Актуальні проблеми господарського процесу

Дисципліна «Актуальні проблеми господарського процесу» вивчає проблеми захисту у господарському суді порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб’єктів господарювання.

Метою дисципліни «Актуальні проблеми господарського процесу» є: ознайомити студентів із особливостями правового регулювання

господарсько-процесуальних відносин, а також із зарубіжним досвідом формування господарського процесуального законодавства, поглиблене знання законодавчих та теоретичних проблем господарського процесу. Завданням курсу є:

ознайомлення з особливостями правового регулювання господарських відносин; питань правового захисту суб’єктів господарювання;

набуття навичок роботи з нормативним матеріалом, умінь застосовувати теоретичні знання в подальшій практичній роботі в організаціях різних форм власності, зокрема застосування правових норм з урахуванням специфіки основних напрямків господарської діяльності та процесуальний захист господарюючих суб’єктів у господарському суді.

Вимоги до знань та умінь Знати:

• проблематику науки господарського процесу з урахуванням світового досвіду;

• сутність правових категорій господарського процесу;

• зміст правових інститутів господарського процесу й об’єктивні закономірності їх розвитку;

• актуальні питання застосування норм господарсько-процесуального законодавства.

Уміти:

• використовувати положення науки господарського процесу в практичній діяльності;

• орієнтуватися в особливостях правового регулювання господарської діяльності;

• своєчасно визначати проблеми правового регулювання господарсько- договірних відносин і, керуючись нормами діючого законодавства України, вирішувати питання захисту прав суб’єктів господарювання;

• тлумачити чинне господарське законодавство та правильно застосовувати його при вирішенні практичних завдань, аргументуючи власну точку зору щодо прийнятого рішення;

• захищати свої права та представляти інтереси суб’єктів господарювання при вирішенні спорів у господарських судах.

Основною нормативною базою курсу є: Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України та законодавчі акти.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Господарське процесуальне право — система правових норм, які регулюють діяльність господарського суду та інших зацікавлених осіб, пов’язану зі здійснення правосуддя по справах компетенції господарського суду.

Стадія господарського процесу — сукупність процесуальних дій по конкретній справі, об’єднаних однією метою або спрямованих до однієї певної мети.

Принципи господарського процесуального права — це його фундаментальні положення, основоположні правові ідеї, які визначають таку побудову господарського процесу, що забезпечує винесення законних та обґрунтованих рішень.

Господарський суд — орган влади, наділений компетенцією (повноваженнями) здійснювати правосуддя шляхом вирішення господарських справ.

Позивач — це особа, яка передбачувано є володарем спірного права або інтересу, що охороняється законом, і яка звертається до господарського суду за захистом, оскільки вона вважає, що її право порушено або необгрунтовано оспорюється відповідачем.

Відповідач — це особа, яка, за ствердженням позивача, є або порушником його прав, або необгрунтовано, на думку позивача, оспорює його права і яка внаслідок цього притягується до відповіді за позовом і проти неї порушено справу.

Сторони в господарському процесі - це особи, між якими виник спір з матеріального правовідношення.

Представництво в господарському процесі — це діяльність представника при розгляді справи в судовому процесі, що здійснюється від імені особи, яку представляють з метою досягти для неї найбільш сприятливого рішення, а також для надання допомоги в реалізації своїх прав.

Доказами в господарському процесі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги й заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Допустимість доказів — це встановлена законодавством вимога, яка обмежує застосування конкретних засобів доказування, або вимога, яка передбачає обов’язок застосування конкретних засобів доказування при встановленні визначених фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду певної справи у порядку господарського судочинства.

Підвідомчість — це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Підсудністю називається розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН №	Назви тем	Кількість годин
		Лекції	Семі­ нари	Прак - тичні заняття
1.	Проблемні аспекти захисту суб’єктами господарювання свого порушеного права	2	2	-
2.	Проблеми розгляду справи в господарських судах	2	1	2
3.	Проблеми розгляду окремих категорій справ в господарських судах	2	1	-
ВСЬОГО		6	4		2

Форма підсумкового контролю - залік.