Варіант № 27

2 рівень

1. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.

Публічний виступ – це один з видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також обставин публічний виступ поділяється на такі жанри, як доповідь, промова, бесіда, лекція, репортаж.

Обов`язково складати письмовий текст промови? Це залежить від досвіду оратора і обставин, при яких відбувається виступ.

Існує 4 типи підготовки до виголошення промови:

   - ті, що написані і читаються за конспектом;    - ті, що готують заздалегідь, але не вчать напам’ять;    - ті, що готують заздалегідь і вчать напам’ять;    - імпровізовані (експромти).

Підготовка до виступу.

У певних випадках “по-писаному” говорити просто необхідно, і не завжди тому, що промовець сам не може сказати кілька живих та яскравих слів. Просто ситуація вимагає дуже точного слововживання.( Наприклад: політична промова, наукова доповідь…)

Бажано, щоб доповідь була у надрукованому вигляді, щоб було легко і впевнено читати.

Тоді увага зосереджуватиметься на логічній інтонації, наголосі, на підвищенні чи зниженні тону тощо. Варто також пам’ятати, що одна сторінка машинопису (30 рядків) читається приблизно 2 хвилини, отже, можна легко вкластися у відведений регламент часу. За будь-яких обставин заглядати у заготовлений текст треба неначе мимохідь, не створювати враження, що без нього промовець виступити не зможе.

Кожен тип промов має свої переваги і свої недоліки. Читання писаного справляє враження несміливості або скутості; імпровізація може схилити людей до думки, що промовець занадто легко маніпулює словами, отже — викликати певну недовіру до них; проголошення завченого тексту інколи теж справляє ефект, протилежний сподіваному. Промовець завжди має бути готовий перейти з одного типу промови на інший.

Останнім робочим кроком при підготовці є пробне виголошення промови. Тим, хто прагне стати оратором, необхідно потренуватися в проголошенні промови вдома — вголос чи “про себе”. Це допоможе вам визначити час звучання промови, орієнтуючись приблизно на 100–120 слів на хвилину (саме такий темп найбільш сприятливий для аудиторії). як правило, певний простір відводиться імпровізації.    Дуже зручними помічниками при репетиції виступають відеомагнітофон, магнітофон чи дзеркало. За їх допомогою ви можете оцінити себе ніби “збоку”, розробити систему жестів, попрацювати над виразом обличчя тощо.

2. Зв`язок числівника з іменниками.

Після числівника один, навіть якщо він входить до складе­них числівників, іменник ставиться в однині(31 день,71 кіло­грам,1 191 кілометр.)

Після числівників два та більше іменник стоїть у множині(два дні, три тижні, чотири місяці, п 'ять років, десять століть.)

Причому при числівниках два, три, чотири (навіть якщо вони входять до складених числівників) іменник має форму назив­ного відмінка, а при числівниках п 'ять та більше — родового: три брати, чотири будинки, дев'яносто чотири проценти (п 'ять братів, шістдесят будинків, дев 'яносто дев 'ять відсотків.)

У сполученнях із числівниками два, три, чотири іменник нерідко дістає такий самий наголос, як у родовому відмінку однини(матері (множина) — дві мйтері, сини — три сини, села — чотири сели.) Іноді особливий наголос іменники мають і в сполученні з числівниками п 'ять та більше (книжок (родо­вий відмінок множини) — п 'ять книжок, сторінок — шість сторінок, голок — десять голок, круків — сім круків, черепів — п 'ять черепів.)

Тільки іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини(двадцять два киянина, тридцять три селяни­на, сорок чотири заробітчанина). Це стосується також іменників їм 'я, тем 'я(два імені, три племені). Якщо ж кількість нази­вається в межах одиниць, то при таких іменниках слід вжива­ти збірні числівники (двоє киян, троє селян, четверо заробіт­чан, двоє імен, троє племен.)

Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на приблизність, то він також ставиться в родовому відмінку множини (днів два, тижнів три, місяців чотири.)

Прикметники після числівників два, три, чотири мають переважно форму називного відмінка множини (як і іменник) (два рідні брати, три цікаві книжки). Однак при іменниках се­реднього роду прикметник у цій позиції частіше вживається у формі родового відмінка множини (два нових (нові) відра, три гірських (гірські) озера.)

У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку (трьох братів, трьом братам, із трьома бра­тами', шістдесяти будинків, шістдесяти будинкам, шістдесять­ма будинками, у шістдесяти будинках.)

Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку множини (тисяча років, тисячі років, тисячею років; мільйон гривень, мільйона гривень, мільйоНУ гривень, мільйоном гривень.)

Після дробових числівників іменник стоїть постійно в ро­довому відмінку однини (півтора місяця, півтора року; дві де­сяті відсотка, двох десятих відсотка, двом десятим відсотка двома десятими відсотка). Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини (дві п 'яті виробів, одна десята за­пасів нафти.)

Якщо є вислів із половиною, із чвертю, то іменник при ньому набуває форми, якої вимагає власне кількісний числів­ник (два з половиною тижні, чотири з половиною місяці, п 'ять із чвертю років.)

Збірні числівники поєднуються:

а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та птахів (двоє киян, троє школярів, четверо коней, п'ятеро орлів;)            

б)  з іменниками середнього роду (двоє вікон (і два вікна), троє відер (і три відра), двоє лошат, четверо телят,  n 'ятеро хлоп 'ят;)

в)  з іменниками, що мають лише множину (двоє воріт, троє окулярів, четверо ножиць (а також: три пари окулярів, чотири пари ножиць)).

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини (двоє селян, троє татар, троє голубів, четверо дверей.) У непрямих відмінках іменник і чис­лівник стоять у тому самому відмінку (двох селян, двом селянам, з двома селянами.)

У датах назви місяців вживаються тільки в родовому від­мінку (перше (число місяця) лютого, першому (числу місяця) лютого, з першим (числом місяця) лютого, з двадцять четвертим серпня, з першим вересня.)