1. Перелік дисциплін навчального плану, що виносяться на державну атестацію

Відповідно до вимог галузевого стандарту вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр, за напрямом підготовки 6.030102 Психологія на державну атестацію виносяться таки навчальні дисципліни.

№ n/n	Назва навчальної дисципліни
1	Загальна психологія
2	Психофізіологія
3	Вікова психологія
4	Педагогічна психологія
5	Диференціальна психологія
6	Психодіагностика
7	Математичні методи в психології
8	Соціальна психологія
9	Психологія праці
10	Інженерна психологія
11	Юридична психологія
12	Клінічна психологія
13	Охорона праці

Вказані дисципліни є складовими нормативної частини циклів гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової підготовки та професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю. Організація навчання з кожної дисципліни обов’язкова включала теоретичну та практичну складову. Здійснення практичної складової підготовки було забезпечено залученням студентів до розв’язання дослідницьких завдань під час лабораторних і практичних занять, а також при проведенні навчальної та виробничої практик.

Відповідно до змісту навчального плану формою контролю зазначених навчальних дисциплін був екзамен.

2. Вимоги до знань, умінь і навичок студентів відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики

2.1.Вимоги до знань та умінь за циклом психологіяних дисципліни

• Розуміння методологічних засад, категорій, понять, загальної психології, сформованість системного підходу до визначення особливостей виникнення, механізмів функціонування, факторів розвитку психіки в філогенезі та онтогенезі, розуміння природи психічних явищ з позицій різних наукових парадигм. Вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, систематизувати психічні явища відповідно до їх істотних ознак.

• Сформованість знань про предмет, завдання, принципи та основні дослідницькі методи психофізіології, нейрофізіологічні основи психіки та поведінки людини, розуміння теоретико-методологічних та методичних основ психофізіологічного дослідження;

• Розуміння загальних проблем психічного розвитку та його характерних вікових типологічних особливостей, закономірностей розвитку людини в процесі індивідуального життя.

• Сформованість знань студентів про основні теорії научіння, принципи та закономірності взаємозв’язку процесів навчання і розвитку людини. Володіння вміннями психологічного аналізу та прогнозування ефективності організації навчання, виховання учнів, ефективності професійно-педагогічної діяльності.

• Розуміння відмінностей між окремими індивідами (від нервової системи, до типу особистості, темпераменту, характеру) та групами людей, видів та форм їх вияву, реальних механізмів, які формують відмінності.

• Зорієнтованість студентів у структурі психодіагностики як теоретичної дисципліни: сформованість понять та методологічних підходів у сучасній психодіагностиці). Володіння вміннями оцінювати психометричні параметри вимірювального інструментарію (валідність, надійність, достовірність, стандартизованість), здійснювати психодіагностичні обстеження, обробляти та інтерпретувати його результати.

• Сформованість знань про критерії достовірності різниці між вибірками по рівню досліджуваної ознаки, розуміння змісту критеріїв виявлення різниці в розподілі досліджуваної ознаки, розвиненість вмінь та навичок кореляційного та регресійного аналізу.

• Володіння понятійним апаратом соціальної психології, здатність до аналізу соціально-психологічних характеристик особистості, розуміння її структури та аспектів функціонування в системі соціально-психологічної взаємодії, визначення психологічних особливостей соціальних груп та динамічних процесів, соціальних спільностей, психології масової поведінки. Сформованість вмінь та навичок щодо використання методів та методичних процедур у дослідженні феноменів соціально-психологічної реальності.

• Розуміння основних характеристик праці як специфічної діяльності людини, особливостей процесу професійного самовизначення особистості, володіння вміннями та навичками організації професійної орієнтації в закладах освіти та і виробничому середовищі.

• Сформованість знань про характеристики систем „людина-машина” (СЛМ) і основні функції особистості у них. Розуміння психофізіологічних основ роботи людини у СЛМ та можливостей їх урахування при проектуванні нової техніки та організації робочого середовища оператора, етичними та організаційно-професійними проблемами діяльності практичного психолога.

• Володіння вміннями щодо визначення психічних станів та працездатності людини у СМЛ, можливості організації оптимальної взаємодії людини з технікою та ефективного психологічного супроводу.

• Розуміння соціально-психологічних закономірностей правотворчої і правозастосувальної діяльності, психологічних ознак кримінальної та девіантної поведінки.

• Сформованість понятійного апарату клінічної психології, розуміння принципів розмежування психічних феноменів та психопатологічних симптомів, параметрів суб’єктивного ставлення до хвороби соматично хворої людини. Володіння методами нейропсихологічного та патопсихологічного дослідження, сформованість вмінь організації та проведення клінічного інтерв’ю.