Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
bichkova_s_s_civilne_pravo_ukraini_dogovirni_ta_nedogovirni.doc
Скачиваний:
84
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.32 Mб
Скачать

§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)

У п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. споживачам надано право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продук­цією або продукцією неналежної якості, а також майнової та мо­ральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодав­ством.

Один із таких випадків встановлено ст. 1209 ЦК України, в якій зазначається, що продавець, виробник товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецеп­турних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недо­стовірної або недостатньої інформації про них.

Відшкодування шкоди не залежить від вини цих суб'єктів, а також від того, чи перебував потерпілий з ними в договірних відно­синах. Хоча, здебільшого, до заподіяння такої шкоди між потер­пілим та заподіювачем шкоди існували договірні відносини (на­приклад, договір купівлі-продажу, поставки, підряду тощо).

Тому слід чітко розмежовувати права та обов'язки суб'єктів зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), що виникли:

- із договірних відносин;

- у зв'язку із заподіянням шкоди.

Так, унаслідок купівлі товару неналежної якості у покупця ви­никають певні права: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару, відмови від договору і вимоги повер­нення сплаченої за товар грошової суми або заміни товару (ст. 678 ЦК України). Але, якщо внаслідок використання неякісного товару заподіяно шкоди життю, здоров'ю або майну покупця чи інших осіб, між сторонами виникають недоговірні відносини, і потерпілий має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди.

Суб'єктами права вимоги є споживачі, тобто фізичні особи, які придбавають, замовляють, використовують або мають намір

придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосе­редньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконан­ням обов'язків найманого працівника. Ними можуть виступати як безпосередні покупці товару, замовники робіт (послуг), так і особи, до яких товар (результати виконання роботи, послуги) перейшов на належних правових підставах, або сторонні особи (наприклад, члени родини потерпілого, сусіди).

Умови відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), в цілому збігаються із загальними підста­вами відповідальності за заподіяння шкоди, хоча мають деякі спе­цифічні риси, зокрема істотне значення має саме неналежна якість наданого товару.

Товаром неналежної якості слід вважати такий, що має певні недоліки, не відповідає наданій щодо нього виробником, продавцем інформації, а також проданий після закінчення терміну його при­датності чи фальсифікований.

Недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам норма­тивно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про про­дукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Продукція - це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для задоволення сус­пільних потреб.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, досто­вірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує мож­ливість їх свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) і містити: назву товару, найменування або відтво­рення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; най­менування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості про­дукції; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встанов­лені нормативно-правовими актами; позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (та­риф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення;

відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного викори­стання продукції; строк придатності (строк служби) товару (нас­лідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закін­чення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, про­давця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне об­слуговування, тощо.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, по­винні супроводжуватись інформацією про їх походження.

Інформація доводиться до відома споживачів виробником (вико­навцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування (ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів").

Строк (термін) придатності - це строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умо­вами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нор­мативно-правових актів, нормативних документів та умовам дого­вору.

Фальсифікованою є продукція, виготовлена з порушенням техно­логії або неправомірним використанням знака для товарів та пос­луг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1211 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, - протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Суб'єктів відповідальності за шкоду, завдану внаслідок недо­ліків товарів, робіт (послуг), можна поділити на дві групи:

1) продавець або виробник товару (в разі завдання шкоди внас­лідок недоліків товару або ненадання повної чи достовірної

інформації щодо властивостей і правил користування това­ром);

2) виконавець роботи або послуги (у разі заподіяння шкоди внас­лідок їх недоліків).

Виробник — це суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та (або) на упа­ковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або ін­ший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар. Продавцем є суб'єкт господарювання, який від­повідно до договору реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації. Виконавцем, виступає суб'єкт господарювання, який ви­конує роботи або надає послуги.

Виробником, продавцем і виконавцем можуть бути юридична особа або фізична особа-підприємець.

Право вибору боржника, до якого буде звернено вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), належить потерпілому. Якщо потерпілих декілька, кожен з них самостійно вирішує, до кого саме він буде звертатися з вимо­гою про відшкодування шкоди.

Збитки, завдані споживачеві недоліками товарів, робіт (послуг), підлягають відшкодуванню в повному обсязі. При цьому, за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача дефектною продук­цією або продукцією неналежної якості, законом може бути перед­бачено більш високу міру відповідальності.

Факт продажу товару або здійснення робіт (послуг) дово­диться потерпілим шляхом надання квитанцій на товари, това­рних чи касових чеків, квитків, путівок, талонів або інших письмо­вих документів, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, - технічних паспортів чи документів, що їх замінюють. Правила договору купівлі-продажу в роздрібній торгівлі не перед­бачають обов'язкової письмової форми, тому в разі втрати таких документів, неодержанні їх при придбанні товару або неможливості їх поновлення споживач має право доводити факт купівлі-продажу за допомогою свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1209 ЦК України продавець, виробник товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшко­дування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг). Виробник (вико­навець, продавець) звільняється від відповідальності також у тих випадках, коли доведе, що не вводив продукцію в обіг або дефект у продукції виник внаслідок додержання виробником вимог законо­давства або виконання обов'язкових для нього приписів органів державної влади (ч. 5 ст. 16 Закону України "Про захист прав спо­живачів").

Продавець не звільняється від відповідальності в разі неотри­мання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про то­вар. Виконавець робіт (послуг), у свою чергу, не може бути звіль­нений від відповідальності на тій підставі, що рівень його наукових знань не дав йому змоги виявити особливі властивості речі, прий­нятої ним від споживача для виконання роботи або надання послуг.

Список рекомендованої літератури

1. Іваненко Л.М. Цивільно-правові засоби захисту прав спожи­вачів (покупців). - К.: Юмана, 1998. - 224 с

2. Іваненко Л.М. Особливості відшкодування моральних збит­ків, завданих покупцеві внаслідок придбання товару низької якості // Мале підприємництво і менеджмент в Україні (публічно- і приват-но-правові засади). - К., 1997. - С 195-202.

3. Левшина Т.Л. Основы законодательства о защите прав потре­бителей. - М., 1994. - 159 с.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]