Tovaroznav_pakuv_mater_i_tari-Sirohman

дження у виробництві ковбасних оболонок. Вибір поліаміду для цієї мети зумовлений тим, що поліамідні плівки відповідають вимогам гігієнічної безпеки і характеризуються високою міцністю та стійкістю до проколювання.

Молекули поліамідів практично не розчинні у харчових продуктах і не переходять до їх складу, навіть при довготривалому контакті. Тому з поверхні поліамідних плівок можуть мігрувати тільки залишки мономерів (капролактам, гексаметилендіамін), які не прореагували під час синтезу поліаміду. Тому для виготовлення ковбасних оболонок використовують спеціальні сорти поліаміду, додатково очищені від низькомолекулярних компонентів. На них наноситься маркування «Допускається безпосередній контакт з харчовими продуктами», а вміст у їх складі домішок, що здатні мігрувати, суворо контролюється. Крім цього, готова плівка після виготовлення перевіряється у лабораторіях Держсанепіднагляду на вміст капролактаму, кількості барвника, що виділився із плівки, а також за органолептичними показниками. При відповідності дослідного зразка Державним санітарним епідеміологічним правилам і нормативам видається «Санітарноепідеміологічний висновок».

Технічні сорти поліаміду, які називають конструкційними, не очищують від низькомолекулярних фракцій. Часто в конструкційні поліаміди вводять різні наповнювачі і добавки для поліпшення міцності, але вони не можуть використовуватись для контакту з харчовими продуктами.

Для оцінки безпеки поліамідних оболонок вибрані контрастні за ступенем проникності і шаруватості поліамідні оболонки «Амітан», «Аміфлекс Т» і «Амісмок». Кожна з них характеризується індивідуальними властивостями: «Амітан» — одношарова непроникна оболонка для варених ковбас, «Аміфлекс Т» — багатошарова непроникна оболонка для варених ковбас, «Амісмок»

— одношарова проникна оболонка для варено-копчених і напівкопчених ковбас.

У відповідності з технологічним процесом поліамідні оболонки попередньо промивають протягом 25 хв. у проточній воді (23 °С) і ополіскують у дистильованій воді. Модельним середовищем служить дистильована вода і 2 %-й розчин оцтової кислоти, що містить 2 % кухонної солі. Модельні середовища заливають в оболонки, сформовані у вигляді батона, витримують у термошафах 3 год і потім настоюють при кімнатній температурі протягом 10 діб.

271

272

Рівень міграції е-капролактаму і гексаметилендіаміну встановлюють методом хроматографії, формальдегіду і фенолу — фотометричним методом; бензолу і метанолу — газохроматографічним методом. Токсичні елементи (свинець, кадмій, цинк, мідь, ртуть і миш’як) визначають атомно-абсорбційним методом. Токсикологічні дослідження поліамідних оболонок проводять екс- прес-методом із застосуванням кліткового тест-об’єкта (сперма великої рогатої худоби). Одержані результати обробляють загальноприйнятими методами санітарної статистики.

Безпеку поліамідних оболонок оцінюють комплексно за чотирма позиціями:

•органолептичні дослідження;

•міграція основних інгредієнтів, які входять у рецептуру оболонок;

•продукти деструкції;

•наявність солей важких металів і миш’яку як можливих домішок, що забруднюють сировину.

Органолептичні дослідження орієнтують на необхідність наступних лабораторних досліджень оболонок: одержані витяжки мають бути прозорими, безкольоровими, без запаху (0 балів).

При вивченні міграції хімічних речовин із поліамідних оболонок стверджується, що в усіх досліджених зразках вміст е-кап- ролактаму і гексаметилендіаміну не перевищував допустимі кількості міграції (ДКМ) (табл. 10.6). Міграції бензолу не виявлено.

За результатами досліджень виділення продуктів деструкції із поліамідних оболонок у модельні середовища (формальдегіду, аміаку, метанолу, фенолу) встановлено, що рівні міграції у витяжках зі всіх оболонок не перевищують допустимих.

Зметою визначення вмісту солей важких металів і миш’яку в досліджених витяжкаї із поліамідних оболонок не встановлено перевищення допустимого рівня (табл. 10.7).

10.8. Організація контролю якості полімерної тари

Основні методи контролю якості полімерних матеріалів передбачають ідентифікацію полімерів, а також визначення фізикомеханічних, фізико-хімічних, фізичних, технічних та технологічних властивостей.

273

274

З фізико-механічних показників контролюють: твердість за Брінеллем при певному навантаженні, модуль пружності при розтягуванні, стискуванні, зминанні, стійкість до проколювання матеріалів із плівки, еластичність та міцність.

До фізико-хімічних властивостей відносять зміну маси, лінійних розмірів та механічних властивостей під дією хімічних засобів, стійкість до розтріскування під напругами, паропроникливість за 24 год, водопроникливість за 24 год, водопроникливість у холодній та гарячій воді, вологість та водостійкість, проникність органічних розчинників.

Визначено бар’єрні дії целофанових плівок стосовно води залежно від активності води всередині і зовні плівки. Для оцінки моделі сорбції води, перевірку проникності здійснюють при температурі 30 ºС і кількох значеннях активності парів води.

Фізичні властивості тари характеризують: коефіцієнт тертя, щільність, теплостійкість, температура розм’якшення, морозостійкість, світлопроникність, електричні таелектростатичні властивості.

Технічні та технологічні властивості характеризують: усадку, стійкість до старіння під дією природних та кліматичних факторів, стійкість до зношування.

Багато видів полімерів можна ідентифікувати за горючістю

(табл. 10.8).

Контроль якості полімерної тари

Методи визначення якості полімерної упаковки можна поділити на дві групи: визначення властивостей упаковки в процесі виготовлення і при її розробці. За допомогою методів першої групи контролюють зовнішній вигляд, масу, місткість, геометричні розміри, шершавість поверхні, герметичність і стійкість до дій навантажень у різних умовах, міцність зварних швів упаковки. За допомогою методів другої групи визначають хімічну стійкість, формостійкість, проникність, вібростійкість, стійкість до навантажень під час транспортування (рис. 10.1).

Запропоновано методи контролю якості пакувальних матеріалів для харчових продуктів:

• метод швидкого визначення формальдегіду в пакувальних матеріалах для харчових продуктів методом осцелографічної полярографії. Градуйований графік лінійний у діапазоні концентрацій 0,005—0,25 мг/л, межа визначення становить 0,005 мг/л, міра об’єктивності — 92,3—104,6 % івідноснестандартневідхилення— 0,011—0,030;

275

Показники якості полімерної тари

Рис. 10.1. Показники якості полімерної тари

•внаслідок дослідження динаміки змін показників якості ікри в полімерній тарі під час зберігання встановлено, що якість ікри у куботейнерах із полімерних матеріалів відповідає вимогам діючого стандарту і СаНПіН протягом 9 місяців. Це дозволяє зробити висновок, що строк зберігання ікри в куботейнерах при температурі –4 — 6 °С становить не більше 8 місяців і збігається за тривалістю витримування бочкової ікри лососевих. Якість ікри у поліетиленових відрах з пергаментомвища, ніжувідрахзполіетиленовимвкладишем;

•при дослідженні впливу сорбції ароматичних речовин на проникність для кисню плівкових матеріалів на основі поліетилену низької густини, поліпропілену, полікарбонату і поліетилентерефталату використано систему безперервного ізостатичного потоку. Полімери витримували при 40 °С у контакті з леткими компонентами — лимоненом, гексилацетатом, нонаноном і деканалем. Після витримки частину зразків досліджували хроматографічним способом для визначення сорбції, а другу частину випробовували на проникність для кисню (при 25 °С). При витримці протягом 8 годин зразки ПЕНГ і ПП виявили лінійне зростання проникності (відповідно на 21 і 130 %). Проникність ПК лінійно зменшується (на 11 % за 21 добу). Для ПЕТ сорбція ароматичних речовин не впливає на проникність плівки для кисню;

•розроблено математичну модель, яка дає змогу оцінити вологостійкість нейлонових плівок як функцію активності води з

276

однієї або другої сторони матеріалу. Сорбція і коефіцієнт водопроникності відповідають загальноприйнятим значенням для нейлонових плівок;

•трихлоранізол проходить крізь ущільнюючі деталі упаковок

іпотрапляє в напої, що створює проблему забруднення продуктів леткими органічними речовинами. Зберігання напоїв у нестандартних умовах і проникність органічних речовин крізь ущільнення можуть стати причиною попадання в напої небажаних речовин. Розроблено метод визначення проникності нафталіну крізь ущільнення крончатих ковпачків, нагвинчувану закупорку і пляшки із ПЕТ. Нафталін використано як замінник інших неполярних органічних речовин. Значна різниця і проникність помітні при випробуванні крончатих ковпачків різними видами ущільнення. У пляшках із пластиків для пива також спостерігається різна проникність нафталіну.

10.9.Медичні аспекти використання полімерних матеріалів

ітари для упакування харчових продуктів

Полімерні пакувальні матеріали і тара широко використовуються в харчовій промисловості і в більшості випадків вони можуть безпосередньо контактувати з продуктами (табл. 10.9).

Таблиця 10.9

АСОРТИМЕНТХАРЧОВИХПРОДУКТІВУРІЗНОМАНІТНИХМАТЕРІАЛАХ

277

Закінчення табл. 10.9

Переваги полімерної тари порівняно зі скляною, що використовується для пакування і зберігання безалкогольних напоїв, наведено в табл. 10.10.

Значна частина виробничих підприємств надає перевагу полімерній тарі, оскільки вона легка, естетично оформлена, різноманітна за формою, економічна і стійка до негативних дій довкілля.

При формуванні багатошарових пакувальних матеріалів ураховують природу харчового продукту, терміни і умови його зберігання, деякі інші особливості, що досягається відповідним поєднанням різних матеріалів з високою чи вибірковою здатністю не пропускати гази, рідини або жири крізь шари упаковки. Наприклад, поєднанням поліетилену, поліпропілену, полікарбонату

278

з поліамідом, етиленвініловим спиртом, полівінілхлоридом отримують матеріали з комплексом властивостей, які дозволяють використовувати їх для вакуумного пакування м’ясних напівфабрикатів, сиру, заморожених продуктів.

Розширюється мережа застосування металізованих полімерних матеріалів, особливо ламінату целофан-металізований-цело- фан і ламінату металізований целофан-поліетилен. Упаковки, у складі яких використовується алюмінієва фольга, отримані шляхом поєднання з поліетилентерефталатом і поліетиленом, характеризуються механічною міцністю, термозварюваністю, газо- і вологонепроникністю. Вони широко використовуються для фасування кондитерських виробів, харчових напівфабрикатів, молочних продуктів.

Використання полімерних матеріалів, за свідченнями деяких авторів, дає змогу підвищити рівень безпеки підприємств зі зберігання і переробки зерна, поліпшити санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень, значно скоротити втрати зерна при зберіганні.

Багатошарові пакувальні матеріали можуть бути джерелом забруднення шляхом міграції у продукти як компонентів полімерних матеріалів, так і інших забруднювачів, присутність яких зумовлюється використанням недоброякісної сировини, недотриманням умов зберігання полімерних матеріалів, порушенням технології їх отримання та низкою інших факторів. Усе це може вплинути на органолептичні властивості продуктів і створювати загрозу для здоров’я людей.

Для оцінки придатності полімерних матеріалів до фасування окремих продуктів проводять санітарно-гігієнічні і токсикологічні дослідження, мета яких полягає в тому, щоб виявити хімічні речовини та їх допустимі кількості, що можуть переходити у харчові продукти. При експертній оцінці полімерних матеріалів, які використовуються для упаковки харчових продуктів, слід ураховувати, що мігруючі з них компоненти можуть вступати у взаємодію зі складовими частинами продуктів харчування і утворювати хімічні сполуки, які відрізняються від вихідних. Так, нітрити ковбасних виробів можуть вступати у взаємодію з амінами, що входять до рецептури полімерних матеріалів, і утворювати нітрозаміни.

Для ефективної оцінки традиційних і нових синтезованих полімерів, скорочення тривалості експерименту, підвищення достовірності результатів біотестування, виключення чинника суб’єктивності при виконанні досліджень, збільшення продуктивності і

279

технологічності проведення дослідів розроблено спеціальну автоматизовану біолабораторію — «БІОЛА». Вона дає змогу проводити дослідження і культивувати тест-об’єкти в автоматичному режимі. Цими об’єктами можуть бути різні водні організми, які використовуються в екологічних і біотоксикологічних дослідженнях, наприклад, дафнії, інфузорії різних видів. З використанням цього приладу при сертифікації можна оцінювати не тільки безпечність нових полімерних матеріалів, різних упаковок і ковбасних оболонок, але й здійснювати контроль за використанням імпортних полімерних матеріалів для упаковки продовольчих товарів.

При контакті пакувальних матеріалів з білоквмісними продуктами існує вірогідність утворення комплексу важких металів з білками, дія яких на організм людини суттєво відрізняється від впливу важких металів.

Існує потенційна можливість нанесення шкоди здоров’ю людини стабілізаторами і компонентами типографської фарби, які можуть мігрувати із полімерних пакувальних матеріалів. Під час експертної оцінки імпортних полімерних матеріалів виникають певні труднощі, зумовлені відсутністю у більшості випадків інформації про рецептурний склад цих матеріалів і їх кількісний вміст. В основному імпортні матеріали надходять у вигляді багатошарових плівок з різними типами полікомпонентних композицій, на поверхні яких з однієї або обох сторін, а часом і в шарі матеріалу, нанесені малюнки і написи фарбами невідомого складу. Супровідні документи, як правило, містять назву матеріалу, а часом посилання на документ, згідно з яким матеріал дозволений для використання у контакті з продовольчими товарами.

Усе це потребує посиленого державного нагляду за випуском і експлуатацією, а також здійснення контролю на всіх стадіях виробництва, закінчуючи експертною оцінкою готової продукції.

Для проведення санітарно-гігієнічної експертизи полімерних матеріалів нового покоління, що використовуються для пакування продовольчих товарів, необхідно розробити нову методологію санітарно-хімічної і токсиколого-гігієнічної оцінки їх безпеки.

Найбільш актуальною ця проблема є для оліє-жирової (олії, майонез), молочної (тара для плавленого сиру, сметани, сиркових виробів), м’ясної (оболонки для ковбасних виробів і копченостей тощо) промисловостей.

Вважається, що нова упаковка Lean Pack є екологічно нешкідливою.

280