58. Договір поставки: поняття та юридична характеристика.

Договір поставки – це домовленість двох сторін за якою продавець (постачальник),який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати в визначений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях не пов’язаних з особистим,сімейним,домашнім або іншим подібним використанням,а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Юр.характеристика. договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Як консенсуальний договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. До згоди сторін прирівнюється і відсутність належного протягом певного строку реагування постачальника на зроблені покупцем у протоколі розбіжностей пропозиції щодо умов договору або рішення арбітражного чи тритейського суду з переддоговірного спору у випадках, передбачених угодою сторін або законодавством.

Договір поставки двосторонній, бо права і обов'язки виникають для обох котрагентів.

Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержана від постачальника продукція оплачується покупцем за погодженими цінами.

Істотні умови: - предмет – ціна - строк

59. Договір дарування. Пожертва.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші тацінні папери, а також нерухомі речі.

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Юр.хар-ка є

- реальним (крім такого його виду як договір дарування з обов´язком передати дарунок у майбутньому), оскільки права та обов´язки виникають у сторін з моменту прийняття дарунка обдаровуваним, двостороннім (обов´язки покладаються на обох сторін) і безвідплатним (немає зустрічного задоволення з боку обдаровуваного).

- Двосторонній характер цього договору має свої особливості, оскільки обов´язки у дарувальника, за винятком договору дарування з обов´язком обдаровуваного на користь третьої особи та договору про пожертву, виникають лише у випадку наявності у дарунка певних недоліків або особливих властивостей, які можуть бути небезпечними для життя, здоров´я, майна обдаровуваного або інших осіб. У обдаровуваного ж обов´язок виникне лише у разі пред´явлення дарувальником вимоги про розірвання договору. Отже, виходить, що в деяких випадках за цим договором може взагалі не виникати обов´язків у його сторін. Але оскільки характеризуються всі договори дарування у сукупності, а зазначені обов´язки у сторін можуть виникнути, то і договір дарування слід вважати двостороннім.

- Окремо необхідно зупинитися на безоплатності договору дарування. Цей правочин у будь-якому разі не повинен містити умов про надання зустрічного задоволення. У ч. 2 ст. 717 ЦК України підкреслюється: договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.