- •2. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
- •3. Предмет аграрного права України, його зміст та особливості.
- •4. Основні методи правового регулювання аграрного права.
- •5. Принципи аграрного права.
- •6. Аграрне право як галузь юридичної науки.
- •7. Система аграрного права як навчальної дисципліни.
- •8. Понятгя, ознаки і класифікація джерел аграрного права та їх особливості.
- •9. Конституція і Закони України як джерела аграрного права.
- •10. Укази Президента України у системі джерел аграрного права.
- •11. Урядові правові акти та акти органів державного управління у системі аграрного законодавства.
- •12. Види й юридична сила локальних правових актів як джерел аграрного права.
- •13. Роль і значення узагальнень судової та господарської практики у забезпеченні правозастосування і зміцнення законності в аграрному секторі економіки країни.
- •14. Поняття, класифікація й особливості аграрних правовідносин.
- •15. Поняття, види та особливості внутрішніх аграрних відносин.
- •16. Поняття та види зовнішніх аграрних виробничих правовідносин.
- •17. Поняття, особливості і класифікація суб'єктів аграрного права.
- •18. Законодавче визначення поняття сільськогосподарського товаровиробника,
- •19. Правосуб'єктність громадян - як суб'єктів аграрних правовідносин.
- •20. Правосуб'єктність кооперативних сільськогосподарських підприємств.
- •21. Правосуб'єктність аграрних підприємств корпоративного типу.
- •22. Особливості правового статусу аграрних підприємств, заснованих на державній формі власності.
- •23. Особливості правосуб'єктності міжгосподарських підприємств і об'єднань (агропромислових, агроторгівельних та інших об'єднань, комбінатів).
- •24. Правові підстави і особливості правового регулювання реорганізації та ліквідації суб'єктів аграрного підприємництва.
- •25. Загальна характеристика правового регулювання ринкових перетворень на селі.
- •26. Правове регулювання приватизації в апк.
- •27. Правове регулювання паювання землі й майна.
- •1. Пайовий фонд та його розподіл
- •2. Необхідність розпаювання майна
- •3. Особливості паювання землі
- •28. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі.
- •29. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки.
- •30. Правове регулювання ринку продовольства. Біржовий ринок.
- •31. Поняття, суть і принципи державного регулювання сільського господарства та їх правове закріплення.
- •32. Методи і форми регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві.
- •33. Задачі та функції Міністерства аграрної політики та продовольства України.
- •34. Органи державного управління сільського господарства та їхні повноваження.
- •35. Органи державного контролю та інспекції в сільському господарстві.
- •36. Правові підстави і межі державного втручання в діяльність аграрних підприємств як суб'єктів підприємницької діяльності.
- •37. Правові форми використання земель та інших природних ресурсів у сільському господарстві.
- •38. Права і обов'язки суб'єктів аграрного підприємництва стосовно використання земель сільськогосподарського призначення та інших природних ресурсів.
- •39. Правова охорона земель як об'єкта природного середовища у сільському господарстві.
- •40. Правове регулювання водокористування та надрокористування у сільському господарстві.
- •41. Правове регулювання використання тваринного та рослинного світу у сільському господарстві.
- •42. Правове регулювання лісокористування у сільському господарстві.
- •43. Понятгя та особливості юридичної відповідальності за порушення аграрного законодавства.
- •44. Дисциплінарна відповідальність працівників, зайнятих в аграрному виробництві.
- •45. Матеріальна відповідальність робітників аграрних підприємств.
- •46. Майнова відповідальність за аграрні правопорушення.
- •47. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства.
- •48. Поняття та правові ознаки фермерського господарства.
- •49. Умови і порядок створення фермерського господарства. Його державна реєстрація.
- •50. Умови та порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства,
- •51. Правовий режим майна у фермерському господарстві, його особливості.
- •52. Правові основи господарської діяльності, матеріально-технічного забезпечення та реалізації виробленої продукції фермерського господарства.
- •53. Державна підтримка фермерських господарств.
- •54. Правові підстави та порядок припинення фермерського господарства.
- •55. Соціально-економічна значимість і юридична природа особистого селянського господарства.
- •56. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства.
- •57. Правовий режим земель особистого селянського господарства.
- •58. Правовий режим майна особистого селянського господарства.
- •59. Зайнятість членів особистих селянських господарств, їх права та обов'язки.
- •60. Державна підтримка особистих селянських господарств.
- •61. Загальна характеристика законодавства у сфері сільськогосподарської кооперації.
- •62. Поняття та класифікація сільськогосподарського кооперативу, його основні юридичні ознаки.
- •63. Законодавче визначення поняття виробничих та обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів.
- •64. Порядок створення сільськогосподарського кооперативу та його державної реєстрації. Статут кооперативу.
- •65. Правові умови членства у сільськогосподарському кооперативі.
- •66. Система органів управління та контролю у сільськогосподарському кооперативі.
- •67. Правовий режим майна, землі та фінансів сільськогосподарського кооперативу. Право власності на пай.
- •68. Правові підстави реорганізації та ліквідації сільськогосподарського кооперативу.
- •69. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк.
- •70. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств.
- •71. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю.
- •72. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю.
- •73. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю.
- •74. Поняття соціального розвитку села.
- •75. Правовий режим об'єктів соціальної сфери села.
- •76. Правове забезпечення наукових досліджень, підготовки кадрів для села та зайнятості сільського населення.
- •77. Правове регулювання розвитку житлово-комунального та дорожнього господарства на селі.
- •78. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів сільського населення.
- •79. Правове регулювання рослинництва
- •80. Правова охорона прав на сорти рослин
- •81. Правове регулювання насінництва.
- •82. Правове регулювання захисту рослин
- •83. Правове регулювання страхування вражаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.
- •84. Правове регулювання тваринництва
- •85. Правове регулювання племінної справи у тваринництві.
- •86.Правове регулювання бджільництва
- •87. Правове регулювання виробництва рибної продукції.
- •88. Правове регулювання ветеринарної медицини.
- •89. Правове регулювання страхування тварин.
- •90. Поняття, особливості і види договірних відносин суб'єктів аграрного підприємництва.
- •91. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції.
- •92. Договори на використання науково-технічної продукції у сільському господарстві.
- •9З. Договори агрохімічного, меліоративного та виробничо-технічного сервісу суб'єктів аграрного підприємництва.
- •94. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції,
- •95. Правове регулювання хімізації сільського господарства.
- •96. Правова охорона ґрунтів у сільському господарстві.
35. Органи державного контролю та інспекції в сільському господарстві.
Державно-правове регулювання сiльсьюго господарства включає в себе здiйснення органами державного управлiння державного контролю та керiвництво гровадським контролемi в системi колективно-кооперативнк i акцiонерних сiльськогосподарських пiдприємств i товариств, спiлок та обєднань. За своїм характером i змiстом деркавний контроль спрямований забезпечити повну обiзнанiсть органiв державного управлiння iз станом виробничо-г-осюдарського функцiонування кожної iз галузей сiльського псподарства, кожного окремого самостiйного виробниїо-iiдприємницького пiдприємства як субєкта аграрного права. iiн включає в себе перевiрку виконання цими пiдприємствамксвоїх виробничогосподарських бiзнес-планiв, додержання iравового режиму майна i коштiв, як субєктiв права власиогi або ж субєктiв права повного господарського належного Опiку i звiтностi за 1 Термiн "контроль" (з франц.) буквально означа подвiйний список. В сучасний перiод вiн наповнений значно бiльшим змiсга, а саме: це перевiрка, облiк, спостереження за чим-небудь; це вiдповiднi -устиови, особи, що перевiряють дiяльнiсть будь-якої iншої органiзацiї або вiдювiдальної особи, звiтностi тощо; це заключна функцiя управлiння. <.-г_____________ Роздiл Х результатами господарювання, придiляючи особливу увагу стану охорони i схоронностi колективно-кооперативної та державної власностi. Важливим компонентом контрольно-ревiзiйних функцiй цих органiв є перевiрки додержання фiнансово-кредитної дисциплiни в процесi здiйснення вИробничо-госпрозрахункової i пiдприємницької дiяльностi кожного господарюючого субєкта. Це стосується як внутрiшньогосподарської дiяльностi, так i його юiиiiiiiiiiх .шнчкiн у сферi ринкових економiчних вiдносин, стану додержання господарсько-договiрної дисциплiни 1 забезпечення правового захисту майнових iнтересiв сторiн. В умовах надання на правi колективної власностi земель сiльськогосподарського призначення КСГii, ВСГК i АСГТ набуває особливої значущостi здiйснення державного контролю за рацiональним використанням цих земель кожним колективним, кооперативним i акцiонерним сiльськогосподарським утворенням, забезпечення недопустимостi їх розбазарювання або ж невикористання. Таким же актуальним для державного контролю є обiзнанiсть iз станом додержання екологiчного законодавства в усiх галузях сiльського господарства. 2. Змiст державного управлiння сiльським господарством охоплює контрольно-наглядовi функцiї дiяльностi колективних i державних сiльськогосподарських пiдприємств, державних i госпрозрахункових органiзацiй, установ, обєднань. Згiдно з Положенням МiнагрОїiром здiйснює на пiдприємствах цих форм власностi державний контроль за якiстю сiльськогосподарської продукцiї та сировини пiд час їх виробництва, зберiгання та реалiзацiї, в тому числi пiд час проведення експсртно-iмпортних операцiй (п. 4). Мiнагропром Здiйснює державний контроль за якiстю насiння i племiнних ресурсiв. Державний контроль спрямований на запобiгання i боротьбу зi зловживаннями i порушенням державної дисциплiни, на виявлення i використання резервiв виробництва, пiдвищення його економiчної ефективностi, забезпечення схоронностi майна i коштiв кожним сiльськогосподарським товаровиробником. Досягненню цiєї мети придiляється увага Управлiнням органiзацiї ревiзiйної роботи Мiнiстерства агропромислового комплексу України. Положення про це Управлiння затвер зжавно-правове регулювання сiльського господарства 205 джено наказом Мiнагропрому України вiд 19 грудня 1997 р. Згiдно з цим Положенням Управлiння є самостiйним структурним пiдроздiлом центрального апарату Мiнагропрому. Цим Положенням окреслено основнi завдання Управлiння, в тому числi на нього покладаються узагальнення стану збереження державної та колективної форм власностi i за наслiдками ревiзiй та перевiрок пiдприємств, установ та органiзацiй, Управлiння вносить пропозицiї на розгляд керiвництву мiнiстерства- Воно здiйснює контроль за усуненням недолiкiв i порушень, виявлених ревiзiями i перевiрками; вживає iншi заходи з питань органiзацiї збереження державної та колективної форм власностi в умовах ринкової економiки. Управлiння має право давати вказiвки в межах своєї компетенцiї i питанi, органiзацiї ревiзiйної роботи, контролю за Збереженням топарно-матсрiальних цiнностей та коштiв, якi обоїiязкопi для виконання всiма структурними пiдроздiлами Мiнагропрому. Воно повноважне предявляти керiвникам та iншим посадовим особам обєктiв, що ревiзуються чи перевiряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження i використання державної i колективної власностi. 3. В системi Мiнагропрому на виконання Закону "Про карантин рослин" функцiонує державна служба з карантину рослин. Ця служба провадить свою дiяльнiсть на пiдставi Статуту державної служби з карантину рослин України, який Кабiнет Мiнiстрiв затвердив своєю постановою вiд 28 жовтня 1993 р. На цю державну службу покладено обовязок здiйснювати систему державних заходiв, спрямованих на захист рослин, продукцiї їх перероблення, сировини, окремих вантажiв тощо вiд карантинних обєктiв1. 1 При цьому мається на увазi, що термiни в ньому вживаються в такому значеннi: карантин рослин - правовий режим, що передбачає систему державних заходiв, спрямованих на захист рослин, продукти їх переробки, сировини, окремих вантажiв тощо вiд карантинних обєктiв. Особливий карантинний режим - особливий правовий режим дiяльностi державних органiв, органiв мiсцевого i регiонального самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, спрямованих на локалiзацiю та лiквiдацiю вогнищ карантинних обєктiв i на тимчасове встановлення передбачених законом обмгжень у здiйсненнi прав громадян, а також прав юридичних осiб. Карантинний обєкт - шкiдник, збудник хвороби рослин чи бурян, який вiдсутнiй або обмежено поширений на територiї України, але може завдати значної шкоди i" -слинам або рослиннiй продукцiї. 206 Державно-правове регулювання сiльського господарства 20Т Роздiл X Державна служба з карантину рослин складається iз центрального спецiально уповноваженого органу з карантину рослин - Головної державної iнспекцiї з карантину рослин та Центральної науково-дослiдної карантинної лабораторiї, Центрального фумiгацiйного загону Мiнагропрому та iнших спецiальних органiв у галузi карантину рослин, пiдпорядкованих Головнiй державнiй iнспекцiї з карантину рослин. Статут дсржапної служби пизначас такi основнi завдання з карантину рослин, як: охорона територiї країни вiд занесення або самостiйного проникнення з-за кордону або з карантинної зони карантинних обєктiв; своєчасне виявлення, локалiзацiя i лiквiдацiя карантинних обєктiв, а також запобiгання проникненню їх в регiони країни, де вони вiдсутнi, здiйснення державного контролю за додержанням особливого карантинного режиму i проведенням заходiв щодо карантину рослин пiд час вирощування, заготiвлi, вивезення, ввезення, перевезення, зберiгання, перероблення, реалiзацiї та використання пiдкарантинних матерiалiв та обєктiв. Цим же Статутом визначено компетенцiю органiв державної служби з карантину рослин. До її повноважень вiднесено, зокрема, проведення експертизи пiдкарантинних матерiалiв та обєктiв, видача карантинних документiв на iмпорт насiння, рослин i продукцiї рослинного походження; внесення подання до Кабiнету Мiнiстрiв України про запровадження особливого карантинного режиму, здiйснення контролю за додержанням законодавства з карантину рослин, у тому числi пiд час укладання договорiв (контрактiв) на завезення з-за кордону продукцiї рослинного походження; державний контроль за проведенням карантинних заходiв пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами. Цi органи повноважнi вживати вiдповiдно до законодавства термiнових заходiв для локалiзацiї та лiквiдацiї карантинних обєктiв, запобiгання їх поширенню. Карантинна перевiрка насiння i посадкового матерiалу проводиться вiдповiдно до Положення про порядок карантинної перевiрки iмпортного насiннєвого i посадкового матерiалiв на територiї України, що затверджується Мiнагропромом України. Статут державної служби з карантину рослин мiстить в собi права та обовязки посадових осiб державної служби з карантину рослин та професiйнi вимоги до спецiалiстiв в галузi карантину рослин. 4. У системi державно-правового регулювання сiльського господарства iстотне мiсце належить ветеринарнiй справi, яка потребує спецiального державного управлiння. Таким самостiйним органом центрального апарату Мiнагропрому є Державний департамент ветеринарної медицини. Правове становище i правомочностi цього органу затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 листопада 1997 р. №1277. Вiдповiдно до цього положення основними завданнями Державного департаменту визначено такi напрямки дiяльностi, як: Профiлпктика, дiагностика, лiкування iнфекцiйних, iнва4i|||й iЮЯТролi. чд иип<ЖМїiпном та випуском для реалiзацiї доб роякiсних у ветеринарному i санiтарному вiдношеннi сировини i продуктiв тваринного походження; захист населення вiд хвороб, спiльних для тварин i людей; охорона територiї України вiд занесення iнфекцiйних хвороб тварин з територiї iнших держав; контроль за якiстю виробництва лiкарських, дiагностичних, профiлактичних засобiв i кормових добавок, призначених для ветеринарної медицини; радiологiчний i токсикологiчний контроль продуктiв тваринного i рослинного походження на ринках, мясокомбiнатах, холодильниках i базах заготiвлi, зберiгання i реалiзацiї продуктiв тощо; проведення незалежної ветеринарно-санiтарної експертизи тварин, сировини i продуктiв тваринного i рослинного походження, кормiв i препаратiв, призначених для цiлей ветеринарної медицини, в разi їх експорту та iмпорту; , визначення основних напрямiв i координацiя проведеннд заходiв, повязаних iз мiжнародним спiвробiтництвом з пиi тань ветеринарної медицини; впровадження в практику досягнень ветеринарної науки. Цим Положенням окреслена компетенцiя Державного департаменту i пiдпорядкованих йому органiв i установ. Ними здiйснюється ветеринарний контроль за виконанням актiв законодавства з ветеринарної медицини. Повноваження обласної i районної ланки управлiння ветеринарної дисциплiни визначено спецiальними положеннями, якi затвердженi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 квiтня 1993 р., а саме. Положення про управлiння ветеринарної медицини з державною ветеринарною iнспекцiєю обласної державної адмiнiстрацiї i Положення про районне пiдприємство державної петеринарної медицини. Обласне управлiння ветеринарної медицини з державною ветеринарною iнспекцiєю с мiсцевим органом Головного управлiння Мiнагропрому i йому пiдпорядковується, а також входить до складу обласної державної адмiнiстрацiї за принципом подвiйного пiдпорядкування. Воно здiйснює функцiї i повноваження обласної державної адмiнiстрацiї у галузi контролю та органiзацiї заходiв щодо профiлактики, дiагностики, лiкування та лiквiдацiї iнфекцiйних iнвазiйних i незаразних хвороб тварин. Компетенцiєю ветеринарної iнспекцiї є правове, органiзацiйне i матерiально-технiчне забезпечення установ та органiзацiй державної ветеринарної медицини областi, Обласному управлiнню пiдпорядковуються обласнi та мiськi державнi пiдприємства (лiкарнi ветеринарної медицини, районнi державнi пiдприємства (лiкарнi) ветеринарної медицини на правах управлiння, обласних та районних лабораторiй ветеринарної медицини, контроль за додерженням юридичними та фiзичними особами ветеринарно-санiтарних вимог, спрямованих на захист навколишнього природного середовища та iн. Районне пiдприємство (лiкарня) державної ветеринарної медицини на правах управлiння районної державної адмiнiстрацiї є мiсцевим органом, державної мережi ветеринарної медицини, входить до складу районної державної адмiнiстрацiї та пiдпорядковується обласному управлiнню державної ветеринарної медицини з державною ветеринарною iнспекцiєю з питань, вiднесених до його компетенцiї. Районному управлiнню пiдпорядковуються дiльничi лiкарнi з дiльницями та пунктами, державна лабораторiя ветеринарної медицини з лабораторiями ветеринарно-санiтарної експертизи на рин кахта iн. Районне управлiння (пiдприємство) має право давати розпорядження щодо виконання протиепiзоотичних i ветеринарно-санiтарних заходiв> якi обовязковi для виконання керiв" никами господарств, пiдприємствами, органiзацiями та гро Державно-правове регулювання сiльського господарства_____209 мадянами. При встановленнi випадкiв заразних хвороб чи появi пiдозрювання про наявнiсть особливо небезпечного захворювання тварин районне управлiння вповноважене видавати розпорядження про їх забiй, знезараження продуктiв i сировини тваринного походження, переробку їх чи утилiзацiю. Воно має право забороняти використання для споживання продуктiв тваринного походження, а також переробку тваринницької сировини, що не вiдповiдають ветеринарносанiтарним вимогам. Районне управлiння має право накладати адмiнiстративнi стягнення на посадових та iнших осiб за порушення закону України "Про ветеринарну медицину". 5. Рiзновидом державної служби є державнi iнспекцiї в сiльському господарствi. Термiн "iнспекцiя" в перекладi з латинської мови означає огляд, розгляд i вживається в сучасний перiод для найменування державного або громадського органу, який покликаний здiйснювати державно-наглядову функцiю iз специфiчних питань у сферi сiльськогосподарського виробництва i повязаних з ним виробничо-технологiчних та соцiальних проблем (охорона навколишнього середовища, охорона здоровя людини, захищенiсть флори i фауни та iн.). Державно-правове регулювання сiльського господарства включає в себе визначення сфери сiльськогосподарського виробництва, у якого є необхiднiсть нормативно-правовими засобами регулювати питання державного насiннєвого контролю. Правове становище цiєї iнспекцiї визначено Положенням про Українську державну насiннєву iнспекцiю Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства України, що затверджене 27 липня 1992 р. Названа iнспекцiя здiйснює державний насiннєвий контроль в науково-дослiдних i навчально-виробничих обєднаннях i системах, колективних сiльськогосподарських пiдприємствах, радгоспах, заготiвельних та iнших пiдприємствах i органiзацiях, незалежно вiд їх вiдомчої належностi, а також в асоцiацiях, органiзацiях орендарiв, орендних пiдприємствах, сiльськогосподарських кооперативах, акцiонерних сiльськогосподарських товариствах, селянських (фермерських) господарствах, в органiзацiяхДнших форм господарювання i в громадян, якi займаються виробництвом, заготiвлею, обробкою, зберiганням i реалiзацiєю насiння, сiльськогосподарських культур та садивного матерiалу картоплi. 210 Важливим повноваженням державної насiннєвої iнспекцiї є визначення перспектив розвитку насiннєвого контролю на основi науково-технiчного проiрссу, розробка i реалiзацiя науково-технiчної полiтики її насiннєвому контролi, направленої на створення насiпнсiїих фондiв з високими сортовими i посiвними якостями. iнспекцiя чабсяiечує державний контроль в органiзацiях України iи якiстю насiння всiх сiльськогосподарських культур i спливного матерiалу картоплi. Зона надiлена правом iiiiклплiiти зiiборону до прийняття необхiдних заходi> i НiД110ПiДИИХ рiшень iiа використання для посiву некондицiйного насiння, а також складських примiщень, тари, транспортних засобiв в разi непридатностi їх для зберiгання i транспортування насiння та iн. , В системi Мiнагропрому України функцiонує сiм спецiалiзованих державних iнспекцiй: - Українська державна насiннєва iнспекцiя (Укрдержнасiнiнспекцiя) входить до складу Головного управлiння землеробства та маркетингу продовольства й рослинництва Мiнiстерства АПК України; - Державна племiнна iнспекцiя (Держплемiнспекцiя) входить до складу Головного управлiння виробництва маркетингу продовольства та тваринництва з державною племiнною iнспекцiєю Мiнiстерства АПК України; - Державна iнспекцiя по заготiвлях i якостi продукцiї (Держзаготiнспекцiя) є окремим вiддiлом Мiнiстерства Аi% України; ,,i - Державна хлiбна iнспекцiя (Держхлiбiнспекцiя) є окреїо мим вiддiлом Мiнiстерства АПК України; , - Державна iнспекцiя по нагляду за технiчним станом машин, обладнання та якiстю пально-мастильних матерiалiв (Держтсхнагляд) е окремим нiддiлдом Мiнiстерства АПК України; - Ветеринарна iнспекцiя Державного департаменту ветеринарної медицини; - Головна державна iнспекцiя України з карантину рослин. Практично можна видiлити три форми (види) правового становища вказаних iнспекцiй: 1) iнспекцiї, якi входять до складу структурних пiдроздiлiв МiнАПК України - Головних управлiнь МiнАПК України; -правове регулювання сiльського господарства 211 i 2) iнспекцiї, якi самi є структурними пiдроздiлами (самостiйними вiддiлами) МiнАПК; 3) iнспекцiї, якi за правовим статусом не входять до Мiнiстерства АПК України. б. На виконання Закону "Про особливостi приватизацiї майна в агропромисловому комплексi" вiд 10 липня 1996 р. в Українi здiйснена приватизацiя заготiвель сiльськогосподарської продукцiї з усiєю й матерiальною базою. Держава залишила за собою лише контроль за належним Її зберiганням i забезпечення додержання вимог щодо її якостi. З метою здiйснення державно-правового регулювання суспiльних вiдносин з цього приводу Мiнагропром України утворив державну iнспекцiю з питань заготiвлi i якостi продукцiї i визначив її правове становище завдяки Положенню про державну iнспекцiю по заготiвлях i якостi продукцiї (вiддiл) Мiнiстерства агропромислового комплексу України. Це Положення затверджено наказом вiд 19 грудня 1997 р. Названа iнспекцiя (вiддiл) становить собою мiжгалузевий орган агропромислового комплексу України з питань державного контролю заготiвель i якостi сiльськогосподарської продукцiї; вона є самостiйним структурним пiдроздiлом центрального апарату Мiнiстерства агропромислового комплексу України. Держзаготiнспекцiя здiйснює координацiю дiяльностi iнспекцiї заготiвель i якостi сiльськогосподарської продукцiї обласних i Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї. Серед її повноважень основними завданнями є органiзацiя роботи вiдповiдних державних служб з питань заготiвель та якостi продукцiї, сприяння здiйсненню заходiв щодо державної пiдтримки виробникiв, цiльового використання бюджетних коштiв. iнспекцiя надiлена правом розробляти умови заготiвель сiльськогосподарської продукцiї i сировини та iнших нормативних документiв, що регламентують її закупiвлю заготiвельними органiзацiями, а також вимог, повязаних з якiстю i сертифiкацiєю сiльськогосподарської продукцiї та iн. Самостiйним структурним пiдроздiлом центрального апарату Мiнiстерства агропромислового комплексу України є державна хлiбна iнспекцiя. Правове становище цiєї iнспекцiї визначено вiдповiдним Положенням, яке затверджене наказом вiд 19 грудня 1997 р. 212 На хлiбну iнспекцiя покладається обовязок здiйснювати державний контроль за якiстю, збереженням та рацiональним використанням зерна i продуктiв його переробки, насiння олiйних культур, сировини для комбiкормового виробництва i комбiкормiв. Хлiбна iнспекцiя контролює дотримання пiдприємствами галузi встановленого порядку приймання, розмiщення, збереження та рацiонального никористиння зерна, продуктiв його, переробки, а також правильнiсть ии шачення якостi зерна i розрахункiв за нього при закупiвлях. На хлiбну iнспекцiю покладено обовязок аналiзувати причини зараження зерна при зберiганнi, визначати здiйснення необхiдних заходiв по лiквiдацiї зараженостi та захисту хлiбопродуктiв вiд шкiдникiв та iн.