67 Технологічні функції прийому та розміщення

Функції служби прийому і розміщення.Служба прийому і розміщення є першим підрозділом, з яким знайомиться гість, приїжджаючи в готель. Враження, отримані від цього знайомства, багато в чому формують відгуки гостей про якість обслуговування в цілому. Основнимифункціямислужби прийому вважаються: бронювання місць у готелі, реєстрація та розміщення туристів, оформленнярозрахунківпри виїзді гостя, надання різної інформації. Посадові обов'язки працівників служби, а також навички і знання, необхідні для їхнього виконання, визначені професійним стандартом. У більшості готелів працівники служби прийому працюють за 24г. з 9ч. ранку. Починаючи роботу, адміністратор повинен переглянути журнал із записами попередньої зміни. У цей журнал записуєтьсяінформаціяпро те, що відбулося за зміну, про потреби гостей, що звернулися до служби в цей період часу, але не задоволених з яких-небудь причин. Перед початком роботи необхідно також переглянути інформацію про наявність вільних місць і заявки на поточну добу. На підставі документів адміністратор веде облік використання номерного фонду. Служба прийому і розміщення повинна забезпечувати максимальне завантаження готелю, не допускаючи необгрунтованих простоїв. При реєстрації й оформленні виїзду здійснюютьсярозрахункиза проживання в готелі і додаткові послуги. При виписці перевіряють рахунок гостя, уточнюють усі йоговитратиза час проживання і приймають оплату. Дуже важливим єконтрольза виїздом, щоб не допустити від'їзду гостей, які не заплатили за рахунком.

68 Лікувально-оздоровчий туризм Європи

Лікувально-оздоровчий туризм— масовий і популярний напрямокмедичного туризму. Один з найдавніших — відомий з античних часів. У ХХ ст. виникаєкурортнаіндустрія. Поширюються нові види курортів та послуг — SPA-курорти (SPA-готелі), wellness-програми (оздоровчі, антистресові, косметологічні), морські курорти, зокрема з центрамиталасотерапії. У Європі країною-лідером за численністю іноземних туристів, що перебувають на курортно-санаторному лікуванні, на початку ХХІ ст. єЧехія— щороку кількість туристів, які відвідують Чехію з оздоровчою метою сягає 50 000 чоловік з понад 70 країн світу. Одним з найвідоміших у Чехії є курортКарлові Вари. Великими курортними країнами у Європі єНімеччина(понад 300 курортів, які приймають понад 1 млн. осіб),Австрія,Швейцарія(бальнеологічні курорти),Франція(Віші, Євшан),Італія,Іспанія,ПортугаліяіГреція. Останнім часом швидкими темпами розвивається лікувально-оздоровчий туризм у Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії, Румунії, республіках колишньої Югославії. У останнє десятиріччя збільшився потік оздоровчого туризму з країн СНД до Ізраїлю (курорти Мертвого моря), уЄгипетіТуреччину. В Росії найбільш відомі курортні комплекси — Великий Сочі і Кавказькі Мінеральні Води. В Україні курортні зони —КриміКарпати.

69 Ребят в тетради єсть я задолбаюсь печатать историю ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА=)

70 Лікувально-оздоровчі центри України

Курортомназивають місцевість з лікувальними чинниками та сприятливими умовами для їх використання (сонячним світлом, чистим повітрям, наявністю моря чи річки, прекрасними ландшафтами). Завдяки вдалому збігу географічного положення, геологічної будови та гідрогеологічних умов Україна має багаті рекреаційні й бальнеологічні ресурси для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. За даними Державного комітету статистики, в 2000 р. в Україні загальна кількість закладів тривалого перебування становила 3229 одиниць. За формами власності ці заклади розподіляються так: державна - 40 %, колективна - 55, приватна - 0,8, власність міжнародних організацій - 4,2 %. Усього по Україні за 2000 р. в санаторно-курортних закладах оздоровлено 2 869 976 осіб, з них іноземців - 307 330 (10,7 %). Одним із напрямів державної політики в галузі туризму є організація оздоровлення населення (стаття 3 п.2 Закону України "Про туризм"). Згідно з рекомендаціями ВТО, санаторно-курортні та оздоровчі заклади (санаторії, пансіонати з лікуванням, будинки й бази відпочинку та ін.) належать до туристичної індустрії, а вітчизняні та іноземні громадяни, які використовують їхні послуги, - до туристів. Хворих практично з усіма захворюваннями, що підлягають санаторно-курортному лікуванню, можна з успіхом лікувати в санаторіях України. На її території поширені практично всі бальнеологічні типи мінеральних вод: вуглекислі - на Закарпатті, радонові - у Вінницькій і Черкаській областях, сульфідні - у Львівській обл., на Закарпатті та в Криму, залізисті - в Донбасі, бромні, йодобромні та йодні - на території Причорномор'я, води з підвищеним вмістом органічних речовин - всесвітньо відома "Нафтуся" - у Львівській та Хмельницькій областях, а також усі типи лікувальних грязей -- торф'яні (родовище "Семереньки", "Любень - Великий"), мулові (Куяльницьке, Сакське, Чокрацьке родовища), сапропелеві ("Шацькі озера"). Термальні води (гарячі джерела) розміщені в двох артезіанських басейнах - Причорноморському та Закарпатському. Усього в Україні налічують 79 родовищ мінеральних вод на 109 земельних ділянках, на базі яких може розвиватися курортне господарство, однак експлуатується тільки 8,9 %. Найвідоміші санаторії України "Хорол" (м. Миргород), "Карпати" (Закарпаття) і "Алушта" (Крим).