Тести для самоконтролю

1. Які з рішень характерні для функції контролю?

1. визначення основної мети організації;

2. визначення потреб підлеглих;

3. визначення стратегії організації;

4. оцінка результатів виконання робіт;

2. У відношенні до яких видів ресурсів не застосовується попередній контроль?

1. людські ресурси;

2. матеріальні ресурси;

3. фінансові ресурси:

4. до всіх застосовується.

3. У чому полягає призначення контролю?

1. ліквідувати невизначеність у діяльності організації;

2. запобігати виникненню кризових ситуацій;

3. сприяти ефективній мотивації;

4. всі відповіді правильні.

5. Які існують види контролю?

1) поточний;

2) попередній;

3) заключний;

4) всі відповіді правильні.

5. Якими особливостями відрізняється поточний контроль?

1. виконується в ході проведення роботи;

2. виконується перед початком роботи;

3. виконується після завершення роботи;

4. всі відповіді правильні.

6. Який з етапів входить до процесу контролю?

1. визначення місії організації;

2. встановлення цілей організації;

3. встановлення стандартів виконання роботи;

4. всі відповіді правильні.

7. Який з етапів не входить до процесу контролю?

1. вимірювання реального виконання;

2. розпізнавання відхилень;

3. здійснення корекції;

4. аналіз факторів зовнішнього середовища.

8. Яку з ліній поведінки обирає менеджер, якщо в процесі контролю виявилось, що виконання роботи відповідає стандартам?

1. усунути перепони, які заважають виконанню роботи;

2. занизити стандарти;

3. не вживати ніяких заходів;

4. всі відповіді правильні.

9. Що є засобом попереднього контролю в сфері фінансових ресурсів?

1. відбір та підготовка кандидатів на виконання того чи іншого виду робіт;

2. встановлення партнерських стосунків з постачальниками;

3. бюджет;

4. всі відповіді правильні.

Література: 1, 2, 12, 14, 17, 20, 21, 22.

Тема 6. Прийняття управлінських рішень

6.1. Природа та значення управлінських рішень.

6.2. Класифікація (типи) управлінських рішень, умови та вимоги до їх прийняття.

6.3. Процес прийняття управлінських рішень.

6.4. Типові моделі науки управління.

6.5. Оптимізація управлінських рішень.

Після вивчення цієї теми студенту потрібно вміти:

• визначати процес ухвалення рішень, обговорювати види рішень та умови їхнього ухвалення;

• аналізувати раціональний підхід до ухвалення рішення;

• описувати поведінкові аспекти ухвалення рішення;

• визначати можливість використання різних моделей прийняття управлінського рішення.

6.1. Природа та значення управлінських рішень

У науковій літературі процес прийняття рішень розглядається у двох аспектах. У розширеному розумінні прийняття рішень ототожнюється із усім процесом управління. У вузькому розумінні прийняття рішень трактується, як вибір найкращого рішення із багатьох альтернатив. Кожне з поданих визначень має свої недоліки: у першому – поняття “прийняття рішень” охоплює процес його виконання і контролю результатів; у другому – звужується до вибору найкращої альтернативи, хоча процес прийняття рішень розуміє також і встановлення критеріїв оцінки, і вибір способів оцінки, і таке інше.

Отже, визначимо поняття “прийняття рішень” наступним чином - прийняття рішень являє собою процес, який починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується вибором рішення, тобто вибором одного з варіантів дій щодо усування проблемної ситуації. Існує безліч факторів, які впливають на процес прийняття рішення в організаціях.

Серед найбільш важливих факторів, варто визначити такі: ступінь ризику – розуміється, що завжди існує вірогідність прийняття неправильного рішення, яке може несприятливо вплинути на організацію. Ризик – фактор, який менеджери враховують свідомо або підсвідомо при прийнятті рішення, так як він пов’язаний із зростанням відповідальності; час, що мається в розпорядженні менеджера для прийняття рішення - відбивається через те, що кількість часу, який менеджер може використати для прийняття рішення, часто обмежений cтупінь підтримки менеджера колективом - цей фактор враховує те, що нових менеджерів сприймають не зразу. Якщо порозуміння і підтримки інших менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за рахунок своїх особистих рис; особисті здібності менеджера (освіта, знання, вік, досвід, характер тощо) - один з найбільш важливих факторів. Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них, вони повинні мати здібності до того, щоб приймати правильні рішення; політика організації – у даному випадку враховується суб’єктивний фактор при прийнятті рішення (статус, влада, престиж, легкість виконання).

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв’язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.