79. Договір доручення.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов´язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії .

Юр.хар-ка є - консенсуальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов), - двостороннім (права та обов´язки виникають у обох сторін), - а також може бути як оплатним, так і безоплатним.

Крім того, цей договір є фідуціарним, тобто заснованим на взаємній особистій довірі сторін, оскільки довіритель не може постійно контролювати дії свого повіреного, але автоматично стає стороною правочинів, які той укладає.

Сторонами цього договору є довіритель і повірений, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Довірителем є особа, яка доручає повіреному виконати юридичні дії від її імені та за її рахунок.

Повірений - це особа, яка зобов’язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії.

Законодавець не передбачив спеціальних істотних умов договору доручення.

Предметом договору доручення є певні юридичні дії повіреного. Вони мають бути правомірними, конкретними та здійсненними, а також чітко визначеними у договорі доручення або у виданій на його підставі довіреності

80. Договір комісії.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Юр.хар-ка є - консенсуальним (є укладеним з моменту досягнення згоди щодо всіх істотних умов), - двостороннім (правами та обов’язками наділені обидві сторони) - та оплатним (дії однієї сторони відповідають обов’язку іншої вчинити зустрічну дію: комісіонер зобов’язується вчинити за дорученням комітента певний правочин, а комітент - сплатити комісійну плату).

Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Комісіонером є особа, яка за дорученням комітента зобов’язується вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент - це особа, за дорученням і за рахунок якої діє комісіонер.

Третя особа, з якою комісіонер укладає правочин в інтересах комітента, не є стороною договору комісії. Комісіонер вступає у відносини з нею від свого імені, тому за такими правочинами набуває права і стає зобов’язаним він, а не комітент.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Предметом комісійного доручення є будь-який правочин чи правочини, що не суперечать вимогам цивільного законодавства, які комісіонер укладає з третіми особами від свого імені, але за дорученням комітента і за його рахунок

81. Договір позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

Юр.хар-ка є

- реальним, - У зв’язку з прямою вказівкою в ст. 1046 ЦК України він вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно не матиме будь-якого юридичного значення обіцянка надати річ (гроші) у позику, навіть погоджена сторонами.

- одностороннім - Це означає, що після його укладення всі обов’язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права (наприклад, вимагати повернення предмета позики).

- відплатним або безвідплатним. - У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі, якщо сторони спеціально не передбачили умову щодо певної періодичності виплати процентів за договором позики, то проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Такий договір має відплатний характер.

Предметом договору позики є гроші (у тому числі іноземна валюта) і речі, визначені родовими ознаками, тобто речі, що мають ознаки, властиві всім речам того ж роду, та вимірюються числом, вагою, мірою