Білет № 11

1. Назвіть та охарактеризуйте види мислення.

Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях.Розрізняють три основні види мислення: наочно-дійове, наочно-образне та словесно-логічне, або абстрактне. Наочно-дійове мислення характеризується тим, що при цьому розв'язання завдання безпосередньо міститься в самій діяльності. Генетично це найбільш рання стадія розвитку мислення. В елементарній формі воно властиве дітям раннього віку, які думають, діючи з предметами, і, маніпулюючи ними, розкривають нові істотні їх властивості.Наочно-дійове мислення в розвиненому вигляді властиве й дорослій людині. Особливо необхідне воно тоді, коли найефективніший розв'язок завдання можливий саме у процесі практичної діяльності. Наочно-дійове мислення притаманне людям тих професій, які за змістом потребують практичного аналізу, різноманітного комбінування та конструювання, наприклад шахістам, конструкторам, винахідникам. Наочно-образне мислення характеризується тим, що змістом розумового завдання є образний матеріал, маніпулюючи яким людина ; аналізує, порівнює чи узагальнює істотні аспекти у предметах та явищах. Наочно-образне мислення значно розширює пізнавальні можливості особистості, дає їй змогу змістовніше й різноманітніше відображати реальність. Великі можливості цього різновиду мислення виявляються, і зокрема, в образотворчому мистецтві. Ілюстрацією цієї тези є різні напрями абстракціонізму та модернізму, де змістове навантаження образів передається в адекватно сконструйованих митцем символах.

Наочно-образне мислення розвивається в діяльності, характер якої потребує оперування образами різного ступеня узагальненості, схематичного зображення предметів та їх символічного позначення.

Словесно-логічне, або абстрактне мислення здійснюється у словесній формі за допомогою понять, які не мають безпосереднього чуттєвого підґрунтя, властивого сприйманням та уявленням. Більшість понять, якими виражаються економічні, суспільно-історичні, наукові категорії, є продуктами великої абстрагуючої діяльності мислення, в яких не простежується їх безпосередній зв'язок з чуттєвою реальністю. Саме цей вид мислення дає можливість встановлювати загальні закономірності природи та суспільства, на рівні найвищих узагальнень розв'язувати розумові завдання, будувати наукові теорії та гіпотези.

Отже об'єктом розумової діяльності людини є пізнавальні завдання, які мають різне змістове підґрунтя і зумовлюють різне співвідношення предметно-дійових, перцептивно-образних та поняттєвих компонентів у їх розв'язуванні. Залежно від цього розрізняють три основні види мислення.

2. Схарактеризуйте урок як основну форму організації навчання. Конкретизуйте типологію і структуру уроків за в.Онищуком.

Урок – форма організації навчання, за якою заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного рівня і віку підготовки впродовж певного часу. Тривалість уроків у загальноосвітньому навчальному закладі становить: у 1 класі – 35 хв., у 2-4-х класах – 40 хв., у 5-12-х класах – 45 хв. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням із відповідними органами управління освітою та державними санітарно-епідеміологічними службами. Тривалість перерв між уроками визначають з урахуванням потреб в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менше 10 хв., великої перерви – 20 хв. Аналіз проведених у школі уроків показує, що їх структура і методика в багатьох залежить від тих дидактичних цілей і завдань, що розв’язуються в процесі вивчення тієї чи іншої теми. Усе це дозволяє говорити про методичне різноманіття уроків і виділити ті з них, що характеризуються рядом загальних закономірностей. У сучасній дидактиці існують різні класифікації уроків залежно від взятих за основу критеріїв: 1) за способами проведення (урок-лекція, урок-семінар, урок-екскурсія, кіно-урок, урок-бесіда, урок-самостійна робота); 2) за загально педагогічною метою (урок вивчення нового матеріалу, урок удосконалення вмінь і навичок, урок перевірки, контролю і корекції знань, урок формування знань, умінь і навичок, урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок); 3) за дидактичною метою (спеціалізований урок, у якому переважає одна дидактична мета, і комбінований, що поєднується дві і більше мети).

Певна дидактична мета впливає на вибір типу уроку, а кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів: організаційна частина; мотивація навчальної діяльності; перевірка знань учнів; стимулювання навчальної діяльності; актуалізація опорних знань; пояснення нового матеріалу; діагностика правильності засвоєння учнями знань; закріплення нового матеріалу; підведення підсумку уроку; повідомлення домашнього завдання.