- •Конспект лекцій з курсу «Психологія інженерної діяльності»
- •Тема I поняття і сутність соціотехнічної системи
- •1. Соціотехнічна система як взаємна детермінація техніки, культури та суспільства
- •2. Специфіка техніки стародавнього світу, середньовіччя та Нового часу
- •3. Сучасне розуміння амбівалентної суті техніки
- •4. Суперечності соціотехнічної системи
- •Тема II предмет, історія, завдання, психологіЇ інженерної діяльності (під)
- •1. Причини виникнення під
- •2. Предмет і зміст під
- •3. Основні завдання іп та під
- •4. Місце під у системі наук
- •5. Історія розвитку під
- •Тема ііі основні течії та теорії під
- •1. Основні положення теорії предметної діяльності
- •2. Концепції структурного та алгоритмічного аналізу професійної діяльності
- •3. Теорія психічних складових діяльності б.Ф. Ломова
- •4. Концепція аналізу проблемностей і особливості психічної регуляції діяльності ю.Я. Голікова і о.М. Костіна
- •Тема іv Структура і класифікація діяльності оператора
- •1. Людина-оператор як ланка слм
- •2. Класифікація діяльності оператора
- •5. І нарешті, у залежності від характеру взаємодії оператора з інформаційною моделлю:
- •3. Оцінка надійності діяльності оператора
- •Тема V сучасне розуміння інформації
- •1. Сучасне розуміння інформації
- •2. Інформація у системі «людина – природа»
- •3. Інформація у системі «людина – суспільство»
- •4. Інформація як іманентний зміст людини
- •Тема VI аналізатори людини
- •1. Психічні процеси при прийомі інформації
- •2. Аналізатори людини та їхні характеристики
- •Тема VII особливості оперативного мислення
- •1. Особливості оперативного мислення
- •2. Роль образів в оперативному мисленні
- •3. Враховування особливостей оперативного мислення при проектуванні слм
- •4. Основні відміни у переробці інформації людиною і машиною
- •Тема viiі пам’ять і діяльність оператора
- •1. Загальні поняття про пам’ять. Пам’ять і діяльність
- •2. Процеси пам’яті
- •3. Види пам’яті
- •4. Короткочасна пам’ять
- •5. Довгострокове запам’ятовування
- •6. Оперативна пам’ять
- •7. Пам’ять у діяльності оператора
- •Тема іх психологія менеджменту
- •1. Загальна характеристика команди
- •2. Типи команд
- •3. Особливості ефективної команди
- •4. Керівництво командами
- •5. Чинники ефективної діяльності команди
- •Тема х культура і психологія інженерної діяльності
- •1. Історія та сучасність інженерної діяльності
- •2. Новітня парадигма інженерної діяльності
- •3. Сучасне розуміння культури та психології інженерної діяльності
- •4. Інженерія та гуманітарне знання
- •5. Проблеми формування нової генерації інженерів
- •Література
- •Теми рефератів
- •Тема I. Поняття і сутність соціотехнічної системи 3
- •Тема II. Предмет, історія, завдання
- •Тема V. Сучасне розуміння інформації 19
- •Тема VI. Аналізатори людини 22
- •Тема VII. Особливості оперативного мислення 28
- •Тема viiі. Пам’ять і діяльність оператора 31
4. Короткочасна пам’ять
Сьогодні значну увагу вчених привертають до себе процеси, які відбуваються на початковій стадії запам’ятовування, ще до закріплення слідів зовнішніх впливів, а також у момент їхнього створення.
Для того, щоб матеріал закріпився у пам’яті, він повинен бути переробленим людиною. Така переробка потребує певного часу, який називають часом консолідації слідів (від лат. – укріплення). Але як же утримується матеріал в пам’яті до того, як відбудеться акт консолідації? Вчені вважають, що збудження, надходяче у мозок від органів чуттів, деякий час циркулює по замкнутих ланцюгах нейронів, які називаються колами реверберації (з лат. – відображати). Суб’єктивно цей процес переживають як відгук події, яка щойно сталася і на якийсь час (мить) ми як би продовжуємо бачити, чути і т.д. те, чого вже безпосередньо не сприймаємо («стоїть перед очами», «звучить у вухах»). Ці процеси несталі та зворотні, але вони настільки специфічні та їхня роль у формуванні механізмів накопичення досвіду настільки значна, що вчені їх розглядають як особливий вид запам’ятовування, збереження і відтворення інформації – короткочасну пам’ять.
Ця пам’ять має відносно малу ємкість. Вона є індивідуальною для кожної людини, але у середньому складає 72 інформаційні одиниці у вигляді подань (цифр, слів, понять, ідей) чи кількість зв’язаної інформації, яка повідомляється лектором за 10-15 хвилин. Якщо не організувати переніс інформації із короткочасної пам’яті у довгочасну, то відбувається її переповнення, яке супроводжується витісненням раніше отриманої інформації новою (режим «в одне вухо влетіло, з іншого – вилетіло»). Це супроводжується швидким накопиченням втоми, розмиванням уваги і як результат – низькою продуктивністю вчення. Щоб цього не відбулося, треба періодично (раз в 10-12 хв.) переносити отримані відомості у довгочасну пам’ять (мислено підбивати підсумки і давати собі своєрідну команду: «Запам’ятай!»).
5. Довгострокове запам’ятовування
Якщо запам’ятовуєма інформація перебільшує об’єм короткочасної пам’яті, то ця інформація може бути відтвореною повністю та без помилок тільки після неодноразового її повторення та відтворення.
Довгочасна пам’ять має величезну ємкість. По сучасним оцінкам, у мозку може зберігатися 1020 одиниць інформації. Це перебільшує об’єм інформації будь-якої з найбільших бібліотек світу. Психологи твердять, що пам’ять треба не покращувати, а організовувати і виховувати, тобто розвивати навички її ефективного використовування.
Навички довгочасного запам’ятовування та розуміння інформації
1. Визначить, яка з 4-х видів пам’яті щодо характеру психічної активності (рушійна, емоційна, образна, словесно-логічна) використовується вами найе- фективніше і зверніть на неї особливу увагу.
2. Трансформуйте інформацію у форму найбільш зручну для запам’ятовування. При цьому використовують такі асоціативні прийоми:
а) угрупування схожої інформації;
б) попарне об’єднання інформації чи предметів;
в) візуальний образ запам’ятовуємої інформації;
г) використання перших букв ключових слів запам’ятовуємої інформації (тобто вміст маркетингу визначається як 4 «Р» (в англ. мові – production, pace, par, place): продукція, просування, вартість, місце).
3. Після трансформування інформації запишіть її, прочитайте вслух і знову читайте до момента повного відтворення.
4. Ув’язуйте нову інформацію з своїми попередніми знаннями.
5. Не треба нічого запам’ятовувати більше, ніж 2 години. Зробіть перерву на 30 хвилин.
6. Як можна частіше повторюйте запам’ятовувану нещодавно інформацію у І тиждень. Потім – через місяць.
Як можна зрозуміти щось?
1. Сформулюйте та задавайте питання.
2. Зв’язуйте нову інформацію з вже відомою.
3. Задавайте питання розгорнуті, відповіді на які не можуть бути зведені до «так» чи «ні». Ієрархія питань приблизно завжди виглядає так:
Що?
Де?
Коли?
Хто?
Як?
4. Якщо ви намагаєтесь знайти пояснення чомусь, то зосередьтесь на питаннях, які розпочинаються з «Чому?».
Дослідження показали, що об’єм пам’яті залежить головним чином від релевантної інформації, тобто від інформації, яка має відношення до мети діяльності людини.
Іррелевантна інформація, яку не потрібно запам’ятовувати, стає перешкодою для запам’ятання релевантної інформації. Отже, подаючи інформацію на засоби індикації, її потрібно кодувати так, щоб було як можна менше іррелевантної інформації, щоб усі отримуємі оператором сигнали та їхні аспекти по можливості несли корисну інформацію.