- •1.Охарактеризуйте сутність і зміст поняття менеджмент.
- •2.Охарактеризуйте принципи менеджменту.
- •3. Охарактеризуйте сутність управлінських відносин, структуру, об’єкт, суб’єкт.
- •4. Обґрунтуйте показники рівня соціально-психологічного клімату в колективі.
- •5.Наведіть та охарактеризуйте схеми делегування повноважень.
- •6. Розкрийте сутність школи людських стосунків.
- •7. Проаналізуйте еволюцію управлінської думки.
- •8. Визначте та охарактеризуйте поняття про культуру управління.
- •9. Охарактеризуйте поняття організації праці менеджерів.
- •10.Охарактеризуйте змістові теорії мотивації.
- •11. Визначте та охарактеризуйте сучасні концепції менеджменту.
- •12. Дайте характеристику загальних функцій менеджера.
- •13. Визначте та порівняйте поняття бізнесмен, підприємець, менеджер, спеціаліст.
- •14. Охарактеризуйте сутність, функції, значення цілей.
- •15. Охарактеризуйте природу стресів, методи управління ними.
- •16. Охарактеризуйте принципи менеджменту.
- •17. Охарактеризуйте сутність організації.
- •19. Визначте та охарактеризуйте складові успіху організації.
- •18. Порівняйте теорії лідерства.
- •21.Внутрішнє середовище організації
- •20. Порівняйте стилі управління, види.
- •22. Методи менеджменту
- •23.Опишіть методи управління конфліктною ситуацією
- •24.Охарактеризуйте ознаки і загальні риси організації
- •25..Зовнішнє середовище організації
- •26.Опишіть причини конфліктів
- •27.Охарактеризуйте сутність делегування повноважень
- •28. Доведіть необхідність функції менеджменту- планування
- •29. Стилі керівництва в організації.
- •30.Доведіть необхідність функції менеджмента- контролювання
- •31.Охарактеризуйте сутність стратегічного планування
- •32.Знайдіть відмінності між статусом лідера та формальним керівником.
- •33.Охарактеризуйте лідерство, як соціально-психологічне явище
- •34.Опишіть організаційні зміни та управління ними
- •35.Охактеризуйте функції менеджменту,їх роль та значення в управлінні
- •37.Розкрийте поняття та загальну характеристику керівництва.
- •36. Влада та вплив керування.
- •38.Стратегічні плани та етапи їх складання
- •39.Прийняття управлінських рішень.
- •40.Доведіть необхідність комунікації в управлінні.
- •42. Розкрийте сутність організування, як функції менеджменту.
- •41. Наведіть класифікацію управлінських рішень.
- •43. Охарактерезуйте вимоги до якості управлінських рішень.
- •45. Розкрийте зміст і еволюцію поняття мотивації.
- •46.Охарактерезуйте інформацію, її види та призначення.
- •47. Охарактеризуйте організацію виконання управлінських рішень.
- •48.Опишіть основні групи мотивів , їх функції у сфері праці.
- •49.Охарактерезуйте процесні теорії мотивації.
- •53.Розкрийте вимоги до якості управлінської інформації.
- •50.Охарактерезуйте основні організаційні структури управління.
- •56. Визначте та охарактерезуйтте теорії мотивації.
- •51.Поясніть сутність контролю та процес його здійснення.
- •58.Розкрийте сутність планів, їх види
- •52.Охарактерезуйте поняття : владні повноваження, відповідальність делегування.
- •54.Охарактерезуйте методи розпорядчого впливу.
- •57. Охарактеризуйте сутність економічних методів управління.
- •55.Визначте методи прийняття рішень.
- •59.Розкрийте сутність методів управління, їх значення.
- •60.Охарактерезуйте методи організаційного впливу.
45. Розкрийте зміст і еволюцію поняття мотивації.
Мотивація — це готовність людей докласти максимальних зусиль з метою досягнення організаційних цілей, що зумовлена здатністю цих зусиль задовольняти певну індивідуальну потребу. Із таким тлумаченням пов'язано запровадження трьох ключових понять: зусилля, організаційні цілі та індивідуальна потреба. Характерно, що мотивація задовольняє дві обставини: 1) забезпечення індивідуальних потреб; 2) досягнення організаційних цілей. Ці умови можуть і мають задовольнятися якомога повніше. Теорії мотивації ґрунтуються на результатах психологічних досліджень і поділяються на дві категорії: змістові та процесуальні. Змістові теорії мотивації пов'язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань (потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення. Більш сучасні процесуальні мотиваційні теорії ґрунтуються на поведінці людини і враховують її сприйняття та набутий досвід. Власне мотивація розглядається з погляду того, що ж змушує людину спрямовувати зусилля на досягнення бажаних результатів. До початку XX століття ці умови мало в чому змінилися. Але Тейлор і його послідовники зрозуміли неефективність злидарського становища працівників. Була визначена денна норма виробітку, а працю понад цю норму почали оплачувати пропорційно його величині. У результаті такої удосконаленої мотивації різко зросла продуктивність праці, що підсилювалася спеціалізацією і стандартизацією. Застосування нових технологій і організації праці ще більше підвищили продуктивність. У міру зростання життєвого рівня трудящих і їхнього ставлення до праці, керуючі почали розуміти, що економічне заохочення не завжди спонукає людину працювати краще. Це заставило теоретиків управління шукати нові способи мотивації до праці. Вони з´явилися в застосуванні психологічних мотивів. Елтон Мейо був одним з небагатьох освічених людей свого часу, який правильно розумів наукове управління і був підготовлений у галузі психології. Мейо зрозумів, що вирішення проблеми криється в зміні умов праці, а не в збільшенні винагороди. Задля експерименту він встановив для прядильників дві 10-хвилинні перерви для відпочинку. Плинність робочої сили різко знизилася, поліпшився моральний стан робітників, а виробіток значно зріс. Однак і сам Мейо повністю не зрозумів важливості своїх винаходів у цій галузі, оскільки психологія тоді була ще на початковій стадії розвитку. Дослідження Мейо, проведені наприкінці 20-х років на робочих місцях, дозволили зробити висновок, що на продуктивність праці впливають такі людські фактори, як соціальна взаємодія і групова поведінка. На висновках Мейо була заснована теорія "людських відносин".У 40-х роках з’явилися психологічні теорії мотивації праці. Вони поділяються на дві групи: засновані на внутрішніх спонуканнях (потребах) і на поведінці людей з урахуванням того, як вони сприймають зовнішнє середовище і пізнають навколишній світ.