- •Конспект лекцій з курсу «Психологія інженерної діяльності»
- •Тема I поняття і сутність соціотехнічної системи
- •1. Соціотехнічна система як взаємна детермінація техніки, культури та суспільства
- •2. Специфіка техніки стародавнього світу, середньовіччя та Нового часу
- •3. Сучасне розуміння амбівалентної суті техніки
- •4. Суперечності соціотехнічної системи
- •Тема II предмет, історія, завдання, психологіЇ інженерної діяльності (під)
- •1. Причини виникнення під
- •2. Предмет і зміст під
- •3. Основні завдання іп та під
- •4. Місце під у системі наук
- •5. Історія розвитку під
- •Тема ііі основні течії та теорії під
- •1. Основні положення теорії предметної діяльності
- •2. Концепції структурного та алгоритмічного аналізу професійної діяльності
- •3. Теорія психічних складових діяльності б.Ф. Ломова
- •4. Концепція аналізу проблемностей і особливості психічної регуляції діяльності ю.Я. Голікова і о.М. Костіна
- •Тема іv Структура і класифікація діяльності оператора
- •1. Людина-оператор як ланка слм
- •2. Класифікація діяльності оператора
- •5. І нарешті, у залежності від характеру взаємодії оператора з інформаційною моделлю:
- •3. Оцінка надійності діяльності оператора
- •Тема V сучасне розуміння інформації
- •1. Сучасне розуміння інформації
- •2. Інформація у системі «людина – природа»
- •3. Інформація у системі «людина – суспільство»
- •4. Інформація як іманентний зміст людини
- •Тема VI аналізатори людини
- •1. Психічні процеси при прийомі інформації
- •2. Аналізатори людини та їхні характеристики
- •Тема VII особливості оперативного мислення
- •1. Особливості оперативного мислення
- •2. Роль образів в оперативному мисленні
- •3. Враховування особливостей оперативного мислення при проектуванні слм
- •4. Основні відміни у переробці інформації людиною і машиною
- •Тема viiі пам’ять і діяльність оператора
- •1. Загальні поняття про пам’ять. Пам’ять і діяльність
- •2. Процеси пам’яті
- •3. Види пам’яті
- •4. Короткочасна пам’ять
- •5. Довгострокове запам’ятовування
- •6. Оперативна пам’ять
- •7. Пам’ять у діяльності оператора
- •Тема іх психологія менеджменту
- •1. Загальна характеристика команди
- •2. Типи команд
- •3. Особливості ефективної команди
- •4. Керівництво командами
- •5. Чинники ефективної діяльності команди
- •Тема х культура і психологія інженерної діяльності
- •1. Історія та сучасність інженерної діяльності
- •2. Новітня парадигма інженерної діяльності
- •3. Сучасне розуміння культури та психології інженерної діяльності
- •4. Інженерія та гуманітарне знання
- •5. Проблеми формування нової генерації інженерів
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема I. Поняття і сутність соціотехнічної системи 3
- •Тема II. Предмет, історія, завдання
- •Тема V. Сучасне розуміння інформації 19
- •Тема VI. Аналізатори людини 22
- •Тема VII. Особливості оперативного мислення 28
- •Тема viiі. Пам’ять і діяльність оператора 31
Тема іv Структура і класифікація діяльності оператора
1. Людина-оператор як ланка СЛМ.
2. Класифікація діяльності оператора.
3. Оцінка надійності діяльності оператора.
1. Людина-оператор як ланка слм
Будь-яка СЛМ призначена для реалізації функцій по перетворенню керуємого об’єкта (КО), на який спрямовано вплив усієї системи.
У ІП усе те, що знаходиться в СЛМ між людиною і керуємим об’єктом, називається умовно машиною.
Це знаряддя праці людини-оператора, а сама вона є суб’єктом праці.
Приведемо на мал. 1 загальну структурну схему проходження процеса управління СЛМ.
Від машини оператор отримує інформацію про стан КО. На підставі переробки цієї інформації у відповідності до певних правил (алгоритмів) оператор виробляє командну інформацію, яка вводиться у машину, а потім, після певної переробки у ній, впливає на КО.
Отже, людина впливає на КО не безпосередньо, а лише через машину, знаходячись з нею у прямому функціональному зв’язку і утворюючи замкнутий контур для потока інформації. Крім того, оператор, як правило, здійснює обмін інформацією не тільки з машиною, але й з командною ланкою. Інформацію від цієї ланки можна розглядати як окремий випадок зовнішніх впливів.
Розглянемо докладніше взаємозв’язок людини і машини.
Будь-які зміни у стані КО надходять в інформаційно-логічний і обчислювальний пристрій, який забезпечує задану ступінь автоматизації процесу. Після належної обробки інформації стан КО відображається на засобах відображення інформації (індикаторах). Цей стан сприймається органами чуттів людини. Отже, оператор сприймає не безпосередній стан КО, а деякий його імітуючий образ, який називається інформаційною моделлю. На підставі інформації моделі у ЦНС людини формується внутрішній оперативний образ КО – концептуальна модель.
До її складу, крім вищезазначеного, входить:
– загальне уявлення про вирішуєме завдання;
– мотиви;
– знання і відчуття після дій;
– готовність до малоймовірних наслідків тощо.
Ця модель порівнюється з деяким еталоном, який зберігається у пам’яті оператора і відображає потрібний стан КО. Результатом порівняння є прийняття рішення по управлінню КО. Це рішення передається ефекторам і через них відбувається вплив на органи управління машини.
Інформація переробляється в інформаційно-логічному і обчислювальному пристрої, який і виконує необхідне перетворення КО. На цьому закінчується 1 цикл управління.
Таким чином, діяльність оператора у загальному випадку включає 3 етапи:
1. прийом інформації про стан КО;
2.її переробка і прийняття рішень;
3. реалізація рішення по управлінню.
Сукупність усіх цих етапів, тобто виконуємих людиною-оператором дій, називається перетворенням інформації. Розглянемо її схему на рис. 3
На етапі прийому інформації оператор виконує пошук сигнала, виявляє його, відносить до певного класу (розпізнає).
На етапі логічної обробки і прийняття рішення оператор виявляє зміст сприйнятого сигналу, тобто виконує перекодування вхідної інформації, виробляє необхідне рішення і перекодує це рішення у машинний код – формує результат рішення.
На етапі реалізації прийнятого рішення виконується пошук потрібного органу управління, рух руки до нього і маніпуляція із ним.
Кожна з цих дій характеризується:
– часом на виконання;
– імовірністю безпомилкового виконання;
– ступінню напруженості виконання дії.
Крім того, як правило, оператор виконує контроль виконання дій (стрілки зворотнього ходу на мал. 3).