночасній дії гострої пари забез- печується швидке видалення жирової фракції. Для добування жиру із м’якого жиру-сирцю використовують установки Р3-ФВТ-1, «Титан», «Де-Лаваль-Центрифлоу», «Центрифлоу-Майонор» та ін.
Витоплювання жиру в установці Р3-ФВТ-1 (АВЖ). Продук-
тивність установки 1000 кг жиру-сирцю за годину. В ній перероб- ляють усі види м’якого жиру-сирцю (за винятком свинячої міздри) в парному і охолодженому вигляді (рис. 7.5). Свинячу міздрю можна переробляти за умови попереднього подрібнення на вовчку.
Рис. 7.5. Технологічна схема переробки жиру-сирцю в безперервно- потоковій установці Р3-ФВТ-1:
1 — відцентрова машина АВЖ-245; 2 — циклон; 3 — центрифуга ОГШ-321К-5; 4 — приймач; 5, 8 — відцентрові мішалки АВЖ-130; 6 — напірні баки; 7 — сепаратори РТОМ-4,6; 9 — охолодник; 10 — наповнювальна ємкість
Жир-сирець завантажують у приймальну лійку відцентрової машини АВЖ-245. Одночасно в цю машину подають пару і деяку кількість гарячої води (85 – 90 °С) для кращого відокремлення в центрифузі шквари від жирової маси. Із бункера сировина пода- ється у перфорований барабан відцентрової машини, в якому при його обертанні подрібнюється і нагрівається гострою парою до те- мператури 85 – 90 °С. Розплавлена маса під тиском 0,3•105 Па по- дається у безперервнодіючу центрифугу, де шквара відокремлю- ється від жирової емульсії. Шквара вивантажується у візок, а рі- динна фракція (фугат) викидається у приймач. Потім жирова емульсія подається у відцентрову машину АВЖ-130, в якій шма- точки шквари додатково подрібнюються, рідинна фракція відфі- льтровується і перекачується у бачок.
У трубопровід, яким рідинна фракція із машини АВЖ переміщу- ється в напірний бачок, подається пара і гаряча вода, за допомогою яких жироводяна емульсія нагрівається до температури 95 °С. На- гріта рідина подається насосом на перший, а потім другий і третій сепаратори. Очищений і охолоджений жир розливають у тару і пере-
142

Розділ 7. Виробництво харчових тваринних жирів
дають на зберігання, а знежирену і частково зневоднену на центри- фузі шквару направляють у цех кормової і технічної продукції.
Цикл переробки жиру-сирцю триває 6 – 7 хв, вихід жиру 98 – 98,7 % від його вмісту у сировині.
Витоплювання жиру в експульсорній установці «Титан».
Її продуктивність по свинячому жиру-сирцю становить 1500 кг/год, а по яловичому і баранячому — 1000 – 1400 кг/год. Безперервне витоплювання жиру здійснюється у тонкому шарі в експульсорі за температури 75 °С і в автоклаві за 125 °С. Витоп- лювання проводять мокрим способом під дією гострої пари тиском до 0,4 МПа і гарячої води температурою 80 °С. В установці відбу- ваються такі процеси: подрібнення і теплове оброблення сировини, відокремлення жирової маси від шквари, знежирення і зневоднен- ня шквари, очищення, освітлення і фасування жиру (рис. 7.6).
Після промивання чистий жир-сирець з кишок і шлунків зава- нтажують у лійку експульсора, звідки він подається на живиль- ний шнек, далі в різальний механізм. Одночасно в апарат пода- ють гарячу воду. В процесі подрібнення і транспортування в екс- пульсорі жир-сирець підігрівається глухою парою, що подається у теплову оболонку. Сировина підігрівається у тонкому шарі на по- верхні порожнистого шнеку, яким воно за допомогою насоса транспортується в автоклав. В автоклаві сировина нагрівається гострою парою до температури 120 – 125 °С і по трубі через редук- ційний клапан потрапляє у циклон з конденсатором, звідки суміш жиру, шквари і води надходить у ротаційний фільтр. Жирова ему- льсія з маленькими часточками шквари проходить через сито, по- дається в проміжний бак і ротаційним насосом перекачується в перший емульситатор (змішувач), де гострою парою і гарячою во- дою жирова емульсія нагрівається до температури 95 °С. Оброб- лення жиру гострою парою і водою у тонкому шарі сприяє звіль- ненню його від небажаних рідких домішок.
Із ротаційного фільтра шквара шнеком, що розташований у се- редині сита, вивантажується у гвинтовий прес безперервної дії, де під тиском 0,4 МПа жирова емульсія віджимається від шквари і насосом перекачується у циклон. Віджата шквара вивантажується
увізок, висушується у горизонтальному вакуумному котлі і пресу- ється на шнековому пресі для отримання сухих білкових кормів.
Жироводяна емульсія із емульситатора під натиском надходить
уперший бачок, який трубою з’єднується з конденсатором для від- ведення надмірної кількості емульсії у бак. Із напірного бачка піді- гріта емульсія подається у перший сепаратор грубого очищення.
Очищений жир насосом через другий емульситатор і другий напірний бачок направляється у другий сепаратор або у проміжну ємкість, а потім у третій сепаратор для остаточного очищення. Освітлений жир перекачується у накопичувальний резервуар з водяною оболонкою і після попереднього охолодження насосом подається в охолодник. Тривалість циклу, тобто витоплювання, очищення і охолодження жиру становить 9 хв.
143

144
Рис. 7.6. Технологічна схема переробки жиру-сирцю
вустановці «Титан»:
1— експульсор; 2 — конденсатор; 3 — циклон; 4 — ротацій- ний фільтр; 5 — прес; 6 — проміжний бак; 7 — проміжна ємкість; 8 — насос; 9 — напірний бачок; 10 — сепаратор;
11 — накопичувальний резервуар; 12 — охолодник; 13 — редукційний клапан; 14, 15 — накопичувальні машини; 16 — пароконтактний нагрівник; 17 — насос; 18 — автоклав
…ролівê ,птиці ,добиóх аêперероб первинна і Забій .ІІ Частина

Розділ 7. Виробництво харчових тваринних жирів
Витоплювання жиру в установці «Де-Лаваль-Центри-
флоу». В ній переробляють усі види жиру-сирцю в парному, ости- глому, охолодженому і замороженому стані (рис. 7.7). Жирова си- ровина подрібнюється на вовчку з діаметром отворів решітки 8 – 14 мм, одночасно вона підігрівається до 60 °С глухою і гострою парою, яка надходить у циліндр вовчка. Подрібнена сировина са- мопливом поступає у плавильний котел, нагрівається до 75 – 80 °С і
врозплавленому вигляді перекачується у щітковий дезінтегратор,
вякому жирові клітини остаточно руйнуються і з них додатково витоплюється жир. У дезінтеграторі сировина нагрівається за до-
помогою гострої пари до 80 – 90 °С. Із дезінтегратора жирова су- міш самопливом спрямовується у горизонтальну відстійну центрифугу безперервної дії і розділяється на жироводяну емуль- сію і шквару. Емульсія проходить через підігрівач, нагрівається до 90 – 100 °С, надходить у дезодоратор (для видалення пахучих ре- човин), а потім на двоступеневу сепарацію. Після остаточного очищення від білкових часточок жир охолоджують до 30 – 35 °С і направляють на пакування. Тривалість циклу близько 10 хв, ви- хід жиру 96 – 98 % від його вмісту в сировині.
Рис. 7.7. Технологічна схема переробки жиру-сирцю в установці «Де-Лаваль-Центрифлоу»:
1 — вовчок; 2 — нагрівник; 3 — плавильний котел; 4 — насос; 5 — дезінтегратор; 6 — центрифуга; 7 — протипінний насос; 8 — підігрівник; 9 — деаератор; 10 — сепаратор; 11 — насос; 12 — охолодник; 13 — збірник; 14 — насос; 15 — щит керу- вання; 16 — переохолодник; 17 — пакувальна машина
Витоплювання жиру в установці «Центрифлоу-Майонор» фірми «Де-Лаваль». Продуктивність установки 800 кг/год. Вона призначена для витоплювання харчового топленого жиру з яло- вичої, свинячої і баранячої сировини. На відміну від «Де-Лаваль- Центрифлоу» в цій установці (рис. 7.8) жирова маса після плави- льного чану не подрібнюється в дезінтеграторі.
145

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…
Рис. 7.8. Технологічна схема пе- реробки жиру-сирцю в установці «Центрифлоу-Майонор»:
1 — вовчок; 2 — трубчастий плавиль- ник; 3 — котел; 4, 5 — насоси; 6 — ре- зервуар; 7 — сепаратор; 8 — центри- фуга; 9, 13 — підігрівники; 10 — де- аератор; 11 — бак; 12 — охолодник
Сировина передається із блоутанків у бункер вовчка з діамет- ром отворів решітки 8 і 3 мм на подрібнення. В камеру вовчка по- дають пару і сировина нагрівається до 50 °С. Подрібнена сировина надходить у трубчастий плавильник, де нагрівається гострою па- рою до 55 – 60 °С, а потім — у проміжний котел з мішалкою для остаточного плавлення при 65 °С. Розплавлена маса потрапляє в горизонтальну відстійну центрифугу; відокремлена шквара спря- мовується на сушіння, а жироводяна емульсія через підігрівник і деаератор надходить на сепаратор. Очищений жир охолоджують, упаковують або розливають у бочки. Свинячий жир перед фасу- ванням охолоджують до 15 °С.
Витоплювання жиру в установці «Шарплес». Ця установ-
ка (рис. 7.9) є універсальною, оскільки забезпечує переробку сухим способом жиру-сирцю за низьких і помірних температур залежно від необхідності отримання харчової (45 °С) або кормової (65 –
75°С) шквари.
Подрібнений на вовчку жир-сирець надходить у плавильний
котел з паровою оболонкою для підігрівання до 40 – 45 °С (тиск пари 0,125 МПа). Отриману масу додатково подрібнюють в дезін- теграторі і насосом подають у відстійну центрифугу (якщо потріб- но отримати білкову масу) або в теплообмінник, де вона підігріва- ється до 65 – 70 °С. Видалення із жиру основної маси шквари (до 90 %) відбувається в центрифузі. Виділену шквару охолоджують. Жироводяну емульсію підігрівають у теплообміннику до 90 °С і насосом подають у сепаратор. Очищений жир послідовно подаєть- ся у приймач, пластинчастий охолодник і на пакування.
146