- •13. Класи туристського обслуговування
- •14. Інноваційні типи турів
- •15. Види туристичних підприємств – туроператори та тур агенти
- •16. Туроператори масового ринку - туроператорами масового ринку-продають велику кількість турпродукту, сформованого на масовий попит та наперед визначені місця відпочинку
- •17. Спеціалізовані туроператори
- •18. Типи туристів та ознаки їх класифікації
- •19. Особливості діяльності різних видів туристських підприємств
- •20. Галузева структура народного комплексу України
- •21. Структура сфери послуг
- •22. Організація послуг комунікації
- •23. Організація послуг розміщення та харчування
- •24. Організація рекреаційних послуг
- •25. Міжнародна система послуг
- •26Туриська послуга та її значення в чферіпослук.
- •27Споживацькі оцінки туристських послу
- •28,. Виробники туристських послуг
- •29.Туристичне посередництво.
- •30,Туристичний консорціум та корпорація
- •31. Попит на міжнародному туристичному ринку
- •32Статистика туризму: методологія розрахунків та показники розвитку міжнародного туризму
- •33,Мультиплікаційний ефект туризму
- •34,Сталий розвиток туризму та дестинацій
- •35. Рекомендації вто по метрологічній структурі туризму
- •36. Геопросторова модель туризму
- •37,Питання періодизації історії світового туризм
- •45. Світова туристична політика та роль міжнародних організацій в її формуванні
- •46. Всесвітня туристична організація: структура, роль та значення у формуванні міжнародних туристських обмінів
- •47. Міжнародні туристичні організації
- •48. Міжнародна інтеграція в туризмі
- •49. Формування та роль транснаціональних корпорацій в туризмі
- •50. Статут вто
- •51)Манільська декларація зі світового туризму
- •53)Глобальний етичний кодекс туризму
- •54)Гаазька декларація
- •55)Завдання та функції державного виконавчого органу державної влади в сфері туризму
- •56)Недержавні громадські організації та їх місце в регулюванні та розвитку сфери туризму
- •57)Державні програми розвитку туризму
- •59)Показники, що характеризують стан туристичного ринку
- •60)Закон Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про туризм" (щодо інформаційного забезпечення туристичної індустрії)
- •62)Постанови кабінету міністрів україни про туризм
- •63)Нормативні акти Міністерств та інших центральних органів державної влади
- •64.Порядок ліцензування туристської діяльності
- •65 Ліцензійні умови та правила їх виконання
- •66.Порядок проведення екскурсійної діяльності
- •67 Кваліфікаційні вимоги до екскурсоводів
- •68.Порядок надання дозволів на туристичний супровід
- •70.Стандартизація сфери послуг
- •71 Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг
- •73.Міжнародні стандарти та системи якості
30,Туристичний консорціум та корпорація
Корпорація
Корпорацією є договірне об'єднання підприємств, що створене на основі об'єднання інтересів підприємств-учасників у сфері виробництва, науки і комерції, шляхом делегування підприємствами-учасниками своїх повноважень з централізованого регулювання їх діяльності, органам управління корпорації.
Консорціум
Консорціумом є тимчасовеоб'єднанняпідприємств, щодіє на підставі статуту, створене з метою досягненняйогоучасникамипевноїспільноїгосподарської мети (реалізаціїцільовихпрограм, науково-технічних, будівельнихпроектівтощо). Консорціумвикористовуєкошти, щонадходятьйомувідйогоучасників, централізованіресурси, виділені на фінансуваннявідповідноїпрограми та кошти, щонадходять з іншихджерел.
31. Попит на міжнародному туристичному ринку
Виходячи з загальноприйнятих визначень, попит представляє собою специфічну форму виразу суспільних потреб, забезпечених наявністю грошей у населення, а пропозиція - це платні товари та послуги, призначені для обміну. Пропозиція на туристичному ринку передусім характеризується явною перевагою послуг, які створюються як в галузях, спеціалізованих для задоволення попиту туристів (суперструктура), так і в галузях, які одночасно задовольняють попит місцевого населення. Величезне значення для задоволення потреб мають розвиток суперструктури й інфраструктури туризму. Існує інфраструктура загальна і туристична. Загальна інфраструктура охоплює всі елементи, які існують незалежно від туристичного руху: засоби зв'язку, комунікації підприємств торгівлі й культури, комунальне господарство. У багатьох випадках загальна інфраструктура служить цілям задоволення потреб туристів. Але при цьому необхідний додатковий розвиток інфраструктури в туристичних цілях. У цілому туристичний попит забезпечується на основі використання двох видів ресурсів: природних і створених людиною.
Природні ресурси складають особливості місця туризму (географічне розташування, клімат, рельєф, флора і фауна). Вони можуть підтримуватися діяльністю людини з метою забезпечення доступу природних ресурсів для туриста.
Ресурси, створені людиною, поділяються на історичні і сучасні. Історичні ресурси (пам'ятники, музеї) завдяки діяльності людини стають доступними для туриста. Сучасні ресурси діяльність людей у поєднанні з уречевленою працею, що забезпечує перебування туриста в тому чи іншому районі.
Попит представляє собою деяку частину суспільних потреб, обмежену величиною доходів населення і рівнем діючих цін. Ступінь задоволення потреб населення має різне значення при різних рівнях його добробуту. Споживач при об'єктивно існуючих обмеженнях (доходи, ціни) намагається оптимально їх задовольнити, критерії якого змінюються у часі і просторі. Саме це дозволяє знайти ефективні шляхи управління попитом. Платіжоспроможний попит виступає як показник визнання (або невизнання) населенням, а отже, і суспільством, структури товарів, що виробляються, і послуг у відповідності з відносним значенням потреб для кожного рівня добробуту.
Поняття "попит" знаходиться у відповідному діалектичному зв'язку із споживанням. Але попит і споживання не співпадають, оскільки не всі частини споживання приймають товарний вигляд і не завжди платіжоспроможний попит може бути задоволеним. Туризм можна розглядати як специфічну форму споживання, викликану об'єктивними процесами розвитку і організації продуктивних сил. Особливість туризму як форми споживання викликає адекватну специфіку попиту на туристичні послуги та товари.
Потреба в туризмі веде, по-перше, до зміни поняття добробуту, по-друге, до розвитку нової функції споживання і, відповідно, виробничої діяльності.Виходячи з загальноприйнятих визначень, попит представляє собою специфічну форму виразу суспільних потреб, забезпечених наявністю грошей у населення, а пропозиція - це платні товари та послуги, призначені для обміну. Пропозиція на туристичному ринку передусім характеризується явною перевагою послуг, які створюються як в галузях, спеціалізованих для задоволення попиту туристів (суперструктура), так і в галузях, які одночасно задовольняють попит місцевого населення. Величезне значення для задоволення потреб мають розвиток суперструктури й інфраструктури туризму. Існує інфраструктура загальна і туристична. Загальна інфраструктура охоплює всі елементи, які існують незалежно від туристичного руху: засоби зв'язку, комунікації підприємств торгівлі й культури, комунальне господарство. У багатьох випадках загальна інфраструктура служить цілям задоволення потреб туристів. Але при цьому необхідний додатковий розвиток інфраструктури в туристичних цілях. У цілому туристичний попит забезпечується на основі використання двох видів ресурсів: природних і створених людиною.
Природні ресурси складають особливості місця туризму (географічне розташування, клімат, рельєф, флора і фауна). Вони можуть підтримуватися діяльністю людини з метою забезпечення доступу природних ресурсів для туриста
Ресурси, створені людиною, поділяються на історичні і сучасні. Історичні ресурси (пам'ятники, музеї) завдяки діяльності людини стають доступними для туриста. Сучасні ресурси діяльність людей у поєднанні з уречевленою працею, що забезпечує перебування туриста в тому чи іншому районі.
Попит представляє собою деяку частину суспільних потреб, обмежену величиною доходів населення і рівнем діючих цін. Ступінь задоволення потреб населення має різне значення при різних рівнях його добробуту. Споживач при об'єктивно існуючих обмеженнях (доходи, ціни) намагається оптимально їх задовольнити, критерії якого змінюються у часі і просторі. Саме це дозволяє знайти ефективні шляхи управління попитом. Платіжоспроможний попит виступає як показник визнання (або невизнання) населенням, а отже, і суспільством, структури товарів, що виробляються, і послуг у відповідності з відносним значенням потреб для кожного рівня добробуту.
Поняття "попит" знаходиться у відповідному діалектичному зв'язку із споживанням. Але попит і споживання не співпадають, оскільки не всі частини споживання приймають товарний вигляд і не завжди платіжоспроможний попит може бути задоволеним. Туризм можна розглядати як специфічну форму споживання, викликану об'єктивними процесами розвитку і організації продуктивних сил. Особливість туризму як форми споживання викликає адекватну специфіку попиту на туристичні послуги та товари.
Потреба в туризмі веде, по-перше, до зміни поняття добробуту, по-друге, до розвитку нової функції споживання і, відповідно, виробничої діяльності.