- •1.Охарактеризуйте сутність і зміст поняття менеджмент.
- •2.Охарактеризуйте принципи менеджменту.
- •3. Охарактеризуйте сутність управлінських відносин, структуру, об’єкт, суб’єкт.
- •4. Обґрунтуйте показники рівня соціально-психологічного клімату в колективі.
- •5.Наведіть та охарактеризуйте схеми делегування повноважень.
- •6. Розкрийте сутність школи людських стосунків.
- •7. Проаналізуйте еволюцію управлінської думки.
- •8. Визначте та охарактеризуйте поняття про культуру управління.
- •9. Охарактеризуйте поняття організації праці менеджерів.
- •10.Охарактеризуйте змістові теорії мотивації.
- •11. Визначте та охарактеризуйте сучасні концепції менеджменту.
- •12. Дайте характеристику загальних функцій менеджера.
- •13. Визначте та порівняйте поняття бізнесмен, підприємець, менеджер, спеціаліст.
- •14. Охарактеризуйте сутність, функції, значення цілей.
- •15. Охарактеризуйте природу стресів, методи управління ними.
- •16. Охарактеризуйте принципи менеджменту.
- •17. Охарактеризуйте сутність організації.
- •19. Визначте та охарактеризуйте складові успіху організації.
- •18. Порівняйте теорії лідерства.
- •21.Внутрішнє середовище організації
- •20. Порівняйте стилі управління, види.
- •22. Методи менеджменту
- •23.Опишіть методи управління конфліктною ситуацією
- •24.Охарактеризуйте ознаки і загальні риси організації
- •25..Зовнішнє середовище організації
- •26.Опишіть причини конфліктів
- •27.Охарактеризуйте сутність делегування повноважень
- •28. Доведіть необхідність функції менеджменту- планування
- •29. Стилі керівництва в організації.
- •30.Доведіть необхідність функції менеджмента- контролювання
- •31.Охарактеризуйте сутність стратегічного планування
- •32.Знайдіть відмінності між статусом лідера та формальним керівником.
- •33.Охарактеризуйте лідерство, як соціально-психологічне явище
- •34.Опишіть організаційні зміни та управління ними
- •35.Охактеризуйте функції менеджменту,їх роль та значення в управлінні
- •37.Розкрийте поняття та загальну характеристику керівництва.
- •36. Влада та вплив керування.
- •38.Стратегічні плани та етапи їх складання
- •39.Прийняття управлінських рішень.
- •40.Доведіть необхідність комунікації в управлінні.
- •42. Розкрийте сутність організування, як функції менеджменту.
- •41. Наведіть класифікацію управлінських рішень.
- •43. Охарактерезуйте вимоги до якості управлінських рішень.
- •45. Розкрийте зміст і еволюцію поняття мотивації.
- •46.Охарактерезуйте інформацію, її види та призначення.
- •47. Охарактеризуйте організацію виконання управлінських рішень.
- •48.Опишіть основні групи мотивів , їх функції у сфері праці.
- •49.Охарактерезуйте процесні теорії мотивації.
- •53.Розкрийте вимоги до якості управлінської інформації.
- •50.Охарактерезуйте основні організаційні структури управління.
- •56. Визначте та охарактерезуйтте теорії мотивації.
- •51.Поясніть сутність контролю та процес його здійснення.
- •58.Розкрийте сутність планів, їх види
- •52.Охарактерезуйте поняття : владні повноваження, відповідальність делегування.
- •54.Охарактерезуйте методи розпорядчого впливу.
- •57. Охарактеризуйте сутність економічних методів управління.
- •55.Визначте методи прийняття рішень.
- •59.Розкрийте сутність методів управління, їх значення.
- •60.Охарактерезуйте методи організаційного впливу.
24.Охарактеризуйте ознаки і загальні риси організації
Організація — цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети. Організація складається з груп (колективів). Колектив — це дві і більше особи, які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа здійснює вплив на конкретних людей (працівників) і одночасно знаходиться під впливом конкретних людей. В організації тісно переплетені два види груп: формальні та неформальні. Формальні групи створюються за бажанням керівника у результаті вертикального та горизонтального поділів праці з метою виконання певних завдань і досягнення конкретних цілей. Виділяють 3 типи формальних груп:1.групи керівників (командні групи) : президент компанії і віце -президенти, начальник цеху та його заступники тощо.2.цільові виробничі (господарські) групи : групи технологів, дизайнерів, конструкторів, фінансистів, економістів тощо.3.комітети, які у свою чергу поділяються на спеціальні (комітет з усунення браку на виробництві, комітет зі скорочення працівників, ліквідаційна комісія) та постійні (ревізійна комісія, науково — технічна рада, рада директорів та ін.) Неформальні групи створюються спонтанно на засадах соціальної взаємодії. Працівники вступають у неформальні групи для задоволення почуття причетності, взаємодопомоги, взаємо захисту, тісного спілкування. У неформальних групах є також певна структура, неформальний лідер, вони використовують у своїй діяльності неписані правила (норми), але управляти ними значно складніше, ніж формальними групами. Загальні риси організацій:1.наявність ресурсів: людей, капіталу, матеріалів, технології, інформації тощо.2.залежність від зовнішнього середовища (економічних умов, громадських організацій, міжнародних подій, законодавчих актів, конкурентів, менталітету суспільства тощо).3.горизонтальний поділ праці (виділення конкретних завдань), підрозділи, які виникли в результаті горизонтального поділу праці.4вертикальний поділ праці, спрямований на координацію роботи, тобто здійснення процесу управління.5.необхідність управління.6.наявність формальних та неформальних груп.7.здійснення певних видів діяльності (виробничої, фінансової, інвестиційної, торговельної, науково-дослідної тощо). Організація як специфічне соціальне утворення, форма спільної діяльності людей у виробництві матеріальних благ (товарів) і послуг, наділена певними особливостями.
25..Зовнішнє середовище організації
Зовнішнє середовище поділяється на: - середовище прямого впливу або мікросередовище; - середовище не прямого впливу або макросередовище. Властивості зовнішнього середовища: 1. Взаємозалежність – це рівень сили, з якою зміни одного з факторів зовнішнього середовищі впливає на інші фактори; 2. Складність зовнішнього середовища – це кількість факторів, які повинна враховувати організація, а також рівень варіативності кожного з них; 3. Рухомість – це швидкість змін факторів зовнішнього середовища; 4. Невизначеність зовнішнього середовища – це кількість інформації про зовнішнє середовище, а також її якість. До мікросередовища відносяться фактори: постачальники, законодавство, споживачі, конкуренти, контактні аудиторії, тобто ділові партнери, профспілки, банки тощо. Фактори макросередовища: політичні умови, економічні, екологічні, демографічні, соціально-культурні, науково-технічні фактори. Мескон, Альберт, Хедоурі вважали, що фактори зовнішнього середовища доцільно поділяти на дві групи: прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежать від цієї діяльності; непрямої дії, тобто вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми й взаємиини. Фактори непрямої дії мають властивість впливати через фактори прямої дії. До факторів прямої дії відносяться: * профспілки;* партії та інші громадські організації;* постачальники (матеріали, капітал, трудові ресурси);* споживачі;* конкуренти;* законодавчі акти;* система економічних відносин у державі. До факторів непрямої дії відносяться:* міжнародні події;* науково-технічний пргрес;* міжнародне оточення;* політичні обставини;* соціально-культурні обставини;* стан техніки та технології;* стан економіки. Зовнішній світ мінливий і це відбивається на діяльності організації.