- •13. Класи туристського обслуговування
- •14. Інноваційні типи турів
- •15. Види туристичних підприємств – туроператори та тур агенти
- •16. Туроператори масового ринку - туроператорами масового ринку-продають велику кількість турпродукту, сформованого на масовий попит та наперед визначені місця відпочинку
- •17. Спеціалізовані туроператори
- •18. Типи туристів та ознаки їх класифікації
- •19. Особливості діяльності різних видів туристських підприємств
- •20. Галузева структура народного комплексу України
- •21. Структура сфери послуг
- •22. Організація послуг комунікації
- •23. Організація послуг розміщення та харчування
- •24. Організація рекреаційних послуг
- •25. Міжнародна система послуг
- •26Туриська послуга та її значення в чферіпослук.
- •27Споживацькі оцінки туристських послу
- •28,. Виробники туристських послуг
- •29.Туристичне посередництво.
- •30,Туристичний консорціум та корпорація
- •31. Попит на міжнародному туристичному ринку
- •32Статистика туризму: методологія розрахунків та показники розвитку міжнародного туризму
- •33,Мультиплікаційний ефект туризму
- •34,Сталий розвиток туризму та дестинацій
- •35. Рекомендації вто по метрологічній структурі туризму
- •36. Геопросторова модель туризму
- •37,Питання періодизації історії світового туризм
- •45. Світова туристична політика та роль міжнародних організацій в її формуванні
- •46. Всесвітня туристична організація: структура, роль та значення у формуванні міжнародних туристських обмінів
- •47. Міжнародні туристичні організації
- •48. Міжнародна інтеграція в туризмі
- •49. Формування та роль транснаціональних корпорацій в туризмі
- •50. Статут вто
- •51)Манільська декларація зі світового туризму
- •53)Глобальний етичний кодекс туризму
- •54)Гаазька декларація
- •55)Завдання та функції державного виконавчого органу державної влади в сфері туризму
- •56)Недержавні громадські організації та їх місце в регулюванні та розвитку сфери туризму
- •57)Державні програми розвитку туризму
- •59)Показники, що характеризують стан туристичного ринку
- •60)Закон Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про туризм" (щодо інформаційного забезпечення туристичної індустрії)
- •62)Постанови кабінету міністрів україни про туризм
- •63)Нормативні акти Міністерств та інших центральних органів державної влади
- •64.Порядок ліцензування туристської діяльності
- •65 Ліцензійні умови та правила їх виконання
- •66.Порядок проведення екскурсійної діяльності
- •67 Кваліфікаційні вимоги до екскурсоводів
- •68.Порядок надання дозволів на туристичний супровід
- •70.Стандартизація сфери послуг
- •71 Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг
- •73.Міжнародні стандарти та системи якості
20. Галузева структура народного комплексу України
Народногосподарський комплекс України охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу та обліку на своїй території. Для економіки України характерною є диференційована та диверсифікована структура, для якої характерно висока вага важкої індустрії, недостатній розвиток галузей та виробництв товарів народного споживання, наявність галузей забезпечення НТП, розширення та поглиблення внутрішньогалузевих та міжгалузевих виробничих зв'язків. На галузеву структуру значно впливають економічні та природні фактори (рівень розвитку продуктивних сил, елементи зростання виробництва, рівень забезпечення сировинною та паливо - енергетичними ресурсами). Удосконалення народногосподарського комплексу пов'язане з раціональним використанням природних, матеріальних та трудових ресурсів, інтенсивним розвитком економіки, охороною навколишнього природного середовища. У галузевій структурі України виділяється машинобудування (38,7 % вартості продукції народогосподарства), харчова промисловість (15,3 %), легка промисловість (12 %). Структура засобів виробництва складається з співвідношення видобувних та обробних галузей. До видобувних належать видобуток мінерального палива, виробництво електроенергії, видобуток руд чорних та кольорових металів, чірничо - хімічна та мінерально - будівельна сировина, лісозаготівлі, вилов риби та морських продуктів. Видобувна промисловість має підвищену фондомісткість, на неї припадає 20% основних виробничих фондів, а фондовіддачу має нижчу. Галузі є однорідними, тобто подібними між собою за призначенням продукції, яка виробляється (галузі паливної промисловості), спільності використовуваної сировини (галузі машинобудування) та за характером технології. Науково - технічний прогрес посилює динамічність зрушення у структурі промисловості. Існують значні відмінності у територіальній концентрації промислового виробництва між південно - східними та деякими західними і центральними областями, у господарчій структурі яких висока питана вага аграрного сектора економіки. Потрібні пропорції можна забезпечити на основі удосконалення інвестиційної політики, управління, економії сировини та енергії.
21. Структура сфери послуг
Залежно від того, у чому саме проявляються послуги, сферу обслуговування найчастіше умовно ділять на два підсектори:
виробництво матеріальних послуг (транспорт, торгівля, житло-побутове обслуговування та інше.);
виробництво нематеріальних послуг (управління, діяльність армії й органів безпеки, освіта, охорона здоров'я, наука, мистецтво, шоу-бізнес, соціальне обслуговування, маркетинг, аудит, кредитування, страхування і т.п.).
Також в якості причин, що пояснюють швидкий розвиток сфери послуг, можна виділити такі:
- перетікання працюючих із виробничої сфери в сферу послуг;
- автоматизація сільського господарства, що сприяє вивільненню робочої сили для сектора послуг;
- зростання доходів на душу населення;
- розширення міжнародної торгівлі;
- розширення спектру послуг, що супроводжують виробництво.
У зв'язку з переходом економіки України до ринкових методів господарювання сфера послуг стає, мабуть, єдиним сектором економіки, що в умовах структурної кризи нарощує обсяги виробництва. Це пояснюється тим, що багато послуг, які раніше надавалися споживачам безкоштовно або за символічну плату (тобто фінансувалися з бюджету), переважно стали платними. Це освіта, охорона здоров'я, спортивні послуги, послуги радіо, телебачення тощо. Крім скорочення державного фінансування, сама трансформація економіки викликала до життя появу багатьох нових видів послуг (фінансово-кредитних і консалтингових, аудиторських, брокерських, трастових та інших). У результаті цього посилилася конкуренція між підприємствами сфери послуг. Ринок послуг став привабливим для підприємців тому, що деякі види послуг практично не потребують значного стартового капіталу. Це, з одного боку, дозволяє сподіватися на швидке відтворення вкладень, що важливо в умовах інфляції. З іншого боку, розвиток сервісних підприємств створює необхідні умови для використання праці висококваліфікованих працівників, які опинилися під загрозою безробіття.
Так, для сучасної структури ВВП України по галузях також характерна швидко зростаюча частка сфери послуг, що нині перевищує 40% і забезпечує робочі місця 55% зайнятих в господарстві країни людей. Найбільшими секторами сфери послуг в Україні є торгівля й ремонт автомобілів, транспорт та зв'язок, фінанси і кредит. Швидкими темпами розвиваються туристичний сектор (у т.ч. готельне господарство), побутові послуги, послуги швидкого харчування, ремонтно-будівельні послуги та сектор послуг, пов'язаний з розважальними і видовищними заходами