Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
менеджмент шпора.docx
Скачиваний:
153
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
158.46 Кб
Скачать

2.Охарактеризуйте принципи менеджменту.

Принципи управління - керовані правила, що визначають основні вимоги до систем, структур й організації управління. Значний внесок у розвиток теорії менеджменту вніс французький підприємець А. Файоль. Він визначив наступні принципи менеджменту: - розподіл праці, - поєднання влади з відповідальністю; - дисципліна; - єдиноначальність; - єдність керівного центру; - підлеглість індивідуальних інтересів загальним цілям і завданням; - стимулювання працівників; - централізація влади; - підлеглість нижчих ешелонів верхнім, взаємна відповідальність;- порядок; - підтримання справедливості в розподілі роботи і її результатів; - стабільність перебування менеджерів на своїх посадах; - ініціатива; - колективний дух організації.  Принципи менеджменту. 1. Цілеспрямованість – Відповідно до цього принципу будь-яка діяльність в організації повинна спрямовувати на досягнення конкретних виробничо-господарських цілей та виконання поставлених задач. 2. Урахування потреб та інтересів – Покликаний задовольняти потреби та інтереси працівників з метою досягнення цілей та виконання поставлених завдань, організації на засадах застосування мотивування. 3. Ієрархічність – Передбачає розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого. 4. Взаємозалежність.Згідно з ним кожна операція складається із взаємозалежних внутрішніх змінних. При цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію та викликають відповідну реакцію з її боку. 5. Динамічна рівновага – Передбачає безперервний розвиток організації та утримання загальної рівноваги на кожному етапі цього розвитку. 6. Економічність – Формує засади функціонування організації щодо збалансованості витрат, надходжень, забезпечує розвиток бюджетних відносин. 7. Активізація. Спонукає організацію до діяльності постійного розвитку впровадження інновацій. 8. Системність – Відповідно до цього принципу організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємозалежних елементів. 9. Єдиновладдя – Передбачає наявність єдиного відповідального центру, який здійснює керівництво та координацію діяльності організації з метою досягнення мети.

3. Охарактеризуйте сутність управлінських відносин, структуру, об’єкт, суб’єкт.

В управлінській діяльності виділяють суб’єкт і об’єкт управління. Суб’єктом управління може бути окрема людина або група людей. До суб’єктів управління відносяться також відповідні суспільні інститути (організації, установи), працівники апарату управління. Суб’єкт управління повинен: - володіти здатністю свідомо визначати цілі; - розробляти і вибирати способи впливу та засоби досягнення прийнятих цілей; - володіти здатністю реєстрації самого факту досягнення цілі; - здійснювати процес управління. Суб’єктами управління не можуть бути предмети неживої природи. Об’єктом управління знову-таки виступає людина в процесі її виробничої діяльності. Об’єкт управління завжди має конкретні значення, свої властивості та характеристики. Об´єкт управління - це керована ланка, елемент системи правління, який сприймає дію управління з боку інших елементів. У виробничих системах об´єкти управління є організаційно відокремленими підрозділами, дільницями, цехами, філіалами підприємств. За допомогою управлінської праці здійснюється взаємодія між суб´єктом та об´єктом управління, яка реалізує управлінські відносини. Виділення особливої суспільної функції – управлін­ня і відповідно професії керівника, організатора, адмі­ністратора (менеджера) зумовило і певні управлінські відносини. У сфері управлінських відносин застосовується особ­ливий вид праці людей, основною професійною діяльніс­тю яких є управління. Управлінські відносини регулюються трьома видами соціальних норм: – юридичними (правовими), встановлюваними державою; – суспільними, встановлюваними громадськими організаціями; – нормами моралі, що формуються в свідомості людей у процесі виховання і життєдіяльності. Управлінські зв'язки і відносини можуть мати вертикальний або горизонтальний характер. Основою вертикальних управлінських відносин є відносини субординації між вищими і нижчими ланками системи управління (вертикальні зв'язки вниз), нижчими ланками і вищими (вертикальні зв'язки вгору) або функціональні відносини між спеціалістами вищого та нижчого рівнів управління, а також між функціональними ланками управління і керівниками середньої ланки. Як горизонтальні зв'язки можуть розглядатися службові (професійні) відносини між ланками (працівниками) одного рівня господарської ієрархії. У цьому разі кожний структурний підрозділ (працівник) має зв'язки з іншими підрозділами, але дістає розпорядження тільки зверху.