Тема 5. Розвиток психіки у філогенезі

Активність – діяльнісний стан живих організмів як умова їхнього існування у світі. Активна істота не просто перебуває в русі, вона містить у собі джерело свого власного руху, і це джерело відтворюється в ході самого руху. Це система характеристик індивідуальної поведінки, що відображає швидкісний, енергійний (внутрішнє прагнення індивіда до напруженої діяльності) та варіаційний (тенденція до різноманітності й новизни) її аспекти.

Подразливість – зміна фізіологічного стану організму під впливом подразників зовнішнього середовища.

Тропізми (таксиси) – елементарні безпосередні контактні рухові реакції найпростіших організмів.

Чутливість – здатність реагувати на біотично значущі об’єкти не в процесі безпосереднього контакту з ними, а на відстані (реакція на сигнал), завдяки чому організми можуть уникнути загрози для свого існування або скористатися сприятливими умовами для життєдіяльності.

Навички – вид поведінки, що набувається твариною за життя і фіксується в індивідуальному досвіді.

Інстинкт – складна, вроджена форма поведінки тварин, що забезпечує задоволення їхніх життєвих потреб.

Практичний інтелект здатність вищих тварин відображати не тільки окремі якості об’єктів, цілісні предмети й предметні ситуації, а й динамічні міжпредметні відношення, що виступають, переважно, у вигляді наочних образів.

Поведінка – властива живим істотам взаємодія з навколишнім середовищем, опосередкована їх зовнішньою (руховою) і внутрішньою (психічною) активністю. Становить складний синтез, сплав рис типу вищої нервової діяльності і життєвих вражень, закріплених у вигляді систем тимчасових нервових зв’язків, динамічних стереотипів, утворених у результаті її взаємодії із середовищем.

Свідомість – особлива форма психічної діяльності, орієнтована на активне відображення і перетворення дійсності.

Онтогенез психіки виступає як незворотна послідовність ускладнення структур, у якій генетично пізніші структури виникають із більш ранніх і включають їх у себе у зміненому вигляді. Кожна нова психічна структура виникає на основі попередньої.

Філогенез – зміни психіки людини, які відбулися у ході її біологічної еволюції під впливом умов життя.

Тема 6. Свідомість як проблема психології.

Несвідоме – сукупність психічних явищ, станів і дій, відсутніх у свідомості людини (лежать поза сферою розуму), непідзвітні їй і, принаймні в даний момент, не піддаються контролю, належать до несвідомого.

Самосвідомість – це усвідомлення себе самого (власного Я), свого ставлення до природи, до інших людей, своїх дій і вчинків, власних думок, переживань і різноманітних психічних якостей, що може бути виражено за допомогою мови.

Настанова – неусвідомлюваний людиною стан психологічної готовності до сприйняття майбутніх подій і певної діяльності, за допомогою якої може бути задоволена та чи інша потреба.

Рефлексія – усвідомлення суб’єктом того, як він сприймається і оцінюється іншими індивідами або спільнотами; аналіз власного психічного стану.

Психологічні захисти – особлива регулятивна система, яка використовується особистістю для переборення психологічного дискомфорту, переживань, які загрожують „Я-образу”, і збереження його на рівні, бажаному і можливому для даних обставин. До них відносять: раціоналізацію (спосіб розумного виправдовування будь-яких вчинків і дій, які суперечать моральним нормам і які викликають тривогу), забування, проекцію (приписування особистістю своїх негативних якостей іншій особі), регресію (відхід на більш ранню стадію розвитку), заміщення (часткове задоволення неприйнятого мотиву певним морально допущеним способом), заперечення (зниження серйозності погрози, заперечення існування несприятливих реальних подій), витиснення (небажані думки та почуття не допускаються до рівня свідомості) тощо.

МОДУЛЬ 3. ДІЯЛЬНІСТЬ І ПОВЕДІНКА