1000 тем франц мову(укр)
.pdf
• Франція |
1 |
|
|
L’Etat soutient le Centre national du patrimoine de la chanson et des variétés aussi bien que l’Orchestre national de jazz et le Centre d’information du rock.
Les dernières années la musique savante est devenue très populaire.
Les œuvres d’Olivier Messiaen, de
Pierre Boulez, d’Yannis Xenakis ont gagné de nouveaux publics.
L’art lyrique a également bénéficié de la sollicitude publique ces dernières années.
L’Opéra-Bastille, ouvert en 1988, dispose des équipements techniques les plus modernes.
Elle peut accueillir dans sa grande salle 2700 auditeurs.
L’Opéra Comique se consacre au répertoire français.
Le Châtelet, ancien temple de l’opérette, alterne récitals, concerts et opéras.
Mais le Palais Garnier (Grand-
Opéra) est voué davantage à l’art chorégraphique.
En province, il faut mentionner le Théâtre français de la musique à la Compiègne.
Aujourd’hui c’est un lieu d’importance pour le patrimoine lyrique français.
Les Opéras de Lyon, Toulouse, Nantes, Rouen continuent d’offrir des productions de haute qualité.
Mais sauf les œuvres françaises, le public manifeste avec la régularité son goût pour les œuvres venues du monde entier.
Держава підтримує як Національний центр народної пісні та естради, так і Національний джазовий оркестр та Інформаційний центр року.
В останні роки складна музика стала дуже популярною.
Твори Олів’є Мессіана, П’єра Булеза, Янніса Ксенакіса знайшли своїх шанувальників.
Останніми роками було також надано державну підтримку музичним театрам.
Відкрита в 1988 році Опера на площі Бастилії оснащена найсучаснішим устаткуванням.
Вона може приймати у своєму великому залі 2700 слухачів.
В Опера-комік ставляться оперні спектаклі французьких композиторів.
Шатле, колишній храм оперет, надає сцену сольним виступам, концертам і оперним постановкам.
А Пале-Гарньє (Гранд-Опера) присвячує свій час мистецтву хореографії.
У провінції слід відзначити діяльність Французького музичного театру в Комп’єні.
Сьогодні це важливий центр збереження французької вокальної спадщини.
Оперні театри Ліона, Тулузи, Нанта і Руана незмінно пропонують публіці постановки високого рівня.
Але, крім французьких творів, публіці, завжди цікава культура інших країн.
82 |
La France • |
|
|
Près de la moitié de vente des dis- |
Майже половина продажу лазер- |
ques et cassettes en France con- |
них дисків і касет у Франції при- |
cerne les variétés internationales. |
падає на зарубіжну естраду. |
Vocabulaire |
|
l’engouement (m) — захоплення |
un récital — сольний концерт |
(чимось) |
mentionner — нагадувати, |
encourager — заохочувати, |
пригадати |
збуджувати |
un temple — храм |
un patrimoine — надбання; |
une variété — музичний твір; |
приватне майно |
естрада |
bénéficier — підтримувати, |
|
заохочувати
Discussion
1.Une variété qu’est-ce que c’est?
2.Est-ce qu’on observe l’engouement collectif pour la musique en France?
3.L’Opéra-Bastille quand il a été ouvert?
4.Combien de spectateurs peut-il accueillir?
5.Quelles villes françaises sont les centres de la musique nationale?
6.Les Français s’intéressent-ils à la musique étrangère?
Les fêtes de la culture |
Свята культури |
La culture a aussi ses moments |
У культури бувають свої зоряні |
privilégiés. |
часи. |
La Fête de la musique a été lancée |
Свято музики було запроваджене |
en 1982. |
в 1982 році. |
Tous les 21 juin cette fête rassem- |
Щорічно 21 червня на це свято |
ble des dizaines de miliers de mu- |
повсюди в містах збираються де- |
siciens professionnels ou amateurs, |
сятки тисяч музикантів, як профе- |
partout à travers les villes. |
сіоналів, так і аматорів. |
Aujourd’hui, près de 80 pays ont |
Сьогодні це свято відзначають |
repris cette initiative. |
уже майже в 80 країнах. |
Il ne faut pas oublier les grands |
Варто також згадати про великі |
festivals d’été consacrés à l’opéra |
літні фестивалі, присвячені опе- |
(Aix-en-Provence), au chant cho- |
рі (в Екс-ан-Провансі), хоровому |
ral (Vaison-la-Romaine), au théâtre |
співу (у Везон-ла-Ромене), теа- |
(Avignon) et à la musique contem- |
тру (в Авіньйоні) і сучасній музиці |
poraine (Strasbourg). |
(у Страсбурзі). |
Le festival annuel de la musique |
Щорічний фестиваль народної му- |
populaire a lieu dans la fortification |
зики відбувається у середньовічних |
du Moyen Age à Karcassonne. |
захисних спорудах у Каркасоні. |
|
|
• Франція |
3 |
|
|
Les variétés et le rock ont également leurs fêtes.
La Fête du cinéma, elle, a été créée en 1985.
Elle permet, pour le prix d’une entrée, d’assister à une journée complète de projections.
Egalement importants les festivals internationaux.
C’est d’abord le Festival de Cannes, dont la Palme d’or constitue sans doute le plus prestigieux des prix.
La littérature est également fêtée.
Lire en fête développe chaque année au mois d’octobre une série d’initiatives destinées à faire partager au plus grand nombre la passion de l’écrit.
L’organisation du salon du livre est l’occasion de présenter au public, chaque année depuis 1981, la plus grande librairie de France.
Une fois par an, les monuments ouvrent leurs portes aux visiteurs.
Ils peuvent visiter gratuitement, les salons de l’Elysée, l’Institut de France, l’Hôtel Matignon, la Bibliothèque nationale ou l’Opéra Bastille.
Deux millions de personnes profitent de l’occasion pour pénétrer dans 8300 édifices nationaux.
У вар’єте і року свої свята.
Свято кіно народилося в 1985 році.
Під час свята, купивши один квиток, можна побувати на всіх сеансах протягом дня.
Не менш важливе значення має проведення міжнародних кінофестивалів.
У першу чергу це Каннський кінофестиваль, Золота пальмова гілка якого є, без сумніву, найпрестижнішою нагородою.
Свої свята є і в літератури.
У рамках Свята читання щорічно в жовтні проводяться заходи з метою залучити якнайбільше людей до мистецтва письменницького слова.
Щорічна виставка «Книжковий салон», яка проводиться з 1981 року, знайомить з найбільшим зібранням виданих у Франції книг.
Один раз на рік усюди, де є пам’ятники давнини та мисте-
цтва, розкриваються двері перед відвідувачами.
Вони можуть безкоштовно побувати в Єлісейському палаці, Французькому інституті, в Отелі Матіньйон, Національній бібліотеці чи Опері на площі Бастилії.
Цією можливістю користуються два мільйони чоловік, які одержують доступ приблизно в 8300 будівель, що є національним надбанням.
Vocabulaire
un moment privilégié — |
être lancé (e) — запрова |
зоряний час; щасливі миті |
джувати; запускати в дію |
|
|
84 |
La France • |
|
|
contemporain, -e — сучасний, -а |
prestigieux, -euse — |
également — також |
престижний, -а; знаковий, -а |
annuel, -le — щорічний, -а |
un prix — нагорода; премія; |
constituer — створювати, |
ціна |
складати, сполучати |
destiner — спрямовувати |
Discussion
1.La fête de la musique quand a-t-elle été lancée?
2.Qu’est-ce qui se passe tous les 21 juin?
3.Combien de pays organisent cette fête aujourd’hui?
4.Quand a été créée la Fête du cinéma?
5.Quel est le prix du Festival de Cannes?
Le sport et les Français
Pour s’assurer une bonne condition physique les Français se mettent à faire du sport.
Ce dernier bénéficie du progrès technique, de la baisse des prix.
Aujourd’hui on propose de multiples installations sportives.
Le sport peut se pratiquer individuellement.
Ce sont la course à pied et le cyclisme qui sont en vogue, surtout en fin de semaine.
Ça peut être aussi le tennis, le nautisme et le ski.
Plus de 5 millions de gens pratiquent le ski en France.
Le sport s’exerce également dans le cadre de clubs ou d’associations.
Le nombre des licenciés des fédé-
rations sporitves dépassait 15 millions.
La discipline la plus populaire en France est le football.
Спорт і французи
Французи займаються спортом, щоб бути в гарній фізичній формі.
Посилення інтересу до спорту пояснюється технічним прогресом і зниженням цін.
Сьогодні споживачам пропонують різне спортивне устаткування.
Спортом можна займатися індивідуально.
Це такі види, як дуже популярні в наш час біг і велосипедний спорт, якими займаються в основ ному у вихідні.
Це також теніс, водний спорт, лижі.
У Франції більше 5 мільйонів осіб займаються лижним спортом.
Спортивні клуби й асоціації також призначені для підтримки доброї фізичної форми.
Число спортсменів, які мають членський квиток спортивних асоціацій, перевищило 15 мільйонів чоловік.
Найпопулярніший у Франції вид спорту — футбол.
• Франція |
|
|
|
Puis viennent le tennis, le judo, le golf et la voile.
Ces sports ont connu la plus forte croissance de licenciés au cours de dix dernières années.
Les plus grandes fédérations sont soutenues par l’Etat.
Elles bénéficient des retombées publicitaires des compétitions nationales ou internationales.
Dans toutes les villes on trouve des piscines municipales ou privées, des salles de sport.
Alors un Français sur deux pratique un sport de temps en temps, un sur dix très régulièrement.
Mais la plupart de ces gens sont jeunes.
Dans toutes les Grandes Ecoles et universités il existe des Associations sportives d’étudiants.
Elles permettent aux étudiants de tout établissement d’enseignement supérieur de pratiquer le sport préféré et de participer à des rencontres sportives.
За ним ідуть теніс, дзюдо, гольф і парусний спорт.
За останні 10 років у цих видах спорту було зафіксовано значне збільшення кількості спортсменів — власників членського квитка.
Великим спортивним федераціям держава забезпечує підтримку.
А рекламою їм служать їхні переможці національних і міжнародних змагань.
У кожному місті є муніципальні і приватні басейни, спортивні зали.
Таким чином, кожен другий француз займається спортом час від часу, кожен десятий — регулярно.
Але більша частина цих людей — молодь.
Спортивні Асоціації студентів є у всіх вищих навчальних закладах і університетах.
Вони надають студентам можливість займатися улюбленим видом спорту і брати участь у спортивних зустрічах.
Vocabulaire
un sport — спорт |
être en vogue — бути |
les sports — види спорту |
популярним, модним |
faire du sport, pratiquer le |
dans le cadre de… — в межах |
sport — займатися спортом |
une rétombée — відпові |
une condition — стан, кондиція, |
дальність, винагорода |
умова |
un sur dix — кожний десятий |
une installation — устатку |
|
вання, тренажер |
|
Discussion
1.A quoi bon on se met à faire du sport?
2.Par quoi le sport est-il bénéficié?
3.Quels sports sont en vogue aujourd’hui?
4.Où peut-on exercer les sports?
5.Combien de Français font du sport?
86 La France •
Les loisirs |
Як французи проводять |
des Français |
вільний час |
Selon les goûts, selon les ressour- |
Як провести свій вільний час, |
ces, les Français partagent leur |
французи вирішують, спираючись |
temps de liberté entre la télévision |
на особистий смак і рівень дохо- |
et autres loisirs culturels: la prati- |
ду: вони дивляться телевізор чи |
que du sport, le tourisme et la dé- |
долучаються до інших видів куль- |
tente. |
турного відпочинку, займаються |
|
спортом, туризмом, розслаблю- |
|
ються. |
La durée moyenne d’écoute de la |
Перегляд телевізора в середньо- |
télévision dépasse trois heures par |
му займає більше 3 годин на |
jour. |
день. |
L’audience de la télévision a bénéfi- |
Цьому захопленню сприяло зни- |
cié de la baisse du prix des appa- |
ження цін на телевізори, попу- |
reils, de la vogue des magnétosco- |
лярність відеомагнітофонів і відео |
pes, des jeux vidéo. |
ігор. |
Grâce aux liaisons par satellite |
Завдяки супутниковому зв’язку |
et à la transmission par câble les |
і кабельному з’єднанню телепере- |
émissions sont devenues |
дачі стали світовими. |
mondiales. |
|
Le cinéma est devancé par la télé- |
По популярності телебачення ви- |
vision. |
переджає кіно. |
Les différentes chaînes, publiques |
Різні державні і приватні канали |
et privées, projettent plus de |
показують щорічно більше |
450 films par an. |
450 фільмів. |
La France reste cependant le pays |
Однак Франція, як і раніше, посі- |
européen le plus cinéphile. |
дає перше місце в Європі за кіль- |
|
кістю кіноаматорів (прихильників |
|
кіно). |
Malgré la concurrence de la télé- |
Незважаючи на конкуренцію те- |
vision, la radio a connu un regain |
лебачення, в останні роки спосте- |
d’intérêt ces dernières années. |
рігається значне збільшення ін- |
|
тересу до радіо. |
Cela s’est passé à cause de la mul- |
Це відбулося завдяки збільшен- |
tiplication des stations publiques ou |
ню числа державних і комерцій- |
commerciales. |
них радіостанцій. |
Bien que la télévision participe à la |
Хоча телебачення займається по- |
diffusion de l’art dramatique, les |
казом творів драматичного мис- |
salles des théâtres restent populai- |
тецтва, французи, як і раніше, |
res en France. |
часто відвідують театри. |
|
|
• Франція |
|
|
|
Les gens viennent voir la comédie |
Люди приходять подивитися як |
de boulevard aussi bien que le ré- |
комедії легкого жанру, так і по- |
pertoire classique. |
становки класичного репертуару. |
Enfin les œuvres contemporaines |
Крім того, численні фестивалі, |
attirent de plus en plus de specta- |
найвідоміший з яких залишається |
teurs, grâce à de nombreux festi- |
Авіньйонський, привертають ува- |
vals, dont le plus célèbre reste ce- |
гу все більшої кількості глядачів |
lui d’Avignon. |
до творів сучасних авторів. |
La presse quotidienne fait aussi la |
Щоденна преса також складає |
concurrence à la télévision. |
конкуренцію телебаченню. |
Les périodiques ont un succès |
Зростаюча популярність періо- |
croissant à cause de multiples titres |
дичних видань обумовлена по- |
spécialisés dans le sport, l’écono- |
явою різних спеціалізованих ви- |
mie familiale, la décoration de la |
дань: спорт, економіка, родина, |
maison, la cuisine, l’automobile, etc. |
облаштованість будинку, кухня, |
|
автомобіль і т. ін. |
Grâce à l’apparition de grande |
Зі збільшенням кількості видан- |
quantité des livres de poche à prix |
ня книг маленького розміру за |
modéré et des bibliothéques publi- |
помірними цінами і громадських |
ques l’intérèt à la lecture augmente. |
бібліотек зростає інтерес до чи- |
|
тання. |
Les hommes s’intéressent aussi |
Люди виявляють інтерес також |
à d’autres loisirs culturels: ils visitent |
до інших видів культурного відпо- |
des musées, écoutent ou font de la |
чинку: відвідування музеїв, про- |
musique. |
слуховування і заняття музикою |
|
тощо. |
Vocabulaire |
|
un goût — смак |
une liaison par satellite — |
une ressource — доход, ресурс, |
супутниковий зв’язок |
прибуток |
cependant — однак |
une audience — перебування |
bien que — хоча |
віч-на-віч |
grâce à… — завдяки |
une chaîne — канал |
quotidien, -ne — щоденний, -а |
телебачення, ланцюг |
un titre — назва |
Discussion
1.Comment les Français partagent-ils leur temps libre?
2.Combien de temps attire la TV?
3.Combien de films progette-t-on par an?
4.Quel est le rôle de la radio?
5.Est-ce que les sales des théâtres sont vides?
6.La presse fait-elle la concurance à TV?
88 |
La France • |
|
|
Les jeunes en France
Les jeunes en France ont de
15 à 24 ans.
Ils sont plus de 8 millions.
Ils ont leurs journaux, leurs lieux de rencontre, leur langage particulier, leur vision du monde.
C’est une société à l’intérieur de la société française.
Ce qu’ils pensent du monde dans lequel ils vivent?
Souvent pas grand-chose de bien.
Ils trouvent la société construite sur l’argent, dure pour les faibles, surtout dans les grandes villes où les gens vivent côte à côte sans se connaître.
Mais la jeunesse tient une place importante dans la société de consommation.
Les marchands de boissons, voitures, cigarettes, produits de beauté se servent de la jeunesse.
Et l’ont chante, à la radio, à la télé, qu’il est bon d’avoir vingt ans!
Les compagnies d’aviation baissent leurs prix pour les jeunes.
Mêmes les banques offrent leurs services pour toutes les catégories des jeunes: “Si vous sortez du service militaire, si vous vous mariez, nous pouvons vous aider…”.
Certains jouent le jeu, surtout ceux qui seront techniciens, architectes, etc et aussi les jeunes ouvriers parce que cette société leur permet d’avoir, petit à petit, les biens que n’ont pas eus leurs parents.
Молодь у Франції
Вік французької молоді від 15 до 24 років.
Україні більше 8 мільйонів молодих людей.
Уних є свої газети, місця для зустрічей, особлива мова й своє уявлення про світ.
Це особливе суспільство у французькому суспільстві.
Що вони думають про світ, у якому живуть?
Часто це не дуже веселі думки.
Вони вважають, що суспільство побудоване на грошах, жорстоке до слабких, особливо у великих містах, де люди живуть поряд, не знаючи один одного.
Але молодь займає важливе місце серед споживачів.
Продавці напоїв, машин, цигарок, косметики «використовують» молодь.
І на радіо, і на телебаченні тільки й говориться про те, як добре бути двадцятирічним!
Авіакомпанії знижують ціни для молодих.
Навіть банки пропонують цілий ряд послуг для молоді: «Якщо ви повертаєтеся з військової служби, якщо ви одружуєтесь — ми можемо вам допомогти...».
Деякі грають у цю гру, особливо інженери, архітектори, а також молоді робітники, тому що це суспільство дозволяє їм крок за кроком отримувати ті блага, яких не було у їх батьків.
• Франція |
|
|
|
Ceux qui contestent le plus cette société sont les lycéens, les étudiants en lettres, en sociologie.
Beaucoup d’entre eux ne veulent pas d’un métier qui leur permette de gagner beaucoup d’argent mais plutôt un métier qui soit intéressant et qui laisse le temps
de vivre.
Rire, vivre heureux, maintenant et plus tard, c’est ce qu’ils voudraient tous.
Certains essaient de construire cette vie nouvelle en allant vivre à la campagne en communautés.
D’autres essaient simplement, là où ils sont, de vivre mieux avec les autres, de trouver une autre façon d’être.
Les jeunes Français rejoignent, audelà des frontières, les jeunes des autres pays.
Ils participent eux aussi au grand mouvement international de la jeunesse qui secoue les pays.
Хто особливо сперечається з устоями цього суспільства, так
це ліцеїсти, студенти-філологи та соціологи.
Багато з них вибирають не ту спеціальність, яка буде приносити багато грошей, а ту, яка буде цікавою для них і буде лишати досить вільного часу.
Сміятися, бути щасливими тепер і в майбутньому — ось чого хотіли б усі вони.
Деякі з них намагаються побудувати це нове життя, їдучи з міст і оселяючись общинами.
Інші намагаються жити краще й знайти спільну мову з оточую-
чими там, де вони зараз живуть, знайти новий спосіб життя.
Молоді люди з Франції спілкуються з молоддю інших країн.
Вони також беруть участь в міжнародному русі молоді, який розхитує устої різних країн.
Vocabulaire
un langage — побутова мова |
une consomation — споживання |
particulier, -ère — особли |
petit à petit; peu à peu — |
вий, -а; приватний, -а |
помалу, потроху |
à l’intérieur de… — усередині |
un métier — ремесло, фах, |
un grand-chose de bien — щось |
спеціальність |
дуже гарне |
essayer — намагатися, |
un faible — слабка істота |
пориватися, братися |
côte à côte — поруч |
certain, -e — деякий, -а |
Discussion
1.Les jeunes quel âge ont-ils?
2.Combien de jeunes gens en France?
3.Quelle place tient la jeunesse dans la société?
4.Comment les mass-médias encouragent-ils les jeunes?
5.Qu’est-ce que voudraient les jeunes?
90 |
La France • |
|
|
Paris
Paris est la capitale de la France.
C’est sa capitale politique, adminis trative et économique.
Paris est une des plus grandes villes du monde.
Elle est située sur les deux rives de la Seine.
La capitale est célèbre par ses musées et collections.
Le Musée des Beaux-Arts, le Musée du Louvre, le Musée Rodin jouissent d’une réputation mondiale.
Les théâtres de Paris sont nombreux.
Les plus connus sont l’Opéra, la Comédie Française, l’Opéra comique.
Paris abonde en monuments historiques.
Sur la rive gauche de la Seine s’élève le Panthéon construit au 18 siècle où se trouvent les tombeaux de grands écrivains et hom-
mes d’Etat: Victor Hugo, Rousseau, Zola, Langevin et d’autres.
Au milieu de la place Charles de Gaulle s’élève l’Arc de Triomphe.
Sous la grande arcade se trouve le Tombeau du Soldat Inconnu.
Dans l’île de la Cité se dresse la cathédrale de Notre-Dame de Paris, splendide monument gothique.
Tout près de la Seine on voit la célèbre Tour Eiffel qui est devenue aujourd’hui le symbole de la ville.
Paris est un grand foyer de la science et de l’instruction.
Париж
Париж — це столиця Франції.
Це її політична, адміністративна та економічна столиця.
Париж — це одне з найбільших міст світу.
Він розташований на берегах Сени.
Столиця знаменита своїми музеями та колекціями (зібраннями творів мистецтва).
Художній музей, Лувр, Музей Родена завоювали всесвітню відомість.
Численні й театри Парижа.
Найвідоміші це Опера, Французька Комедія і Комічна Опера.
У Парижі багато історичних пам’ятників.
На лівому березі Сени підноситься Пантеон, побудований у 18 сторіччі, де знаходяться могили відомих письменників та
громадських діячів: Віктора Гюго, Руссо, Золя, Ланжевена та інших.
У центрі площі Шарля де Голля підноситься Тріумфальна арка.
Під великою аркадою знаходиться могила Невідомого солдата.
На острові Сіте розташований Собор Паризької Богоматері, вишуканий пам’ятник у готичному стилі.
Зовсім поряд із Сеною видно знамениту Ейфелеву вежу, яка сьогодні стала символом міста.
Париж — це великий центр науки та освіти.