- •13. Класи туристського обслуговування
- •14. Інноваційні типи турів
- •15. Види туристичних підприємств – туроператори та тур агенти
- •16. Туроператори масового ринку - туроператорами масового ринку-продають велику кількість турпродукту, сформованого на масовий попит та наперед визначені місця відпочинку
- •17. Спеціалізовані туроператори
- •18. Типи туристів та ознаки їх класифікації
- •19. Особливості діяльності різних видів туристських підприємств
- •20. Галузева структура народного комплексу України
- •21. Структура сфери послуг
- •22. Організація послуг комунікації
- •23. Організація послуг розміщення та харчування
- •24. Організація рекреаційних послуг
- •25. Міжнародна система послуг
- •26Туриська послуга та її значення в чферіпослук.
- •27Споживацькі оцінки туристських послу
- •28,. Виробники туристських послуг
- •29.Туристичне посередництво.
- •30,Туристичний консорціум та корпорація
- •31. Попит на міжнародному туристичному ринку
- •32Статистика туризму: методологія розрахунків та показники розвитку міжнародного туризму
- •33,Мультиплікаційний ефект туризму
- •34,Сталий розвиток туризму та дестинацій
- •35. Рекомендації вто по метрологічній структурі туризму
- •36. Геопросторова модель туризму
- •37,Питання періодизації історії світового туризм
- •45. Світова туристична політика та роль міжнародних організацій в її формуванні
- •46. Всесвітня туристична організація: структура, роль та значення у формуванні міжнародних туристських обмінів
- •47. Міжнародні туристичні організації
- •48. Міжнародна інтеграція в туризмі
- •49. Формування та роль транснаціональних корпорацій в туризмі
- •50. Статут вто
- •51)Манільська декларація зі світового туризму
- •53)Глобальний етичний кодекс туризму
- •54)Гаазька декларація
- •55)Завдання та функції державного виконавчого органу державної влади в сфері туризму
- •56)Недержавні громадські організації та їх місце в регулюванні та розвитку сфери туризму
- •57)Державні програми розвитку туризму
- •59)Показники, що характеризують стан туристичного ринку
- •60)Закон Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про туризм" (щодо інформаційного забезпечення туристичної індустрії)
- •62)Постанови кабінету міністрів україни про туризм
- •63)Нормативні акти Міністерств та інших центральних органів державної влади
- •64.Порядок ліцензування туристської діяльності
- •65 Ліцензійні умови та правила їх виконання
- •66.Порядок проведення екскурсійної діяльності
- •67 Кваліфікаційні вимоги до екскурсоводів
- •68.Порядок надання дозволів на туристичний супровід
- •70.Стандартизація сфери послуг
- •71 Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг
- •73.Міжнародні стандарти та системи якості
45. Світова туристична політика та роль міжнародних організацій в її формуванні
46. Всесвітня туристична організація: структура, роль та значення у формуванні міжнародних туристських обмінів
Всесвітнятуристичнаорганізаціясьогоднінайвідоміша і найбільшвизнана у туристичномусвіті. Вона була заснована 2 січня 1975 року шляхом перетвореннянеурядовогоМіжнародного союзу офіційнихтуристичнихорганізацій (МСОТО) в Міжурядовуорганізацію, діючупід патронатом ООН.
Згідно Статуту ВТО передбачено 3 рівні членства(дійсний, асоційований, приєднаний). На сьогодні її дійсними членами є 140краі'н, 4 асоційованих і 350 приєднаних членів (туристичні фірми, авіакомпанії, міжнародні організації тощо).
Штаб-квартира у Мадриді (Іспанія). Всесвітня туристська організація займається розвитком сталого і загальнодоступного туризму. Генеральний секретар - ТалебРіфаї (Йорданія).
13 грудня 2005 р. Генеральна Асамблея ВТО затвердила нове скорочення своєї організації (WTO - UNWTO).
Офіційні мови ВТО - англійська, іспанська, російська і французька. Виправлення до Статуту ВТО про визнання арабської офіційною мовою організації, схвалені на третій сесії генеральної асамблеї 1979 року, досі не набули чинності, оскільки їх не підтримала більшість дійсних членів організації.
Структура. Найвищим органом ВТО є Генеральнаасамблея, щоскликається на черговісесіїкожні два роки.
Дійсні й асоційовані члени можутьбутипредставлені на сесії не більшніжп'ятьма делегатами, один ізякихвиконуєфункціїголовиделегації. Члени, щоприєдналися, призначають на сесію до трьохспостерігачівзі складу Комітетучленів, щоприєдналися.
Робота Генеральної асамблеї проводиться відповідно до затверджених правил процедури. Зокрема, вона обирає свого президента і віце-президентів на початку кожної сесії. Президент головує на асамблеї й відповідає перед нею під час сесії. Він також представляє організацію протягом терміну своїх повноважень у будь-яких випадках, якщо таке представництво необхідне.
Керівним органом ВТО є Виконавчий комітет який у період між сесіями Генеральної асамблеї ухвалює рішення з адміністративних і технічних питань (у межах функціональних і фінансових можливостей організації).
Виконавчий комітет доповідає про ухвалені рішення найближчої сесії Генеральної асамблеї, на якій проводяться їх наступні затвердження. Виконавча рада складається з дійсних членів. її обирають за принципом "один член на кожні п'ять дійсних членів" відповідно до правил, затверджених Генеральною асамблеєю. На виборах керуються принципом справедливого і рівного географічного розподілу.
Секретаріат ВТО складаєтьсязі штату співробітників (майже 90 представників 30 країн), йогоочолюєгенеральнийсекретар ВТО.
Генерального секретаря призначаєГенеральнаасамблея (за пропозицієювиконавчої ради) більшістю - двітретиниприсутніхдійснихчленів і тих, хтоголосує.Термінповноважень генерального секретаря - 4 роки з правом перевиборів. Генеральнийсекретарвідповідальний перед Генеральною асамблеєю та Виконавчимкомітетом і виконуєїхнівказівки. Зокрема, вінпредставляєзвіти про діяльністьорганізації, адміністративнірахунки, проекти бюджету і загальноїпрограмироботи, а такожзабезпечуєюридичнепредставництвоорганізації.
Персонал секретаріатупризначаєгенеральнийсекретар ВТО, і відповідає за виконанняроботи перед ним, керується Статутом і правилами для персоналу.