
- •Передмова
- •1.1. Породи великої рогатої худоби
- •1.2. Породи свиней
- •1.3. Породи овець
- •1.4. Породи коней
- •1.5. Породи і кроси птиці
- •1.5.1. Породи курей
- •1.5.2. Породи качок
- •1.5.3. Породи гусей
- •1.5.4. Породи індиків
- •1.6. Породи кролів
- •1.7. Основні вимоги щодо сировини м’ясної промисловості
- •Контрольні запитання і завдання
- •2.1. Перевезення тварин автотранспортом
- •2.2. Транспортування тварин залізничним транспортом
- •2.3. Перевезення тварин водним шляхом
- •2.4. Транспортування гоном
- •2.5. Центровивіз
- •2.6. Приймання та утримання тварин і птиці на м’ясопереробних підприємствах
- •2.6.1. Приймання і ветеринарний огляд тварин
- •2.6.2. Приймання тварин за живою масою і вгодованістю
- •2.6.4. Надходження худоби на скотобазу
- •2.6.5. Передзабійне утримання худоби на скотобазах
- •Контрольні запитання і завдання
- •3.1. Оглушення тварин
- •3.1.1. Оглушення великої рогатої худоби електричним струмом
- •3.1.2. Механічне оглушення тварин
- •3.1.3. Оглушення свиней електричним струмом
- •3.1.4. Оглушення свиней газовою сумішшю
- •3.2. Забій і знекровлення тварин
- •3.3. Знімання шкури
- •3.3.1. Піддування стисненим повітрям
- •3.3.2. Механічне знімання шкури
- •3.4. Оброблення свинячих туш у шкурі
- •3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування
- •3.6. Видалення внутрішніх органів
- •3.7. Розпилювання, зачищення і оцінювання якості туш
- •3.8. Гнучка автоматизована система переробки худоби
- •3.9. Переробка птиці
- •3.9.1. Оглушення птиці
- •3.9.2. Забій птиці
- •3.9.3. Обшпарювання тушок і видалення оперення
- •3.9.4. Патрання і напівпатрання тушок птиці
- •3.10. Організація технологічного процесу переробки птиці
- •3.11. Оброблення перо-пухової сировини
- •3.12. Переробка кролів
- •Контрольні запитання і завдання
- •4.1. М’язова тканина
- •4.2. Сполучна тканина
- •4.3. Жирова тканина
- •4.4. Кісткова і хрящова тканини
- •4.5. Водозв’язувальна здатність м’яса
- •4.6. Фізичні властивості м’яса
- •4.7. Електрофізичні властивості м’яса
- •4.8. Зміни властивостей м’яса під час автолізу
- •4.9. Поживна цінність м’яса
- •4.10. Склад і поживна цінність субпродуктів
- •4.11. Характеристика, хімічний склад і біологічна цінність харчових субпродуктів
- •4.12. Кров
- •4.12.1. Хімічний склад, властивості і фізичні константи крові
- •4.12.2. Хімічний склад і властивості плазми крові
- •4.12.3. Хімічний склад і властивості формених елементів крові
- •Контрольні запитання і завдання
- •5.1. Оброблення м’ясо-кісткових субпродуктів
- •5.2. Оброблення свинячих голів
- •5.3. Оброблення м’якушевих субпродуктів
- •5.4. Оброблення слизових субпродуктів
- •5.5. Оброблення шерстних субпродуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •6.1. Технологія оброблення кишок
- •6.2. Оброблення кишок на потоково-механізованих лініях
- •6.3. Вади кишкової сировини і фабрикату
- •Контрольні запитання і завдання
- •7.1. Склад і властивості жирів
- •7.2. Характеристика жиросировини
- •7.3. Технологія харчових тваринних жирів
- •7.4. Витоплювання жиру
- •7.5. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках періодичної дії
- •7.6. Витоплювання жиру із м’якої сировини під надмірним тиском
- •7.7. Витоплювання жиру із м’якої сировини в установках безперервної дії
- •7.8. Витоплювання жиру із твердої сировини в установках періодичної дії
- •7.9. Виробництво жиробілкової емульсії
- •7.10. Витоплювання кісткового жиру в установках безперервної дії
- •Контрольні запитання і завдання
- •8.1. Основні види продукції з крові та вимоги до якості сировини
- •8.2. Консервування крові
- •8.3. Стабілізація крові
- •8.4. Дефібринування крові
- •8.5. Сепарування крові
- •8.6. Технологія отримання просвітленої крові
- •8.7. Сушіння крові і плазми (сироватки)
- •8.8. Способи розпилення крові
- •8.9. Вибір режиму сушіння
- •8.10. Сушарки для крові і плазми (сироватки)
- •8.11. Виробництво кров’яного борошна
- •Контрольні запитання і завдання
- •9.1. Загальна характеристика сировини для виробництва органопрепаратів
- •Контрольні запитання і завдання
- •10.1. Причини псування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.2. Вплив температури на якість м’яса та м’ясних продуктів при зберіганні
- •10.3. Технологія консервування м’яса та м’ясних продуктів
- •10.4. Заморожування та зберігання замороженого м’яса та м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •11.1. Технологія підготовки шкур до консервування
- •11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування
- •11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням
- •11.3. Сортування, маркування і пакування шкур
- •11.4. Технологія оброблення щетини-шпарки
- •11.5. Технологія оброблення волосу худоби
- •Контрольні запитання і завдання
- •12.1. Асортимент ковбасних виробів
- •12.2. Вимоги до готової продукції
- •12.3. Вимоги до сировини і допоміжних матеріалів
- •12.3.1. Основна сировина
- •12.3.2. Допоміжна сировина і матеріали
- •12.4. Технологічний процес
- •12.4.1. Приймання сировини
- •12.4.3. Розбирання сировини
- •12.5. Виробництво варених ковбасних виробів
- •12.5.1. Вторинне подрібнення і приготування фаршу
- •12.5.2. Наповнення оболонок фаршем і формування ковбасних виробів
- •12.5.3. Термічне оброблення варених ковбасних виробів
- •12.6. Фаршировані ковбаси
- •12.7. Виробництво напівкопчених ковбас
- •12.7.1. Перший спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.7.2. Другий спосіб виробництва напівкопчених ковбас
- •12.8. Виробництво ковбасних виробів із м’яса птиці
- •12.9. Виробництво варено-копчених ковбас
- •12.9.1. Перший спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.9.2. Другий спосіб виробництва варено-копчених ковбас
- •12.10. Виробництво сирокопчених ковбас
- •12.10.1. Перший спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.2. Другий спосіб виробництва сирокопчених ковбас
- •12.10.3. Особливості виробництва напівсухих сирокопчених ковбас
- •12.11. Виробництво сиров’ялених ковбас
- •12.12. Особливості виробництва деяких видів ковбасних виробів
- •12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
- •12.12.4. Виробництво холодців
- •12.12.5. Виробництво сальтисонів
- •12.13. Виробництво продуктів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.1. Асортимент виробів
- •12.13.2. Технологія виробів із свинини, яловичини і баранини
- •12.13.3. Продукти зі свинячого шпику
- •12.14. Контроль якості ковбасних виробів
- •Контрольні запитання і завдання
- •13.1. Асортимент м’ясних консервів
- •13.2. Вимоги до готової продукції
- •13.3. Характеристика сировини м’ясних консервів
- •13.3.1. Основна сировина
- •13.3.2. Харчові добавки і прянощі
- •13.4. Консервна тара і вимоги до неї
- •13.5. Виготовлення тари
- •13.6. Маркування консервів
- •13.7. Основні технологічні процеси виробництва м’ясних консервів
- •13.8. Підготовка сировини для виготовлення консервів
- •13.9. Подрібнення м’ясної сировини
- •13.10. Перемішування сировини
- •13.11. Підготовка допоміжних компонентів
- •13.12. Підготовка і санітарне оброблення консервної тари
- •13.13. Фасування сировини в банки
- •13.14. Герметизація банок
- •13.15. Перевірка герметичності закупорених банок
- •13.16. Стерилізація консервів
- •13.17. Теоретичні основи теплового оброблення консервів
- •13.18. Визначення формули стерилізації
- •13.19. Способи розрахунку змін поживної цінності продуктів при стерилізації
- •13.20. Техніка стерилізації консервів
- •13.21. Особливості виготовлення пастеризованих консервів
- •13.23. Сортування, пакування і зберігання консервів
- •13.23.1. Сортування консервів
- •13.23.2. Пакування консервів
- •13.23.3. Зберігання консервів
- •13.24. Реалізація консервів
- •Контрольні запитання і завдання
- •14.1. Виробництво напівфабрикатів
- •14.1.1. Натуральні напівфабрикати
- •14.1.2. Паніровані напівфабрикати
- •14.1.3. Мариновані напівфабрикати
- •14.1.4. Січені напівфабрикати
- •14.2. Продукти швидкого приготування
- •Контрольні запитання і завдання
- •15.1. Теоретичні основи створення комбінованих м’ясних продуктів
- •15.2. Фізіологічна роль білків
- •15.3. Фізіологічна роль жирів і вуглеводів
- •15.4. Фізіологічна роль харчових волокон
- •15.6. Сучасна система асиміляції їжі
- •15.7. Шляхи поліпшення використання вторинної сировини тваринного походження
- •15.8. Поживна цінність і технологічні властивості сировини рослинного походження
- •15.9. Класифікація сировини і харчових добавок для виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10. Технологічні процеси виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.10.2. Виробництво комбінованих ковбасних виробів
- •15.11. Підходи до аналізу вхідних характеристик сировини і технологічних процесів виробництва комбінованих м’ясних продуктів
- •15.12. Рангове оцінювання якості комбінованих м’ясних продуктів
- •Контрольні запитання і завдання
- •16.1. Будова і фізичні властивості яєць
- •16.2. Фізико-хімічні властивості яєчного білка
- •16.3. Фізико-хімічні властивості яєчного жовтка
- •16.4. Хімічний склад шкаралупи яєць
- •16.5. Первинне оброблення і зберігання яєць
- •16.6. Дефекти і мікробне псування яєць
- •16.7. Виробництво яйцепродуктів
- •16.7.1. Виробництво яєчного меланжу
- •16.7.2. Виробництво сухих яєчних продуктів
- •16.8. ПАКУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ СУХИХ ЯЄЧНИХ ПРОДУКТІВ
- •Контрольні запитання і завдання
- •17.1. Характеристика і призначення клею
- •17.2. Характеристика і призначення желатину
- •17.3. Сировина для виробництва клею і желатину
- •17.4. Технологічний процес виробництва клею і желатину
- •17.5. Технологічна підготовка м’якушевої сировини
- •17.6. Технологічна підготовка твердої сировини
- •17.7. Лужне та кислотне оброблення сировини
- •17.8. Видалення желеутворювальних речовин
- •17.9. Оброблення бульйону
- •Контрольні запитання і завдання
- •18.1. Асортимент тваринних кормів
- •18.2. Кормовий і технічний жири
- •18.3. Сировина для виробництва сухих тваринних кормів та жирів для кормових і технічних потреб
- •18.4. Технологічні схеми переробки нехарчової сировини
- •18.4.1. Приймання та підготовка нехарчової сировини до переробки
- •18.4.2. Сортування, промивання і подрібнення нехарчової сировини
- •18.4.3. Теплове оброблення нехарчової сировини
- •18.4.4. Оброблення шквари
- •18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
- •18.5.1. Переробка технічної сировини в горизонтальних вакуумних котлах з відбиранням жиру на пресах
- •18.5.2. Переробка технічної сировини у вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру на центрифузі
- •18.5.3. Виробництво сухих тваринних кормів на лінії К7-ФКЕ
- •18.5.6. Переробка технічної сировини у горизонтальних вакуумних котлах з проміжним відбиранням жиру, суміщеним із сушінням і тонким подрібненням
- •18.6. Вимоги до якості сухих тваринних кормів
- •18.7. Оброблення жирів для кормових і технічних потреб
- •18.8. Пакування, зберігання та транспортування технічного і кормового жирів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Список рекомендованої літератури

Частина IV. Виробництво технічної продóêції з тваринної сировини
температури стінкою котла призводить до потемніння кольору жи- ру і виникнення різкого запаху підсмаженої шквари.
Для скорочення терміну термічного оброблення, а саме стери- лізації і висушування сировини, у Західній Європі широко вико- ристовують оброблення подрібненої сировини в еквікукерах (фірма «Сторк-Дюке» та ін.). Сировина завантажується в розтоплений жир, підігрітий до температури 155 – 160 °С, і нагрівається до 130 – 150 °С. При цьому відбувається не тільки стерилізація сиро- вини, а й випаровування більшої частини вологи, яка через цик- лон надходить у конденсатор. Після термооброблення сировина потрапляє в шнек-відціджувач і через магнітний сепаратор заван- тажується в бункер преса для знежирення шквари.
18.4.4. Оброблення шквари
Кормове борошно має велику поверхню контакту з повітрям, що зумовлює окиснення жиру киснем і його псування.
Шквара містить велику кількість білків і вологи. Під час збері- гання вологої шквари у ній швидко розвивається гнильна мікро- флора, що спричинює псування. Тому шквару після термооброб- лення потрібно знежирювати і сушити.
Знежирення шквари. Знежирення шквари є однією із важ- ливих операцій у процесі виробництва м’ясо-кісткового борошна з жировмісної і жирової сировини. Враховуючи, що жир у гарячій шкварі є рідкою фракцією, його можна видалити способом меха- нічного оброблення тиском — відціджуванням, пресуванням або центрифугуванням.
Пресування. Процес пресування полягає у відокремленні рід- кої фази (жиру) від твердої (шквари) під тиском.
Особливістю технології виробництва сухих кормів з використан- ням шнекових пресів є обов’язкове сортування сировини за вмістом жиру, ретельне складання рецептур. На пресування шквару пода- ють, як правило, після відокремлення жиру у відціджувачах. Шквара повинна містити не більше ніж 10 % вологи і мати темпе- ратуру 70 – 80 °С, у разі потреби шквару підігрівають і зволожують.
Залишковий вміст жиру у віджатій шкварі залежить також від тиску, товщини шару шквари, проникності та пористості, тривало- сті відокремлення, ступеня ущільнення об’ємної маси на початку та наприкінці віджимання і густини жиру.
Велике значення мають також склад сировини, з якої отримано шквару, розмір її часточок. Не рекомендується вносити до рецеп- тури сировини більше ніж 45 % кісток і направляти на прес шква- ру, що містить часточки розміром понад 22 мм. При підвищеному вмісті клейової сировини в пресі утворюються пробки і він зупиня- ється; кістки великого розміру також забивають прес. Пересушена шквара з вмістом вологи менше ніж 4 % розсипається, прес пра- цює з наднапруженням. Навантаження на електродвигун зростає, жир, що витікає, має коричневе забарвлення і містить значну час- тину подрібненої шквари.
612

Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів
На підприємствах м’ясної промисловості для знежирення м’ясо- кісткової шквари застосовують шнекові преси Б6-ФОА продуктив- ністю 800 кг/год і Е8-ФОБ продуктивністю 380 кг/год.
Шнековий прес Б6-ФОА (рис. 18.5) продуктивністю 800 – 1000 кг/год пресованої шквари має станину, на якій змонтовано механізми вертикального й горизонтального підпресовувачів і пресувальний шнек із зеєрним циліндром, піддон для приймання відпресованого жиру.
Підсушена шквара через магнітний металовловлювач подаєть- ся на горизонтальний живильний шнек, де підігрівається до тем- ператури пресування 75 – 80 °С. Вертикальний підпресовувач по- дає шквару на головний пресувальний шнек у циліндрі із зеєрни- ми отворами. Для перемішування шквари в зоні пресування вста- новлено ножі. Тиск у зоні пресування підтримується на рівні 35 – 40 МПа за рахунок зміни зазору між конусною втулкою, встанов- леною на виході шквари з пресувального циліндра, і конусом, що перемішується черв’ячним приводом механізму регулювання ко- нуса вздовж осі пресувального шнека.
Жир, відпресований із шквари, стікає у піддон зі шнеком для звільнення фільтрувальних отворів від залишків шквари і пере- качується в спеціальні посудини для подальшого оброблення.
Жири, отримані після пресування на шнекових пресах, як пра- вило, мають темніший колір, характерний підсмажений запах і підвищене кислотне число порівняно з жиром, отриманим безпо- середньо в горизонтальному вакуумному котлі. Вони потребують також ретельнішого очищення через наявність у відпресованому жирі дрібних білкових часточок шквари. В зв’язку із цим жир з котла і преса заливають в окремі приймальники.
Центрифугування. Для відокремлення жиру від жирної, част- ково зневодненої шквари застосовують відстійну напівавтоматич- ну центрифугу ФПН-1001У-04 (рис. 18.6). Розварена і частково зневоднена в горизонтальному вакуумному котлі маса за допомо- гою живильного шнека з температурою не нижче ніж 70 °С пода- ється до центрифуги і через лотік, закріплений на кожусі, вво-
диться в середину ротора, що обертається з частотою 4,16 с–1. Од- ночасно завантажується приблизно 300 кг шквари вологістю 35 – 40 %. Після цього центрифуга працює в автоматизованому режимі
і частота обертання збільшується до 24,16 с–1.
Знежирення триває 5 – 7 хв. При цьому за рахунок відцентро- вих сил шквара, яка має більшу питому вагу, ніж водожирова фракція, притискується до циліндричної частини ротора (у вигля- ді кільцевого шару) і витискує з нього рідку фракцію. Водожирова фракція утворює кільце, що розміщується ближче до осі ротора. Рідина у цьому кільці перебуває під тиском. За рахунок різниці цього тиску і атмосферного рідина проходить крізь фільтрувальну тканину у простір між ротором і кожухом центрифуги, стікає вниз і виводиться з центрифуги через поворотний збірник.
613

614
Рис. 18.5. Шнековий прес Б6-ФОА:
1 — станина; 2 — привід головного пресу- вального шнека; 3 — зеєрний циліндр; 4 — вертикальний живильник-підпре- совувач; 5 — горизонтальний шнек- живильник; 6 — магнітний сепаратор; 7 — механізм регулювання конуса
сировини тваринної з ціїóêпрод технічної Виробництво .IV Частина

Розділ 18. Виробництво тваринних êормів та êормовоãо і технічноãо жирів
Знежирену шквару після автоматичного зниження частоти обер- тання ротора зрізують уручну ножем, який за допомогою ручного приводу зміщується вгору-вниз і при повертанні ножа в бік кіль- цевого шару шквари по копіру поступово зрізує шквару. Відокре- млена шквара крізь отвори у буртики ротора, за допомогою якого ротор кріпиться до вала приводу, видаляється із центрифуги. Збір- ник жиру перед видаленням шквари повертається. При цьому за рахунок копіру через важелі і ролик закривають зливний отвір.
Знежирена шквара, зрізана ножем, висипається на транспор- тувальний пристрій під центрифугою і направляється на сушіння.
Метод пресування має такі переваги:
скорочується термін теплового оброблення нехарчової сиро- вини;
поліпшується якість знежиреної шквари;
збільшується вихід жиру;
отриманий кормовий і технічний жир має високу якість.
При виготовленні варених кормів жир і бульйон після відстою- вання зливають. За технологією, що запропонована Національним університетом харчових технологій, бульйон не зливаєють, а зали- шають під час подрібнення разом зі шкварою. Термін зберігання варених кормів за цією технологією збільшується до 15 – 20 діб.
18.4.5. Коагуляція крові, формених елементів і шляму
Кров після збирання в цехах забою і первинної переробки ху- доби і птиці надходить до збірників цеху технічних фабрикатів. Вона містить понад 80 % вологи. Видалення вологи розпиленням, сушінням у котлах є енергомісткими процесами. Найпоширені- шим способом зневоднення крові є попередня коагуляція білків крові в коагуляторах подаванням пари безпосередньо у коагуля- тор. При нагріванні крові та формених елементів до температури понад 80 °С відбувається коагулювання білків. При цьому вони виділяють воду і випадають в осад.
Під час оброблення крові і шляму в коагуляторах температуру підтримують на рівні 90 – 95 °С. Подавання пари регулюється тер- морегулятором, що забезпечує постійні режими термооброблення.
Рідку фракцію видаляють за допомогою відстійних горизонта- льних шнекових центрифуг типу ОГШ-321К-01 або зливають че- рез зливну трубу з фільтрувальною сіткою.
Застосовують коагулятори безперервної дії шнекового або ін- жекторного типу. Перевагою коагуляторів безперервної дії є пере- мішування маси, що прогрівається, автоматичне регулювання те- мператури. Введення гострої пари в сировину та інтенсивне пере- мішування скорочує процес коагуляції і забезпечує безперервну переробку сировини.
Вологість коагульованої крові (формених елементів) становить
86 – 87,5 %, вихід близько 80 %.
615

Частина IV. Виробництво технічної продóêції з тваринної сировини
616