БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

Ключові терміни: бюджет, бюджетний механізм, бюджетна політика, бюджетний устрій, бюджетна система, бюджетний процес, закріплені доходи, регульовані доходи, бюджетні резерви, дотації, субсидії, субвенції, бюджетна класифікація, бюджетне планування, бюджетне прогнозування, виконання бюджету.

Після вивчення цієї теми студент повинен знати і розуміти:

•місце і роль бюджету в економічній системі;

•функції державного бюджету;

•складові бюджетної системи України;

•розподіл бюджетних повноважень між державними та місцевими органами влади і управління;

•механізм регулювання бюджетних відносин.

6.1. СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Для виконання своїх функцій держава повинна мати достатні грошові фонди. Ці фонди вона формує шляхом перерозподілу валового внутрішнього продукту. Найважливішим засобом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл внутрішнього продукту, є державний бюджет. Державний бюджет — це провідна ланка фінансової системи і головна фінансова категорія. Через бюджет держави відтворюється вся багатогранна її діяльність і забезпечується виконання її функцій. У ньому поєднуються доходи й видатки держави.

Функціонування бюджету держави визначається такими причинами:

9існуванням товарно-грошових відносин;

9функціонуванням держави;

9потребами розширеного відтворення.

111

Насамперед необхідно зазначити, що державний бюджет є самостійною економічною категорією. Ця категорія, будучи частиною фінансів, характеризується такими ж ознаками, які притаманні фінансам у цілому, але одночасно має свої особливості, які відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин. До цих особливостей відносять:

1)бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, пов’язаних з відокремленням частини ВВП у руках держави і використанням її з метою задоволення потреб усього суспільства й окремих адміністративно-територіальних формувань;

2)за допомогою бюджету відбувається перерозподіл ВВП, рідше — національного багатства, між окремими галузями економіки, адміністративно-територіальними формуваннями, сферами суспільної діяльності;

3)пропорції бюджетного перерозподілу вартості більшою мірою, ніж в інших ланках фінансової системи, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, які стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

4)сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце в складі державних фінансів, що зумовлено ключовим положенням бюджету порівняно з іншими ланками.

Таким чином, можна зробити висновок про специфічне суспільне призначення державного бюджету — забезпечити розподіл і перерозподіл ВВП між галузями економіки, верствами населення

ітериторіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

Оскільки бюджет держави є складним і багатогранним явищем у суспільстві, його розглядають з трьох позицій

(рис. 6.1).

За економічним змістом бюджет являє собою сукупність грошових відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій.

Фінансові відносини, які складаються у держави з юридичними і фізичними особами називаються бюджетними. Централізація частини ВВП у бюджеті є платою суспільства за виконання державою її функцій, таких як управління суспільством, оборона країни, економічна і соціальна.

112

Рис. 6.1. Суть бюджету держави як соціально-економічної категорії

Крім того, держава, виступаючи власником засобів виробництва у державному секторі, здійснює підприємницьку діяльність і відповідно є одним із суб’єктів створення і розподілу ВВП. Як доводить світовий досвід, роль держави у розподільних процесах із розвитком ринкових відносин має зростати, і державний бюджет у цьому контексті є найдосконалішим засобом для здійснення перерозподілу фінансових ресурсів зокрема і національного багатства в цілому.

За матеріальним змістом бюджет держави являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг державного бюджету — це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває в постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і здійснюється фінансування видатків. У зв’язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів та раціонального й ефективного використання його коштів.

За формою прояву бюджет є основним фінансовим планом, у якому відображається діяльність держави та місцевих органів влади й управління. Як фінансовий план державний бюджет являє собою баланс доходів і видатків. Водночас це не просто розпис доходів і видатків держави — це віддзеркалення її економічної і соціальної, міжнародної та оборонної, а головне фінансової (в усіх її напрямах) політики. Це форма прояву розглянутої вище сукупності перерозподільних відносин у суспільстві.

113

Бюджет держави як фінансовий план відіграє дуже важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості й пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це документ, що спрямовує фінансову діяльність держави, робить її конкретною і фінансово забезпеченою.

За функціональною будовою бюджет держави містить дохідну і видаткову частини (табл. 6.1).

Держава планує бюджет, його доходи і видатки. Форми і методи бюджетної роботи та бюджетного планування, структура доходів і видатків бюджету кожної держави визначаються економічним ладом суспільства, природою і функціями держави. Джерела надходжень коштів до бюджету, їх спрямування і використання у процесі розширеного відтворення визначаються системою економічних відносин, характером суспільних відносин, які становлять матеріальну основу фінансів. Бюджет як фінансовий план відіграє координуючу роль стосовно інших фінансових планів.

Фінансова політика держави має ґрунтуватися тільки на реальному бюджеті. Оптимізація складу та структури доходів і видатків бюджету відображає збалансованість фінансової політики.

114

Державний бюджет є основним фінансовим планом держави на рік, який має силу закону. Він затверджується законо-

давчими органами влади.

На формування і використання бюджету впливають політичні, економічні та соціальні фактори.

Політичні фактори відображають політичну ситуацію в країні, яка може істотно вплинути на формування бюджету та використання бюджетних коштів. До них належать адміністративна та регіональна структури управління державою, виконання нею регулювальні, оборонної та правозахисної функцій держави, політична стабільність у суспільстві.

Економічні фактори пов’язані з макроекономічними процесами, що відбуваються в державі. До них належать обсяги вироблених ВВП та національного доходу, економічне зростання чи спад виробництва, рівень розвитку економіки країни, продуктивність суспільної праці, пріоритетні напрями виконання державою економічних і соціальних завдань, рівень інфляції та рівень безробіття в країні, модель податкової політики, рівень НТП, масштаби структурних зрушень в економічних та галузевих пропорціях розвитку, методи господарювання на підприємствах усіх форм власності.

Соціальні фактори формування та використання бюджету зумовлені соціальними та демографічними обставинами. Зокрема це соціальний захист та соціальне забезпечення населення, обсяг фінансових коштів, що спрямовуються на освіту та охорону здоров’я, обсяг реальних доходів населення, розмір мінімальної заробітної плати та споживчого кошика, природний приріст (скорочення) населення та міграційний приріст (скорочення) населення.

Суть державного бюджету, як і будь-якої економічної категорії, реалізується через розподільну (перерозподільну), регулювальну і контрольну функції. Зміст цих функцій, сфера і об’єкт їхньої дії характеризують специфіку бюджету як економічної категорії.

Так, завдяки розподільній функції здійснюються розподіл та перерозподіл ВВП і національного доходу. Важливе значення має частка ВВП, що перерозподіляється державою через бюджет. У різних країнах і в різні часи вона змінюється залежно від характеру і спрямованості панівної економічної моделі.

Кейнсіанська теорія вважає за необхідне посилення державного втручання в економіку, стимулюючи таким чином зростання частини ВВП, що перерозподіляється державою. Державні фі-

115

нанси та бюджет вона розглядає як важливий інструмент державного регулювання економіки та соціальної сфери.

Неоконсервативна стратегія, пов’язана з неокласичним на-

прямом економічної думки, вважає за необхідне обмеження державного втручання в економіку та соціальну сферу, посилення ринкового механізму та конкуренції, стимулювання виробництва та його ефективності. Як наслідок — скорочення обсягів перерозподілу ВВП та національного доходу через бюджетну систему, зниження розмірів соціальних витрат.

Частка ВВП, яка перерозподіляється через бюджет у різних країнах становить: у США — 35 %, Великій Британії — 41, Японії — 32, Франції — 50, Канаді — 45, Швеції — 65 %. В Україні, за даними 2003 р., через бюджет перерозподіляється 28,5 % ВВП.

Динаміка частки ВВП країн із розвинутою ринковою економікою, що перерозподіляється через державний бюджет, мала загальну тенденцію її зростання до кінця 70-х років. Від початку 80-х років обмежується державне втручання в економіку і, як наслідок, скорочується частка ВВП, що перерозподіляється державою.

За допомогою регулювальної функції створюється матеріаль- но-технічна база для функціонування держави через формування централізованого фонду фінансових ресурсів, що дає їй можливість виконувати свої функції.

А. Бюджет у сучасних умовах використовується державою для впливу на різні напрями економічної політики:

¾сприяння процесу нагромадження капіталу;

¾прискорення темпів економічного зростання;

¾розвиток перспективних галузей господарства;

¾регулювання темпів оновлення основного капіталу;

¾багатосторонній регулюючий вплив на процес реалізації сукупного суспільного продукту шляхом розширення або звуження державного споживання, тобто купівлі товарів і послуг;

¾сприяння процесу розширеного відтворення, структурній перебудові економіки, прискоренню НТР;

¾поліпшення можливостей функціонування і розвитку ринку, формування ефективної структури виробництва, стимулювання розвитку НДДКР, пріоритетних галузей економіки, науко- во-виробничої й соціальної інфраструктури та поліпшення організації господарських зв’язків;

¾державний бюджет є каталізатором розвитку НТП в умовах гострої конкуренції на світовому ринку: державна фінансова підтримка фундаментальної науки та розвитку наукомістких виробництв;

116

¾ державний бюджет активно використовується для досягнення результатів довгострокового характеру — зростання конкурентоспроможності національної економіки, прискорення НТП, посилення науково-технічного потенціалу країни.

Необхідність швидкого оновлення основного капіталу в країнах з розвинутою ринковою економікою на початку 80-х рр. потребувала значних інвестицій як у нові, так і в традиційні галузі економіки. В цих умовах уряди розвинутих держав відмовилися від кейнсіанської теорії державного регулювання економіки і перейшли до неоконсервативної, яка ґрунтується на зниженні норми оподаткування з метою заохочування приватної ініціативи та інвестицій. Тому прямим наслідком такої політики є відповідне зниження державних видатків. Монетарні методи стимулювання інфляції створили також більш сприятливі умови не тільки для приватного підприємництва, а й для оздоровлення державних фінансів.

Б. За допомогою бюджету держава впливає на процес відтворення робочої сили. Вдосконалення та ускладнення технологій виробництва, розвиток НТР зумовили необхідність зростання державних витрат на середню та вищу освіту, професійну підготовку та перепідготовку кадрів. «Інвестиції в людину» нині розглядають як одну з форм капіталовкладень, що приносить прибуток, і фінансуються значною мірою за рахунок держави.

В. Бюджет фінансово забезпечує соціальну політику держави. Значні кошти спрямовують на фінансування систем соціального страхування та соціального забезпечення (пенсії за віком, інвалідам, при втраті годувальника, втраті працездатності, допомога по безробіттю), а також на освіту, науку, охорону здоров’я.

Контрольна функція дає можливість знайти недоліки в управлінні фінансами, своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які надходять у розпорядження держави, проаналізувати, як фактично складаються пропорції розподілу бюджетних коштів, наскільки ефективно вони використовуються. Основу контрольної функції становить рух бюджетних коштів, що відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень та витрат.

Специфіка контрольної функції бюджету полягає в тому, що бюджет об’єктивно — через формування і використання фонду грошових коштів держави — відображає економічні процеси, які відбуваються в структурних ланках економіки.

117