32Статистика туризму: методологія розрахунків та показники розвитку міжнародного туризму

Як одна з провідних галузей світового виробництва і сфера громадського життя міжнародний туризм потребує точної оцінки з погляду політичного та соціально-економічного значення, прогнозування і планування. Усі ці питання без статистичного обліку й аналізу вирішити практично неможливо.

Статистика, як і будь-яка наука, вимагає концептуального підходу. Його основні положення і визначення стосовно міжнародного туризму розроблені Статистичною комісією ООН і UNWTO.

У цьому розділі викладено основні принципи концепції статистики міжнародного туризму і наведено визначення таких основних одиниць статистичного обліку: "міжнародний мандрівник", "міжнародний відвідувач", "міжнародний турист" і "одноденний відвідувач". За допомогою цих одиниць ведеться статистичний облік, зокрема, кількості прибуттів і кількості виїздів міжнародних відвідувачів.

У сфері міжнародного туризму існують різні категорії попиту та пропозиції, тому в статистиці цієї діяльності окремо ведеться облік показників попиту (мета поїздки, тривалість перебування) і показників пропозиції (засоби транспорту та розміщення).

Важливими є такі вартісні показники міжнародного туризму, як суми надходжень від в'їзного туризму і суми витрат на виїзний туризм, а також частки витрат туристів на придбання основних товарів і послуг.

У статистичному обліку міжнародного туризму традиційно використовуються метод статистичного спостереження, що включає облік на кордоні, реєстрацію прибуттів у місцях розміщення; банківський метод; спеціально організовані дослідження, до яких можна віднести вибіркове опитування (анкетне опитування), метод допоміжного рахунку.

Стандартна міжнародна класифікація видів діяльності в туризмі дає змогу створити комплексну статистичну картину міжнародного туризму, оцінити його внесок у розвиток усіх галузей як національної, так і світо-

33,Мультиплікаційний ефект туризму

Туризм генерує вторинний попит на товари і послуги. Непрямий внесок туризму в економіку країни проявляється в ефекті повторення витрат туристів на покупку послуг і товарів у певний час і в певному місці. Цей ефект називається "ефект мультиплікації" або "мультиплікатор".

Мультиплікатор - це співвідношення відхилення від рівноважного чистого національного продукту (валового національного продукту за вирахуванням відрахувань на споживання капіталу) і вихідного зміни у витратах на інвестиції, що викликав дану зміну реального чистого національного продукту.

Дія мультиплікатора доходів від туризму покажемо на наступному умовному прикладі. Група іноземних туристів витрачає в одному з регіонів Росії на послуги туристської фірми і на покупку товарів і послуг у інших підприємств певну суму.

Мультиплікаційний вплив туризму проявляється в тому, що в результаті ланцюгової реакції "витрати - доходи" дохід, отриманий від одного туриста, перевищує суму грошей, витрачених ним в місці перебування на покупку послуг і товарів,

34,Сталий розвиток туризму та дестинацій

Сталий розвиток туризму – це свідомо підтримуваний розвиток, в силу чого зростає роль держави, оскільки тільки вона здатна розробити стратегічну основу планування розвитку індустрії туризму.

Доцільність переходу до реалізації стратегії сталого розвитку України визначається як внутрішніми чинниками, так і зовнішніми, що пов’язані з євроінтеграційними прагненнями України та необхідністю виконання міжнародних зобов’язань України. На тлі загострення конкуренції на міжнародному туристичному ринку, загальносвітової тенденції до посилення ролі держав у забезпеченні сталого розвитку туризму, вітчизняний національний туристичний продукт стає все менш привабливим та конкурентоспроможним. Як наслідок, сфера туризму і курортів у державі не спроможна забезпечити повноцінного виконання економічних, соціальних і гуманітарних функцій, не сприяє збереженню довкілля та культурної спадщини, створенню робочих місць, збільшенню питомої ваги сфери послуг у структурі ВВП.

Для подолання цих негативних явищ в Україні розроблено Стратегію сталого розвитку туризму і курортів, основною метою якої є:

- покращення якості життя населення; захист національних інтересів України у сфері туризму;

- формування конкурентоспроможного національного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках на основі раціонального використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурних надбань та етнічних особливостей українського народу;

- створення умов для споживання туристичного продукту;

- реалізація закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, зайнятість, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей і відпочинку, туристичної діяльності;

- поліпшення правових, організаційних та соціально-економічних засад реалізації державної політики України у сфері туризму і діяльності курортів в умовах глобалізації та євроінтеграції суспільних процесів.

Тому, згідно Стратегії сталого розвитку туризму і курортів в Україні, пріоритетами сталого розвитку туризму і курортів є:

- формування конкурентоспроможного національного туристичного продукту;

- розвиток людських ресурсів в інтересах туризму;

- збереження ресурсного потенціалу туризму, формування простору високої туристичної привабливості з метою забезпечення раціонального та ефективного використання туристичних ресурсів;

- формування інформаційного простору сфери туризму;

- створення єдиної системи маркетингу у сфері туризмі;

- поглиблення міжнародного співробітництва з метою забезпечення сталого розвитку туризму

Концепція стійкого розвитку туризму дає інструменти і можливість окреслити таку модель сталого розвитку економіки, яка розвивається не ставлячи питання щодо співвідношення пріоритетів сьогодення та майбутнього.

Туристська дестинації - вирішальний елемент туристської системи. Її можна охарактеризувати як центр (територію) зі всілякими зручностями, засобами обслуговування і послугами для забезпечення всіляких потреб туристів. Іншими словами, туристська дестинації включає в себе найбільш важливі та вирішальні елементи туризму, необхідні для туристів. Регіон туристської дестинації є одним з найважливіших в туристської системі, так як самі туристські дестинації та їх імідж приваблюють туристів, мотивують візит, таким чином, активізують всю туристську систему. Саме слово "дестинації" в перекладі з англійської означає "місцезнаходження; місце призначення". Термін "туристська дестинації" був введений Лейпером в середині 1980-х рр.. Зараз дестинації це географічна територія, що має певні межі, яка може залучати і задовольняти потреби досить широкої групи туристів. Зони відпочинку - це місце (територія) відвідування, привертає туристів своїми специфічними природними та рекреаційними ресурсами, пам'ятками, історичною та культурною спадщиною.

Важливо розрізняти поняття "туристська дестинації" і "курорт". Туристська дестинації це ширше поняття, ніж курорт; це регіон, який нас найбільше приваблює (наприклад, для японця Західна Європа це "туристська дестинації", а Лазурний берег - курорт, якщо ж ми хочемо відвідати Кота-дель-Соль, то це місце є курортом, так як ми, перш за все, їдемо до Іспанії, яка є дестинації).