
- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури

Розділ 4. Морфолоãічний і хімічний сêлад … м’яса і м’ясних продóêтів
За хімічним складом неорганічних іонів лейкоцити і еритроци- ти майже не відрізняються, проте лейкоцити мають в 25 разів бі- льше цинку і організовану систему дихальних і гліколітичних фер- ментів.
Поліморфноядерні лейкоцити містять глікоген, кількість якого залежить від вмісту глюкози в крові тварин.
Лімфоцити — це лімфоїдні клітини, які містять білок, ідентич- ний γ-глобуліну плазми крові, і відіграють важливу роль у синтезі білка і особливо в утворенні антитіл імуномодуляторів.
Плазму і сироватку крові при виробництві ковбасних виробів використовують для заміни свинини та яловичини (3 кг сироватки замінюють 1 кг яловичини). Під час виробництва пельменів за- мість 50 % меланжу беруть сироватку.
У вирішенні проблеми раціонального використання продуктів забою значна роль належить організації збирання та первинної переробки крові забійних тварин.
Контрольні запитання і завдання
1. Охарактеризуйте м’ясо як сировину для виготовлення споживчих про- дуктів. 2. Наведіть будову м’язів. 3. Наведіть основні білки м’язової тканини та їхні властивості. 4. Які екстрактивні речовини і вітаміни містяться в м’язо- вих тканинах? 5. Які види і властивості білків сполучної тканини? 6. Наведіть будову і склад жирової тканини. 7. Які основні види зв’язків вологи з білками м’язів? 8. Які фізичні властивості м’язової тканини? 9. Автоліз. Наведіть схе- му анаеробного розпаду глікогену. Зміни функціональних і фізіологічних властивостей м’яса. 10. Як автоліз впливає на технологічні властивості м’яса? 11. Наведіть основні вади м’язової тканини, що виявляються під час автолізу, і напрямки використання м’яса з вадами у виробництві м’ясопродуктів. 12. Що таке поживна цінність м’яса? 13. Як вгодованість і вид тварин впливають на якість м’яса? 14. Наведіть склад і поживну цінність субпродуктів першої кате- горії. 15. У чому полягає поживна цінність субпродуктів другої категорії? 16. Склад і фізичні властивості крові. 17. Хімічний склад і використання пла- зми крові. 18. Хімічний склад і використання формених елементів крові.
115

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…
Розділ 5
ОБРОБЛЕННЯ СУБПРОДУКТІВ
Субпродукти — це внутрішні органи і частини організму тва- рини, які отримують при переробці худоби. Харчові субпродукти мають важливе значення як джерело білків, жирів, вітамінів і мі- неральних речовин.
Субпродукти, які використовують для виготовлення харчових продуктів, повинні бути отримані від здорових тварин. Доброякіс- ні субпродукти мають щільну, пружну тканину, характерні для кожного субпродукту колір і запах. Оброблені субпродукти, розсор- товані за видами і найменуванням, відразу направляють на охо- лодження або заморожування.
Субпродукти, що не мають високої поживної цінності (трахея, селезінка, баранячі голови без язиків і мозку тощо), використову- ють для виробництва кормової продукції.
Субпродукти різняться між собою морфологічним і хімічним складом, а також поживною цінністю та смаковими властивостя- ми. Хімічний та морфологічний склад субпродуктів залежить від породи, статі, віку, умов відгодівлі тварин.
Субпродукти поділяють на яловичі, свинячі, баранячі тощо. Як зазначалося, за поживною цінністю субпродукти поділяють
на дві категорії. До першої категорії належать язик, печінка, нир- ки, серце, мозок, діафрагма, м’ясо-кісткові хвости яловичі й бара- нячі; до другої — голова, легені, пикальне м’ясо, кадик, селезінка, вуха, губи, трахея, рубець, сичуг, вим’я, свинячий шлунок, путові суглоби, свинячі ніжки і хвости.
Залежно від морфологічної будови субпродукти поділяють на чо- тири групи. Перша — м’ясо-кісткові субпродукти: голови яловичі, хвости яловичі й баранячі; друга — м’якушеві: язики, лівер (печінка, нирки, серце, легені, діафрагма, трахея у природному з’єднанні), м’ясна обрізь, пикальне м’ясо, селезінка, мозок, кадики, вим’я; тре- тя — слизові: рубці, сичуги, шлунки свинячі; четверта група — шер- стні: голови свинячі й баранячі у шкурі, губи, вуха, свинячі хвости.
Оброблення субпродуктів полягає у промиванні від забруднень, звільненні від шерстного покриву, слизової оболонки та інших сторонніх тканин, які знижують поживну цінність. Оброблення субпродуктів має бути завершене не пізніше ніж через 7 год після забою, а слизових — через 3 год.
5.1. ОБРОБЛЕННЯ М’ЯСО-КІСТКОВИХ СУБПРОДУКТІВ
Голови великої рогатої худоби. Після відокремлення голів від туш їх навішують на конвеєр або вішала, де після ветеринар- ного огляду вилучають щитоподібну і паращитоподібну залози,
116

Розділ 5. Оброблення сóбпродóêтів
ретельно промивають під душем або за допомогою шланга теплою водопровідною водою зовні і по місцю зарізу і до закінчення вете- ринарного огляду туші залишають на конвеєрі.
У субпродуктовому цеху голови обробляють у такій послідовно- сті: спочатку виймають язик, потім очні яблука, відокремлюють роги, губи і зачищають голови від залишків шкури, обвалюють нижню щелепу, відокремлюють її і зачищають від прирізів м’яса. Потім обвалюють черепну коробку і розрубують голови на дві час- тини, видаляють мозок і гіпофіз. Гіпофіз зачищають від сторонніх тканин і розділяють на передню і задню частки. Гіпофіз зачища- ють від згустків крові, осколків кісток, укладають в один ряд і на- правляють у холодильник.
М’ясо голів промивають у барабані впродовж 2 – 3 хв або під душем 5 – 10 хв, потім укладають в перфоровані ємкості і після стікання води протягом 20 – 30 хв направляють у холодильних.
Кістки голови промивають водою під душем або із шланга і піс- ля стікання передають для подальшого використання.
Після обвалювання голів отримують, % від маси голів: м’ясо го- лів — 34,0, мозок — 3,0; губи — 4,7; кістки голів — 54,0; жир — 2,5; очі — 0,7; гіпофіз — 0,1. Втрати становлять 1 %.
М’ясо-кісткові хвости ретельно зачищують від прирізів шкури і волосу, промивають у теплій воді під душем протягом 5 – 10 хв або у мийному барабані 2 – 3 хв, укладають у перфоровані ємкості і піс- ля стікання води (20 – 30 хв) направляють у холодильник.
5.2. ОБРОБЛЕННЯ СВИНЯЧИХ ГОЛІВ
Свинячі голови обробляють за такою схемою: відокремлення вух, шпарення, видалення волосу та щетини, обпалення, обчи- щання від залишків обгорілої щетини та епідермісу, розрубування голів, виймання мозку.
На підприємствах використовують спеціальні агрегати (рис. 5.1, 5.2) різних конструкцій, які складаються із шпарильного ча- на, обпалювальної печі, скребмашини і полірувальної машини, що змонтовані на загальній станині. Агрегати обладнані системою автоматичного нагрівання води і підтримання її температури. Ви- користання агрегатів різної потужності дає змогу скоротити ви- трати пари і кількості обслуговуючого персоналу.
Для оброблення свинячих голів найчастіше використовують агрегат Я2-ФУГ (див. рис. 5.1). Агрегат має вигляд станини, на якій встановлені шпарильний чан, скребмашина, обпалювальна піч, полірувальна машина та вертикальний ланцюговий конвеєр із каретками для фіксації голів.
Після відокремлення вух голови насаджують на конвеєр і транспортують на шпарення у воді температурою 65 – 68 °С упро- довж 6 – 7 хв. Після шпарення голови послідовно транспортують через машини видалення щетини, обпалювання і полірування голів. Під час транспортування голови обертаються навколо вер-
117

Частина ІІ. Забій і первинна переробêа хóдоби, птиці, êролів…
тикальної осі. У скребмашині голови обробляються протягом 40 – 60 с. При цьому вони зрошуються водою температурою 59 – 60 °С.
Рис. 5.1. Агрегат Я2-ФУГ для оброблення свинячих голів:
1 — стіл видалення мозку; 2 — машина для розбирання голів; 3 — стіл для при- ймання оброблених голів; 4 — лотік для надходження оброблених голів; 5 — стіл для приймання голів; 6 — спуск для голів; 7 — полірувальна машина; 8 — обпа- лювальна піч; 9 — машина для видалення волосу голів; 10 — конвеєр для транс- портування голів; 11 — шпарильний чан
Рис. 5.2. Агрегат ФГБ-150 для оброблення свинячих голів:
1 — пристрій для смалення голів; 2 — вал з билами для видалення волосу голів; 3 — вузол регулювання вала з билами; 4 — шпарильний чан; 5 — конвеєр для транспортування голів; 6 — барботер для підігрівання води; 7 — натяжна станція конвеєра; 8 — кран для змивання води; 9 — стіл для видалення мозку; 10 — стріч- ковий конвеєр; 11 — спуск для голів; 12 — пульт керування; 13 — вал з билами
для зняття нагару
118