24. Організація рекреаційних послуг

Рекреаційна послуга – це будь-яка діяльність чи вигода, яку надають клієнтові на спеціалізованих територіях поза місцем його постійного проживання, й у вільний від роботи час, щоб відновити його фізичні та психологічні сили, задовольнити спортивні, оздоровчі, пізнавальні інтереси тощо. Задоволення рекреаційних потреб залежить від можливостей виробництва рекреаційних послуг, обумовлених рядом чинників. Чинників, що формують попит населення на рекреаційні послуги: - специфічні, - універсальні, - внутрішні. До специфічних належать чинники, які здатні сформувати якісно новий характер попиту, змінити, щонайменше, його структуру. Як правило, специфічні чинники даються взнаки, коли відбуваються істотні зміни в життєдіяльності людей. Універсальні чинники, формують рекреаційний попит населення незалежно від того, яка економіка розглядається і на якому рівні розвитку вона перебуває. Види універсальних чинників: - економічні, 27 - соціально-політичні, - психологічні, - природнокліматичні, - національні, - професійні.

Впровадження ринкових відносин порушило традиційну модель дії універсальних чинників на обсяг і структуру попиту. На перший план висуваються чинники регіонального значення, характеристика яких диференціюється за адміністративними територіями, виробничими комплексами і підприємствами, сферами і галузями діяльності, за прибутковими групами населення. Внутрішні чинники, як і універсальні чинники, досить різноманітні та численні. У зв’язку з тим, що ці чинники іманентні щодо внутрішнього середовища підприємств (рекреаційних технологій), сила їх дії на попит може регулюватися самими підприємствами. До чинників внутрішнього середовища підприємств можна віднести такі: - профіль установи: кардіологічний, неврологічний, змішаний та ін.; - кількість ліжок у здравницях: середньорічна, в період максимального розгортання; - оснащеність лікувально-профілактичними підрозділами; - терміни лікування, - вартість путівки; - кількість лікарів та інших категорій працівників, - організацію харчування (кратність, змінність, добова вартість раціону, наявність дієтичних блюд); - санітарно-технічну характеристику підприємств (кількість будівель, наявність каналізації, водопроводу, гарячої води, вентиляція); характеристику території (загальна площа, зокрема під зеленими насадженнями) - перспективи розвитку установи тощо. У концептуальній моделі рекреаційного продукту виділяються елементи і процеси їх взаємодії: 1) матеріальна основа, яка включає природні ресурси та умови, основні фонди; 2) послуги; 3) гостинність (якщо послуги – це технічна форма виконання замовлення (в рекреаційній діяльності), то гостинність – це ступінь його виконання); 4) свобода вибору; 5) залучення споживача до процесу створення продукту.

25. Міжнародна система послуг

Система міжнародних послугових відносин. Під широким терміном "міжнародна торгівля" можна розуміти не тільки відносини купівлі продажу товарів, а й послуг. Світовий ринок послуг - це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об"єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі МПП. Послуга - це продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю- продаж, у якого відсутня речова форма. Умови розвитку світового ринку послуг: - науково-технічний прогрес(інтелектуальні послуги). - ускладнення виробництва. - насичення ринків товарами(торговельні послуги). - інформаційний бум. - нові наукові відкриття(ноу-хау). - зростання кількості компаній по наданню послуг. - прискорений розвиток нових видів транспорту. - підвищення частки нових видів послуг(банківських, страхових, посередницьких). До світового ринку послуг відносять міжнародний інжиніринг і міжнародне ліцензування, але вони відносяться до сфери міжнародного науково-технічного співробітництва, а фрахт і транспортні послуги розглядаються в межах міжнародних транспортних відносин.