48. Міжнародна інтеграція в туризмі

49. Формування та роль транснаціональних корпорацій в туризмі

Останні десятиліття спостерігається постійне розширення зарубіжноїприсутності транснаціональних компаній (ТНК). Згідно з документами ООН до ТНК відносяться компанії, що мають філіали в двох або більше країнах незалежно від юридичної форми або сфери господарювання та здійснюють координацію їх діяльності. До створення ТНК приводять процеси концентрації виробництва і централізації капіталу. Для більшої ефективності ТНК переходять від експорту товарів та послуг до організації їх виробництва за кордоном, тим самим отримуючи доступ до місцевих ресурсів тих країн.

Транснаціональні корпорації проникли і в сектор індустрії туризму. Найбільш чітко процеси транснаціоналізації виявляються в секторі розміщення. Яскравим прикладом можуть бути готельні ланцюги HyattHotelsInternational (США), кількість охоплених країн – 45, AccorGroup (Франція), кількість країн – 90, MariottInternational має 3700 готелів, розташованих у 68 країнах світу.

В інших секторах індустрії туризму ТНК не менш поширені. Туроператор TUI Travel PLC продовжує проникати на національні ринки. У 2010 р. цей процесторкнувся й Україну, коли TUI спільно з Вояж-Київ організувала спільне підприємство. Компанія TUI Travel PLC працює у 180 країнах світу, тільки в Європі TUI має більш 3000 турагентств. ThomasCookGroupPLC – британський туроператор, що має у власності авіакомпанію ThomasCookAirlines та 3000 офісів

по всьому світу придбав 50, 1% акцій російської туристичної компанії Інтурист.

Це дозволило спільному підприємству розширити портфель пропонованих туристичних продуктів і напрямів. Географія штаб-квартир ТНК підтверджує той факт, що інтернаціоналізація туристичного бізнесу бере початок в країнах, що генерують туристичні потоки і що здійснюють зарубіжне інвестування. Більшість ТНК в туризмі базуються в США, Великобританії, Франції та Японії. ТНК проникають в ті країни, де місцеві компанії або відсутні, або не мають достатніх ресурсів. Поява ТНК у таких країнах дає поштовх до розвитку туристичної індустрії. Присутність туристичних ТНК посилює взаємозв’язок і взаємозалежність внутрішніх і зовнішніх ринків

окремих країн, що є сегментами одного глобального туристичного ринку.

Але процесам транснаціоналізації у сучасних умовах неможливо дати однозначну оцінку. З одного боку завдяки ТНК відбувається збільшення притоку капіталу та експорту, модернізація методів управління маркетингу, більш швидке проникнення нових технологій, покращення поставок на внутрішній ринок. А з іншого боку треба згадати, що ТНК витісняють з ринкових ніш місцеві компанії, що не в змозі конкурувати з компаніями-гігантами, а через це встановлюються монопольні ціни, умови диктату, що обмежують інтереси країн, що розвиваються.

Через ТНК погіршується екологічний стан територій через інтенсифікацію виробництва, а також надмірне використання природних ресурсів. Питання про недоліки та переваги ТНК залишається відкритим.

50. Статут вто

Статут ВТО - цеміждержавнийдоговір, ратифікований 51 державою, офіційнітуристськіорганізаціїякихбули членами МСОТО.

Статут ВТО булоприйнято 27 вересня 1975 року. Починаючи з 1980 p., ця дата відзначається як Всесвітній день туризму. ЩорічноВсесвітній день туризму проводиться за визначенимдевізом. Кожнічотири роки ВТО скликаєГенеральніасамблеї, міжякимипрацюєвиконкомГенеральноїасамблеї ВТО. Штаб-квартира ВТО знаходиться у місті Мадрид (Іспанія).

Цілями ВТО є:

прискорювати і розширюватисприяння туризму (міжнародного і внутрішнього) миру, взаєморозумінню, здоров'ю і добробуту людей у ціломусвіті;

допомагати людям мати доступ до освіти і культурипід час подорожей;

покращуватистандартипроживання і перебування у меншрозвинутих районах світу через допомогу в забезпеченнінеобхідноюматеріально-технічною базою для іноземного туризму і розвиткутранспортнихмереж, щоз'єднують з данимирегіонами;

розширюватиможливостікраїн, якіприймаютьтуристів, і тим самим робитивнесок в їхнюекономіку;

виступати у роліміжнародного агентства координації і співробітництваміжкраїнами;

надаватипослуги членам найбільшзначимихдля ради національнихорганізацій у галузі туризму;

визначити теми пленумів і засідань, а такожздійснюватикоординаціютуристичнихінтересівкраїн-учасниць, враховуючи як національнітуристичніорганізації, так і професійнісектори та організації, щопредставляютьінтересиподорожуючих;

встановлюватипостійнийвзаємозв'язокміжрізнимиоб'єднаннямитуроператорів;

реалізувати все вищезазначененайбільшдієвим шляхом.

У ціломудіяльність ВТО концентрується на інформативномупросуванні туризму, розширеннійогозначимості і перевагнебезпечності, а такожстворенніновоїматеріально-технічноїбази. Організаціянамагаєтьсяупорядкуватидіяльністьрізнихнацій в туризмі шляхом розробки і впровадженнявизначенихпринципів у галузіміжнародного туризму.

ВТО є основнимпредставником туризму в ООН і діє як найавторитетніший орган у світовомутуризмі. Крім того, ВТО розробляєміжнароднідокументи (акти) і стежить за їхнімдотриманням, а також за реалізацієювжеіснуючих правил, сприяючирозв'язаннюміжнароднихтуристичнихрозбіжностей.

Іншіаспектидіяльності ВТО полягають у наданнідопомоги в розвиткукраїнорганізації і стимулюванніспівробітництваміж ними в питаннях, яківпливають на туризм. Все цереалізуєтьсязавдякиприйняттювідповіднихстандартівобладнання, понять, мови, умовнихпозначок для полегшенняспілкування і перебуванняіноземнихтуристів у чужійкраїні. ВТО такожвиступає як організація з обмінуінформацією, яка заохочуєвикористанняновихрозробок та знань у галузірозвитку туризму і реалізації маркетингу. Одне з найважливішихзавдань ВТО цедослідження, щовключаютьвивчення статистики з міжнародного туризму, винаходиновихметодіввиміру, прогнозування, розробку і маркетинг - все цеможе бути національнимитуристичнимиорганізаціями в їхнійдіяльності.

ВТО подаєрегулярнийзвіт про стан світового туризму, якийвраховує як досягнення, так і перепони для подальшогорозвиткутуристичноїіндустрії. ВТО намагаєтьсясприятисвітовому туризму через виключенняабообмеженняурядовоговтручання у міжнародний туризм так, як і в процесістандартизаціївимог до паспортів, віз, реєстрації в міліції, в'їзних формальностей тощо.