29. Стилі керівництва в організації.

Стиль керівництва - це звична манера поведінки керівника по відношенню до підлеглих, щоб чинити на них вплив і спонукати їх до досягнення цілей організації. Виділяють три стилі керівництва: 1. Авторитарний стиль. Централізація влади, одноосібне прийняття більшості питань, керівник не терпить заперечень, часто втручається в роботу підлеглих, жорстко їх контролює, наради проводить формально, не визнає критики і своїх помилок. Породжує нещирість, недовіру, напруженість у стосунках. Підлеглі змушені маскуватися і пристосовуватися, поводитись так, як бажає керівник. Поширені методи керівництва: накази, розпорядження, зауваження, виговори, погрози, зняття пільг. Зацікавлення співробітників не враховується. В спілкуванні з людьми характерна чітка мова, недоброзичливий настрій, різкість, нетактичність і навіть грубощі. За таким стилем керівництва інтереси справи для нього стоять вище за інтересів людей. 2. Демократичний стиль. Характеризується поділом влади й участю трудящих в управлінні; відповідальність не концентрується, а розподіляється. Керівник прислухається до думки підлеглих, надає їм повноваження відповідно до кваліфікації, залучає до планування роботи, одноосібно приймає рішення тільки в найбільш складних питаннях. Керівник-демократ орієнтується на можливості підлеглого, на його природне прагнення до самовираження свого інтелектуального і професійного потенціалу. Тим самим стимулюються сприйняття ним цілей системи як своїх власних, його ініціативні дії в умовах самоуправління і самоконтролю. При такому підході функціональна діяльність керівника вдало поєднується з його роботою з виховання працівників, між ними зміцнюються почуття довіри і поваги. 3) Ліберальний стиль. Характеризується мінімальною участю керівника; група має повну свободу приймати власні рішення. Керівник дає майже повну свободу у визначенні своїх цілей і контролі за своєю власною роботою; проявляє безініціативність, небажання брати на себе відповідальність, доброзичливість і ввічливість. Керівник-ліберал не виявляє організаторських здібностей, слабко контролює та регулює діяльність підлеглих. Такий керівник несподіваний у діях, легко зазнає впливу оточуючих, схильний пасувати перед обставинами і миритися з ними, може без серйозних підстав скасувати раніш прийняте рішення.

30.Доведіть необхідність функції менеджмента- контролювання

Контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей. Він являє собою систему спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування керованої підсистеми прийнятим рішенням, а також вироблення певних дій. Існує три аспекти управлінського контролю:1.встановлення стандартів - точне визначення цілей, які повинні бути досягнуті в певний відрізок часу. Воно ґрунтується на планах, розроблених у процесі планування;2.вимір того, що було досягнуто за період, і порівняння досягнутого з очікуваними результатами;3.підготовка необхідних коригувальних дій. Менеджер повинен вибрати одну з трьох ліній поведінки: нічого не робити, усунути відхилення або переглянути стандарт. Виділяють такі види контролю:1.попередній контроль. Здійснюється до фактичного початку робіт. Засоби здійснення - реалізація певних правил, процедур і ліній поведінки. Використовується по відношенню до людських (аналіз професійних знань і навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків, відбір кваліфікованих людей), фінансовим (складання бюджету) та матеріальних ресурсів (вироблення стандартів мінімально допустимих рівнів якості, проведення перевірок);поточний контроль. Здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт. Базується на вимірюванні фактичних результатів, отриманих після проведення роботи. Для здійснення контролю апарату управління необхідна зворотній зв'язок; заключний контроль. -Одна з функцій полягає в тому, що контроль дає керівництву інформацію, необхідну для планування, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому. Також сприяє мотивації, так як вимірює досягнуту результативність. Технологія контролю здійснюється за наступною схемою:1.вибір концепції контролю (система, процес, приватна перевірка);2.визначення цілей контролю (доцільність, правильність, регулярність та ефективність контролю);3.встановлення норм контролю (етичні, виробничі, правові);4.вибір методів контролю (діагностичний, терапевтичний, попередній, поточний, заключний);5.визначення обсягу і області контролю (суцільний, епізодичний, фінансовий, якості продукції). Контроль – це особливий вид діяльності на підприємстві, який зосереджений на спостереженні за процесом управління та на його оцінці. Контроль є кінцевою функцією менеджменту. У самому загальному виді контроль означає процес порівняння (зіставлення) фактично досягнутих результатів із запланованими. Контроль є таким типом діяльності щодо управління, який дає змогу вчасно виявити проблеми, розробити і здійснити заходи, спрямовані на коригування ходу та змісту робіт в організації до того часу, коли проблеми набудуть ознак кризи тому це особливо важлива функція в діяльності підприємства.