5. І нарешті, у залежності від характеру взаємодії оператора з інформаційною моделлю:
а) діяльність оператора з негайним обслуговуванням.
Тут є місце відносно малий ряд відносно простих стимулів, що забезпечує симультанне (одномоментне) сприйняття інформації та негайну виконавчу дію. Тут оператор фактично переходить від I етапа безпосередньо до ІІІ-го, а етап переробки інформації та прийняття рішення крайнє спрощений.
б) діяльність оператора з отставним обслуговуванням.
Тут подана інформація має складний, багатоелементний характер. Процес її сприйняття і оцінки перетворюється у дію, розгорнуту у часі і такою, що виконується за певними заздалегідь завданнями (при алгоритмізованій діяльності) чи виробляємими (при евристичній діяльності) у процесі роботи правилами. Такий достатньо складний та розгорнутий процес прийому інформації називається інформаційним пошуком.
Підсумкові приклади:
Діяльність дешифровальника є
алгоритмізованою (абдуктивною);
сенсорною;
з отставним обслуговуванням.
Діяльність диспетчера є
еврестичною;
вирішуючою;
з отставним обслуговуванням.
3. Оцінка надійності діяльності оператора
Надійність діяльності оператора характеризується, як правило, імовірністю правильного вирішення завдання. Для оцінки цієї імовірності використовують величину
,
де т – число правильно вирішених завдань;
N – загальне число вирішуємих завдань.
Контрольні запитання
1. Зобразити та пояснити структурну схему процесу управління СЛМ.
2. Зобразити та пояснити структурну схему СЛМ.
3. За яким алгоритмом відбувається перетворення інформації людиною?
4. Як класифікують діяльність оператора?
5. Як відбувається оцінка надійності діяльності оператора?
Тема V сучасне розуміння інформації
1. Сучасне наукове визначення інформації.
2. Інформація у системі «людина – природа».
3. Інформація у системі «людина – суспільство».
4. Інформація як іманентний зміст людини.
1. Сучасне розуміння інформації
У сучасному розумінні інформація (від лат. informatio – роз’яснення, викладення, довідування) являє собою широке поняття, що детерміновано інтересом до цього домінантного феномену суспільного буття і свідомості з боку фахівців різних наук. Це розмаїття наукового тлумачення інформації можна розділити на п’ять основних підходів:
1) у технічних науках інформація подається як «сукупність певних відомостей, даних, які передаються людьми усно (у формі мови), письмово (у виг- ляді тексту, таблиці, малюнків, креслень, умовних позначок) або іншим чином (наприклад, за допомогою звукових або світлових сигналів, електричних імпульсів, перепадів тиску або температури»;
2) у природничому розумінні інформація сприймається «у якості енергетично слабкого впливу, який надходить у організм як закодоване повідомлення про можливості багаторазово більш сильних впливів на нього з боку інших організмів або чинників середовища та викликає його відповідну реакцію»;
3) у кібернетиці інформація розуміється як «деякі вхідні дані, які перероблюються для отримання даних на виході»;
4) у філософії та соціології інформація вивчається як форма управління у саморозвиваючих системах; як відображення, яке може передаватися, об’єктуватися, розповсюджуватися; як спосіб функціонування суспільства;
5) у інформаціології – як «фундаментальна першооснова Всесвіту».