1000 тем франц мову(укр)

 Les châteaux de la Loire

Ils sont bâtis sur les rives de la Loire et de ses affluents: le Cher, l’Indre et la Vienne.

Aujourd’hui près de 60 châteaux sont ouverts aux touristes.

Ces châteaux sont tous très différents.

Les uns sont d’anciennes forteresses du Moyen Age, les autres ont l’architecture élégante de la Renaissance.

Qui a construit ces chefs-d’œuvre?

On connaît les noms de quelques architectes.

Mais les noms des maçons ne se sont pas conservés.

Où prenait-on l’argent pour toute cette richesse?

Pour construire ces châteaux les ducs et les princes assommaient les paysans d’impôts, brigandaient, attaquaient les domaines de leurs voisins, déshéritaient leurs enfants.

Ces châteaux ont donc été les témoins de plusieurs tragédies.

Mais l’histoire de ces châteaux connaît aussi des pages claires.

Ces châteaux se dressent dans les pays où est née la Renaissance en France.

Sous François 1-er ce style s’est développé dans l’art et l’architecture.

 Замки Луари

Вони побудовані по берегах Луари і її приток: Шер, Ендр і В’єнні.

Тепер близько 60 замків відкриті для туристів.

Усі ці замки дуже різні.

Одні старовинні, середньовічні фортеці, другі витончені архітектурні спорудження епохи Відродження.

Хто побудував ці шедеври?

Відомі імена декількох архітек­ торів.

Але імена мулярів не збереглися.

Звідки брали гроші на цю розкіш?

Щоб побудувати ці замки, герцоги і принци оподатковували селян, розбійничали, нападали на маєтки сусідів, позбавляли спадщини їхніх дітей.

Таким чином, замки були свідками безлічі трагедій.

Але в історії цих замків є і світлі сторінки.

Замки побудовані на землях, де почалася епоха Відродження у Франції.

При Франціску I цей стиль розвивався в мистецтві й архітектурі.

Pour donner à sa cour plus d’éclat, le roi s’est déclaré protecteur de l’art et de la science.

Les châteaux de la Loire ont été les témoins du séjour en France de grands humanistes, comme Léonard de Vinci.

On y organisait des tournois poétiques des poètes et des chanteurs professionnels qui étaient au service des seigneurs.

Ils exaltaient l’amour et le culte de la femme.

L’esprit de cette époque se fait sentir jusqu’à présent sur les rives de la Loire.

Щоб надати своєму двору більше блиску, король проголосив себе заступником мистецтва і науки.

Замки Луари були свідками перебування у Франції великих гуманістів, серед яких і Леонардо да Вінчі.

Там улаштовували поетичні турніри професійних поетів і співаків, котрі служили сеньйорам.

Вони оспівували кохання і культ жінки.

Дух того часу дотепер витає на берегах Луари.

 Orléans, ville-symbole

Orléans est une très ancienne ville gauloise.

Dès l’Antiquité elle avait un pont sur la Loire et figurait sur la carte de la Gaule romaine.

 Орлеан, місто-символ

Орлеан — дуже стародавнє галльське місто.

Здавна він мав міст через Луару і значився на карті Римської Галлії.

A toutes les époques cette ville a joué un rôle important.

Les rois de France regardaient Orléans comme la première cité de leur royaume après Paris.

Ils y habitaient souvent et plusieurs fois ils y étaient sacrés.

Mais c’est Jeanne d’Arc qui a apporté la vraie gloire à cette ville.

Orléans c’est la ville de Jeanne, la ville-symbole de la libération de la France.

C’est Jeanne qui avait obligé les Anglais à lever le siège d’Orléans pendant la guerre de Cent Ans.

Les Anglais étaient devant Orléans.

La ville résistait avec courage mais elle manquait de nourriture.

Le 29 avril 1429, à la tombée de la nuit, Jeanne avait pénétré dans Orléans.

Elle amenait avec elle un convoi de vivres et de munitions.

Jeanne, entraînant le peuple à sa suite, était sortie de la ville pour attaquer les Anglais.

Dès le premier combat, elle était blessée.

Mais elle marchait au premier rang et enflammait ses soldats par son courage.

Toute l’armée la suivait, et les Anglais étaient chassés.

Depuis plus de cinq cents ans, chaque année, les 7 et 8 Mai, c’est la fête officielle de la délivrance de la ville par Jeanne d’Arc.

Un grand nombre de gens venus de divers coins du pays arrive

à Orléans à l’occasion de ces fêtes.

В усі епохи це місто відігравало важливу роль.

Королі Франції розглядали Орлеан як перше після Парижа місто королівства.

Вони там часто жили і багато разів коронувалися.

Але саме Жанна д’Арк принесла справжню славу цьому місту.

Орлеан — це місто Жанни, містосимвол звільнення Франції.

Саме Жанна змусила англійців зняти облогу Орлеана під час Столітньої війни.

Англійці стояли під Орлеаном.

Місто мужньо чинило опір, але закінчилося продовольство.

29 квітня 1429 року, з настанням ночі, Жанна проникнула в Орлеан.

Вона везла із собою обоз із продовольством і боєприпаси.

Жанна, повівши за собою людей, вийшла з міста, щоб напасти на англійців.

У першому ж бою вона була поранена.

Але вона знаходилася в першому ряду і надихала солдатів своєю мужністю.

Вся армія йшла за нею, і англійці були вигнані.

З того часу більше п’яти сотень років, щороку 7 і 8 травня, — це офіційне свято звільнення міста Жанною д’Арк.

Багато людей з усіх куточків країни приїжджають в Орлеан з нагоди цих свят.

Antiquité, (f)  — античність,

стародавні часи

étre sacré (e)  — коронування la libération  — визволення

obliger  — заставити, змусити le siège  — облога

lever le siège  — зняти облогу résister  — чинити опір

le courage  — мужність

à la tombée de la nuit  —

з настанням ночі

les vivres et les minutions  —

продовольство і боєприпаси un convoi  — обоз enflammer  — надихати,

запалювати

une délivrance  — визволення;

позбавлення

Le plus souvent la maison a un unique rez-de-chaussée, mais quelquefois il y a des maisons à un étage, avec un escalier intérieur.

De la pièce principale, la salle commune, on passe dans d’autres pièces par des tunnels.

On peut voir aussi le puits, la grange, l’écurie, la cave à vin qui son souterrains.

Une habitation troglodytique est parfaitement integrée dans sont milieu.

C’est un habitat écologique.

C’est que l’énergie solaire accumulée par la roche y assure une bonne stabilité thermique.

Dans les caves profondes la température est stable pendant toute l’année.

C’est pourquoi de nombreux ensembles troglodytiques sont encore utilisés industriellement comme caves à vins et à champignons.

Найчастіше будинок має тільки перший поверх, але зустрічаються іноді будинки двоповерхові з внутрішніми сходами.

З головної кімнати, загального приміщення, в інші приміщення

можна пройти тунелем (отворами).

Також можна побачити тут і колодязь, і клуню, і стайню, і підземний винний льох.

Печерне житло досконало складає одне ціле з навколишнім середовищем.

Це екологічне житло.

Сонячне тепло, накопичене скелею, забезпечує постійний температурний режим.

У глибоких льохах температура залишається стабільною протягом усього року.

Тому багато печерних районів використовуються в промислових цілях як винні льохи і для вирощування грибів.

L’histoire du Maine et de l’Anjou

L’histoire du Maine et celle de l’Anjou ont beaucoup de points communs.

Ces deux pays sont devenus provinces au 10 siècle.

Ils appartenaient aux princes de la famille des Plantagenêts.

Le comte d’Anjou, Geoffroi le Bel, portait une branche de genêt sur sa casque.

C’est pourquoi il avait ce surnom: Plantagenêt.

Ce prince qui possédait déjà l’Anjou, le Maine et la Touraine avait épousé la fille du roi d’Angleterre et était devenu maître de la Normandie.

En 1151, son fils, le comte Henri

Plantagenêt avait épousé Aliénor d’Aquitaine qui lui avait apporté en dot sa vaste province.

Ainsi les possessions du comte d’Anjou s’étendaient de la Manche aux Pyrénées.

En 1154 il était devenu le roi d’Angleterre Henri II.

Les rois de France qui appartenaient à la dynastie des Capétiens comprenaient quel ennemi fort et dangereux ils avaient dans la personne de Henri II.

Alors le roi Philippe Auguste avait entrepris une lutte contre le comte d’Anjou.

A partir de 1202 il avait conquis la Normandie, l’Anjou, la Touraine et le Maine.

Історичні провінції Мєн і Анжу

В історії провінцій Мєн і Анжу багато спільного.

Ці землі стали провінціями в 10 столітті.

Вони належали принцам з сімейства Плантажене (Плантагенетів).

Граф Анжуйський, Жоффруа ле Бель (красень), носив гілочку дроку на своєму шоломі.

Тому він мав це прізвисько — Плантажене (Плантагенет).

Цей вельможа, що вже володіє провінціями Анжу, Мєн і Турень, одружився з донькою короля Англії і став правити ще й Нормандією.

У 1151 році його син граф Генріх Плантажене одружився з Елеонорою Аквітанською, що принесла йому як придане свою велику провінцію.

Таким чином володіння графа Анжуйського простягалися від Ла-Маншу до Піренеїв.

У 1154 році він став королем Англії Генріхом II.

Королі Франції, що належали до династії Капетінгів, розуміли, якого сильного і небезпечного ворога вони мали в особі Генріха II.

Тоді король Філіпп-Август починає боротися проти графа Анжуйського.

Починаючи з 1202 року він завоював Нормандію, Анжу, Турень і Мєн.

 La Normandie

La Normandie se trouve au nordouest de la France.

Elle s’étend de l’Ile-de-France jusqu’à la Manche, de la Picardie

à Bretagne.

A présent on divise la Normandie en deux régions: la Haute Normandie et la Basse Normandie.

La Haute Normandie est reliée à la région parisienne par la Seine.

 Нормандія

Нормандія знаходиться на північному заході Франції.

Вона простягається від Іль-де- Франс до Ла-Маншу, від Пікардії до Бретані.

Нині Нормандію розділяють на два регіони: Верхня Нормандія та Нижня Нормандія.

Сена зв’язує Верхню Нормандію з паризьким регіоном.

C’est pourquoi un grand complexe industriel s’est développé ici: constructions mécaniques, produits chimiques, raffineries de pétrole, chantiers navals, etc.

La région a deux grands ports d’importance internationale: Le Havre et Rouen.

La Basse Normandie est un pays d’élevage et d’agriculture.

L’industrie y est relativement peu développée.

Pourtant Caen, sa capitale régionale, est un grand centre industriel et un port actif de la Manche.

La mer joue un très grand rôle dans la vie des Normands.

La plupart des Normands deviennent marins.

Mais la mer n’est pas l’unique richesse de ce pays.

La Normandie a l’un des sols les plus fertiles de France.

L’agriculture est très variée.

On y cultive le blé, la betterave à sucre, la luzerne.

Le pommier est l’arbre le plus répandu du pays.

On en produit du calvados et du cidre.

On élève les races des chevaux et de bovins les plus réputés en France.

On fait du beurre et des fromages qu’on connaît dans le monde entier.

La fertilité de la terre, un climat humide et des paysans travailleurs font la richesse de ce pays.

Тому тут виник великий промисловий комплекс: машинобудування, хімічна промисловість, нафтопереробка, суднобудування і т. ін.

Регіон має два великих порти міжнародного значення: Гавр і Руан.

Нижня Нормандія — це край скотарства і землеробства.

Промисловість тут розвинена досить слабо.

Однак Кан, регіональна столиця, є великим промисловим центром і діючим портом на Ла-Манші.

Море відіграє величезну роль у житті нормандців.

Більшість нормандців стає моряками.

Але море не єдине багатство цієї землі.

Нормандія — одна з найродючіших земель Франції.

Сільське господарство дуже різноманітне.

Тут вирощують зернові, цукровий буряк, люцерну.

Яблуня — найпоширеніше дерево в цьому регіоні.

З яблук роблять кальвадос і сидр.

Розводять найбільш визнані у Франції породи коней і биків.

Роблять масло та сири, відомі в усьому світі.

Родючість земель, вологий клімат і працьовиті селяни складають багатство цього регіону.